Постанова № 32044457, 20.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа№ 910/6499/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Салко О.В., довіреність б/н від 18.03.2013 року,

відповідача: Когут В.С., довіреність №050/05-4781 від 30.05.2013 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення господарського суду міста Києва

від 23.04.2013 р.

у справі №910/6499/13 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсним договору та додаткової угоди до нього

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору та додаткової угоди до нього.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №414 від 31.07.2008р., укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням МВС України у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд". Визнано недійсною з моменту укладення Додаткову угоду №1 від 27.04.2009р. до Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 31.07.2008р. №414, укладену між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням МВС України у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд". Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 04633423, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд" (код ЄДРПОУ 24368041, адреса: 01012, м. Київ, Майдан Незалежності, буд. 2) судовий збір в розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі №910/6499/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд" відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві просив апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

31 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд" (інвестор), Головним управлінням МВС України у м. Києві (замовник) та Головним управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (перейменованим в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно Рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року №198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)") у відповідності до Рішення Київради від 27.02.2003р. №271/431 (із змінами внесеними рішеннями Київради "Про пайову участь (внески) інвесторів (Інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" від 12.02.2004р. №14/1223, від 28.12.2004р. №1051/2461, від 27.12.2005р. №622/3083, від 31ю10.2006р. №122/179 та від 28.12.2006р. №530/587) було укладено Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №414 (надалі - Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору сторонами встановлено, що предметом цього Договору є сплата позивачем пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (надалі - пайовий внесок), у зв'язку із будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир - 16 802,00 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (офіси) загальною площею 1 034,00 кв.м. та підземним паркінгом загальною площею 1 645,00 кв.м. по вул. Маршала Малиновського, 2а в Оболонському районі м. Києва.

Розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2 та 3 від 29.07.2008р., які є невід'ємною частиною цього Договору, становив 5 885 460,00 грн. (п. 1.2. Договору).

Рішенням Київської міської ради №271/431 від 27.02.2003р. "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" визначено, що пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Позивач зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сімі 5 885 460,00 грн. (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому Договорі. (п. 2.1. Договору).

Відповідно до умов п. 3.1. Договору позивач сплачує пайовий внесок, вказаний у п. 2.1. цього Договору, у строк з листопада 2008 року по жовтень 2009 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового спеціального фонду міського бюджету за реквізитами вказаними в Договорі.

27.04.2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі - Додаткова угода), згідно з п. 2. якої, відповідно до розрахунку від 25.03.2009р., який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди, розмір несплаченого залишку пайового внеску з урахуванням заборгованості згіно Договору від 31.07.2008р. №414 становить 6 639 080,00 грн.

Враховуючи п. 2 цієї Додаткової угоди та рішення комісії Головного управління економіки та інвестицій з розгляду питань пайової участі позивач зобов'язується перерахувати пайові кошти у сумі 6 639 080,00 грн. (без ПДВ) у строк до 28 лютого 2012 року включно на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за реквізитами, вказаними в Додатковій угоді. (п. 3. Додаткової угоди).

Виходячи зі змісту позовної заяви та позовних вимог, спір між сторонами виник на підставі того, що при укладенні Договору та Додаткової угоди, в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, не були дотримані вимоги законодавства щодо визначення розміру пайових внесків в межах, що не перевищують їх граничний розмір, оскільки у розрахунках до Договору, які є його невід'ємною частиною, відсутнє посилання на загальну кошторисну вартість будівництва, що в свою чергу свідчить про неможливість встановлення граничного розміру пайового внеску на момент укладення Договору.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції чинній на час укладення оскаржуваного договору) вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2000р. №1930 "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів" (в редакції від чинній станом на день укладення Договору) встановлено, що відповідно до статті 27 Закону України "Про планування і забудову територій" встановити, що граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, не може перевищувати 25% вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2000р. №1930 граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, не може перевищувати 25 відсотків вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення (п. 1 Додатку "Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" до Рішення Київської міської ради від 27.02.2003р. №271/431 (в редакції від 17.07.2008р.)).

Пунктом 4.7. додатку до зазначеного Рішення Київської міської ради визначено, що при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів договір на сплату пайового внеску оформляється після затвердження інвестором (забудовником) в установленому порядку проектної документації та передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007р. №1269 (що діяв на момент укладення Договору та Додаткової угоди), проект розробляється, зокрема, для визначення кошторисної вартості будівництва.

Таким чином, на момент укладення сторонами Договору та Додаткової угоди в законодавстві був чітко закріплений порядок визначення граничного розміру пайового внеску, а саме його розмір не повинен був перевищувати 25% від вартості будівництва об'єкта.

Між тим, сторонами при укладенні Договору та Додаткової угоди не були дотримані вимоги законодавства щодо визначення розміру пайових внесків в межах, що не перевищують їх граничний розмір, оскільки у розрахунках, які є невід'ємною частиною Договору, відсутнє посилання на загальну кошторисну вартість будівництва, що в свою чергу свідчить про неможливість встановлення граничного розміру пайового внеску на момент укладення Договору.

Окрім того, аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України №5011-68/3583-2012 від 28.01.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №414 від 31.07.2008р. та Додаткова угода №1 до Договору пайової участі від 31.07.2008р. №414 від 27.04.2009р. підлягають визнанню недійсними.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі №910/6499/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі №910/6499/13.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі №910/6499/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.