Рішення № 32045989, 21.06.2013, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1817/3037/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачі 1 травня 2011 року були прийняті до позивачки на роботу в якості продавців продовольчих товарів на 0,5 ставки кожний. Відповідачі вели книгу проходу і розходу товарно-матеріальних цінностей, самі робили заявки постачальникам товарів, оплачували отримані матеріальні цінності від постачальників, для чого використовували кошти, виручені від продажу товарів, приймали товари в магазин, розписувались в накладних за отриманий товар. 19 травня 2012 року в магазині була проведена інвентаризація, після закінчення якої стало відомо, що в магазині виникла нестача товарно-матеріальних цінностей на суму 3800 гривень, про що позивачка повідомила відповідачів, які пообіцяли покрити нестачу. 31 травня 2012 року разом з відповідачами знов була проведена інвентаризація, яка виявила нестачу товарно-матеріальних цінностей в сумі 4431 грн. 19 копійок. Наказом від 2 червня 2012 року позивачка звільнила відповідачів з роботи. В добровільному порядку відповідачі не бажають відшкодувати завдану ними шкоду, пов*язану з нестачею товарів, тому позивачка просила постановити рішення, яким стягнути з відповідачів 4431 гривню 19 копійок завданої шкоди в солідарному порядку, а також 5000 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги в повному обсязі.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, пославшись на те, що з результатами ревізії вони не згодні. Перепис товарів і підрахунки дійсно проводились в магазині, результати ревізії оголосила ОСОБА_1 Після того, як вони не погодилися з ревізією, вони запропонували ОСОБА_1 надати документи, які були підписані ними при прийманні магазину. ОСОБА_1 відповіла, що пошукає їх вдома і зранку принесе, однак на ранок ОСОБА_1 заявила, що результатів ревізії на момент прийняття на роботу відповідачів немає і він їм не потрібен; заявила, що звільнить їх з роботи за статтею. Позивачі вважали, що нестача могла виникнути ще до їхньої роботи у позивачки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1 ( ар. с. 6,7,8) ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем, внесеним до державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 24 лютого 2005 року за № 26230000000000178.

Між фізичною особою-підприємцем у галузі роздрібної торгівлі - позивачкою ОСОБА_1 з одного боку та фізичними особами - відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1 травня 2011 року були укладені трудові договори № 18151100197 та №18151100198, які зареєстровані в Сумському районному центрі зайнятості. ( ар.с. 70-73).

Згідно умов укладених між сторонами трудових договорів продавці продовольчих товарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 «зобов'язані виконувати обов'язки продавців з реалізації товару» ( п. 2 договорів).

Згідно наказу ФОП ОСОБА_1 №52 від 31 травня 2012 року( ар. с. 11) була створена інвентаризаційна комісія для проведення інвентаризації матеріальних цінностей, тари та алкогольних напоїв в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 у складі голови комісії Балецької О.Г., члена комісії Лабузової Т.В. На підставі виданих наказів від 31 травня 2012 року в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» була проведена Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої складно інвентаризаційні описи №1 від 31 травня 2012 року «товар» та №2 від 31 травня 2012 року «алкогольні напої», які містять наступні результати: згідно інвентаризаційного опису №1 від 31 травня 2012 року «товар» станом на 31 травня 2012 року встановлена нестача товарно - матеріальних цінностей в сумі 4431 гривні 19 копійок.( ар. с. 13, 15-29).

За результатами проведеного дослідження документального обґрунтування визначеної суми нестачі експертним шляхом виявлено наступне: щодо залишку товарно-матеріальних цінностей на початок періоду, що досліджується, а саме на 29 квітня 2011 року ( на момент початку роботи відповідачів в якості продавців) - відповідно до даних «книги приходу та розходу товару по магазину» ( аркуш книги 40) вбачається операція з передачі-приймання товару в сумі 45074, 09 грн. від ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що засвідчено підписами відповідачів по справі.

Щодо встановленої станом на 31 травня 2012 року нестачі в сумі 4431,19 гривень, то експертним шляхом встановлено, що відповідно до наданих на дослідження інвентаризаційних описів від 31 травня 2012 року №1 «товар» та №2 «алкогольні напої» станом на 31 травня 2012 року значиться залишок товару на загальну суму 53199, 79 грн. в тому числі 45956,79 грн. «товар», 7243 грн. «алкогольні напої». При цьому відповідно до зведеної відомості по інвентаризаційному опису №2 «алкогольні напої» станом на 31 травня 2012 року лишків чи нестач не встановлено.( ар.с. 132).

Отже, з висновку судової бухгалтерсько - економічної експертизи №473 від 20 травня 2013 року вбачається, що за результатами проведеного дослідження нестача товарно-матеріальних цінностей, встановлена інвентаризацією від 31 травня 2012 року в належному ОСОБА_1 магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1 в сумі 4431,19 грн. за період з 29 квітня 2011 року по 31 травня 2012 року підтверджується документально ( ар.с.123-188).

У відповідності з роз*ясненнями, що містяться в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 р. № 14З подальшими змінами і доповненнями), відповідно до п.5 ст.134 КЗпП працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

У відповідності з ст.134 Кодексу законів про працю України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли,зокрема, шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Отже позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню.

Що ж стосується моральної шкоди, то в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що в результаті дій відповідачі позивачка втратила частину свого майна, перенесла з цього приводу нервовий струс, на тривалий час був змінений її звичний спосіб життя, тому суд вважає встановленим, що в результаті неправомірних дій відповідачів позивачці завдана і моральна шкода.

Разом з тим, з врахуванням глибини та тяжкості моральних страждань, розміру завданої шкоди, матеріального становища відповідачів суд вважає за необхідно частково задовольнити позов в частині стягнення моральної шкоди на суму 500 гривень, відмовивши в іншій частині за безпідставністю позовних вимог.

Таким чином, з кожного відповідача необхідно стягнути по 2215 гривень 19 копійок завданої матеріальної шкоди та 500 гривень моральної шкоди, 53 гривні 65 копійок судового збору, 1591 гривні 20 копійок витрат за проведення експертизи, 73 гривні 65 копійок витрат за виклик експерта в судове засідання, а всього 4433 гривні 69 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 134 Кодексу законів про працю України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2215 гривень 19 копійок завданої матеріальної шкоди та 500 гривень моральної шкоди, 53 гривні 65 копійок судового збору, 1591 гривні 20 копійок витрат за проведення експертизи, 73 гривні 65 копійок витрат за виклик експерта в судове засідання, а всього 4433 гривні 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2215 гривень 19 копійок завданої матеріальної шкоди та 500 гривень моральної шкоди, 53 гривні 65 копійок судового збору, 1591 гривні 20 копійок витрат за проведення експертизи, 73 гривні 65 копійок витрат за виклик експерта в судове засідання, а всього 4433 гривні 69 копійок.

В іншій частині відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя