Ухвала суду № 32044411, 17.06.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р. Справа № 918/528/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва" (м.Київ, вул.Боженко, 86-б)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення в сумі 3785331 грн. 25 коп.

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Два"Я" - Універсал"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук"

Представники:

Від позивача : Походзяєв С.О. (дов. від 08.01.2013р.)

Від відповідача : ОСОБА_2

Від відповідача : Жуковський О.В. (дов. від 06.02.2013р.)

Від третьої особи (п.п. "Два"Я" - Універсал"): Орєхов Р.В. (від 01.02.2013р.)

Від третьої особи (ТзОВ "Укрдрук"): Жуковський О.В. (дов. від 22.02.2013р.)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Підприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3 577 196 грн. 88 коп. збитків, позовні вимоги аргументувавши тим, що відповідачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань, що виникли з договору зберігання №11/0313 від 11.03.2013 р. завдано позивачу збитки в сумі 3 577 196, 88 грн..

29.04.2013 р., відповідачем подано клопотання, про залучення в якості третіх осіб, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Два"Я" - Універсал", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук".

08.05.2013 р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що обставини, викладені в позовній заяві не відповідають дійсності, а позовні вимоги необґрунтовані та незаконні, а тому такими, що не підлягають до задоволення з підстав зазначених у відзиві.

13.05.2013 р., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" надійшло клопотання, про залучення вказаного товариства в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

14.05.2013 р., від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3 785 331 грн. 28 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 14 травня 2013 р. судом вирішено залучити Приватне підприємство "Два"Я" - Універсал", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдрук" до розгляду справи в якості третіх осіб, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В судовому засіданні від 11 червня 2013 р. оголошувалась перерва до 17 травня 2013 р.

14.06.2013 р. представником третьої особи Приватного підприємства "Два"Я" - Універсал" подано до суду письмові пояснення (відзив на позовну заяву), відповідно до змісту яких представник третьої особи просить суд відмовити в задоволенні позову за його безпідставністю.

17.06.2013 р. позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого позивач просить суд зупинити провадження по справі №918/528/13 до вирішення господарським судом м.Києва справи №30/26-16/456, результат розгляду якої на думку позивача може вплинути на розгляд справи №918/528/13.

В судовому засіданні представники відповідача та третіх осіб просять суд відмовити в задоволенні клопотання позивача про зупинення розгляду справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зі змісту вказаної статті слідує, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів, тверджень, доводів, щодо неможливості господарським судом Рівненської області встановити всі обставини справи №918/528/13, з огляду на що, судом відхиляється клопотання позивача про зупинення провадження у справі №918/528/13. З поданої заяви не вбачається, які саме обставини унеможливлюють встановлення дійсних осбтавин у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить суд відмовити.

В судовому засіданні представники третіх осіб просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд прийшов до таких висновків.

Позивач звернувся до суду (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) з вимогою про стягнення 3785331,28 грн. збитків, серед яких позивач вказує: 3577196,88 грн. - вартість майна, яке привласнив відповідач; 60000,00 грн. - послуги спеціалізованих фахівців щодо доставки обладнання; 35000,00 грн. - послуги щодо правової допомоги; 60634,40 грн. - компенсація спеціалізованим фахівцям за вимушений простой; 52500,00 грн. - компенсація додаткових затрат спеціалізованих фахівців.

Судом встановлено, що 11 березня 2013 р. між приватним підприємством "Два "Я" - Універсал" (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надалі третя особа 1, поклажодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (надалі - відповідач, зберігач) було укладено договір зберігання №11/0313 (далі договір), відповідно до предмету якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно: пятифарбова аркушева офсетна машина SHINOHARA 75V H Pil, в кількості 1 шт.

Відповідно до акту №1 приймання-передачі на відповідальне зберігання до договору №11/0313 від 11 березня 2013 р., поклажодавець передав зберігачу на відповідальне зберігання майно, а саме пятифарбова аркушева офсетна машина SHINOHARA 75V H Pil, в кількості 1 шт., вартістю 1 279 367,67 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. по справі №30/26-16/456 судом визнано недійсним договір фінансового лізингу №34/1703 від 17 березня 2008 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Матадор" та підприємством "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва", та вирішено витребувати від підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія"Лізинговий дім" пятифарбову аркушеву офсетну машину SHINOHARA 75 V H Pil з опційним оснащенням.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2011 р. по справі №30/26-16/456 судом задоволено заяву підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. по справі №30/26-16/456 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012 р. по справі №30/26-16/456 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. у справі № №30/26-16/456 господарського суду міста Києва, та вирішено залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 р.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. по справі №30/26-16/456 визнано право власності підприємством "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" на поліграфічне обладнання SHINOHARA 75 V H Pil з опційним оснащенням.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. по справі №30/26-16/456 додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. по справі №30/26-16/456 залишено без змін.

16.01.2013 р. господарського суду міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення №30/26-16/456, відповідно до якого зобов'язано ТзОВ "Компанія" Лізинговий дім" повернути у власність підприємством "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва"пятифарбову аркушеву офсетну машину SHINOHARA 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський номер№100720431, 2007 р. випуску.

13.02.2013 р. ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області відкрито виконавче провадження на виконання наказу господарського суду м. Києва №30/26-16/456 від 16.01.2013 р.

Надалі, як слідує з наявних в матеріалах справи доказів, державною виконавчою службою здійснювались виконавчі дії на виконання наказу №30/26-16/456 від 16.01.2013 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.05.2013 р. по справі №30/26-16/456 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. по справі №30/26-16/456 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. по справі №30/26-16/456 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно частини 1 статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 2 статті 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З наведених норм вбачається, що з позовом про відшкодування збитків може звертатись управнена сторона, тобто особа, цивільні права відносно певного майна якої порушено.

Разом з тим, станом на час розгляду справи позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що пятифарбова аркушева офсетна машина SHINOHARA 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський номер №100720431, 2007 р. випуску належить на праві власності підприємству "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва", так як додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. по справі №30/26-16/456, яким визнано за позивачем право власності на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину SHINOHARA 75 V H Pil скасовано постановою Вищого господарського суду України від 02.05.2013 р. по справі №30/26-16/456.

Щодо договору зберігання №11/0313 від 11 березня 2013 р. слід зазначити, що в розумінні глави 66 ЦК України, позивач (підприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва") не є стороною даного договору зберігання, а відтак позивач не має законних підстав на відшкодування збитків завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань (передбачених пунктом 4.1 договору №11/0313 від 11 березня 2013 р.).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу статей 22, 1166 ЦК України вбачається, що відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідно довести наступні факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати поведінку, яка не відповідає вимогам закону та внаслідок якої завдано збитки.

б) Наявність збитків як негативного результату неправомірної поведінки. При цьому обов'язковим елементом який підлягає доведенню є не лише факт наявності шкідливого результату протиправної поведінки, але й розмір завданих збитків.

в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача збитків.

г) Вина завдавача збитків.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що при вчиненні виконавчих дій, щодо вилучення майна, а саме (п'ятифарбової аркушевої офсетної машини SHINOHARA 75 V H Pil), вказане майно розукомплектоване, проте, будь яких відомостей щодо причетності до таких обставин відповідача позивач суду не надав, також позивач суду не надав будь-яких належних та допустимих доказів того, що саме з вини фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відбулося розукомплектування вказаного майна. Позивачем не надано також обґрунтування причинного зв'язку між діями відповідача та завданими збитками.

Позивач не довів, що відповідач демонтував та привласнив частину обладнання та оснащення пятифарбової аркушевої офсетної машини SHINOHARA 75 V H Pil, суду не подано будь-яких належних та допустимих доказів, щодо розміру завданої шкоди.

Як доказ розміру завданих позивачу збитків - вартості демонтованого обладнання позивачем подано акт огляду друкарської машини SHINOHARA 75 VH від 18.03.2013 р., перелік відсутніх та пошкоджених деталей та компонентів на друкарську офсетну аркушеву машину SHINOHARA 75, переклад заяви компанії АТ "Меркатор Поліграфія" (Польща, Краків), як дилера виробника офсетних принтерів, про те, що приблизна вартість демонтованих запчастин становить 342000 євро.

Вказані докази судом оцінюються критично з таких підстав. Акт огляду друкарської машини від 18.03.2013 р. (а.с. 60), складений залученими спеціалістами Скакуном А.М., Лемехою М.В., Нетекою М.В., та містить лише їх підписи. Однак у вказаному акті відсутні підписи відповідача - підприємця ОСОБА_2 а також державного виконавця, який здійснював виконавче провадження № 36517238 та залучав спеціалістів.

Перелік відсутніх та пошкоджених деталей та компонентів на друкарську офсетну аркушеву машину SHINOHARA 75 (а.с.62-63), який, як вбачається надсилався дилеру виробника офсетних принтерів компанії АТ "Меркатор Поліграфія" для визначення вартості відсутніх запчастин, взагалі не містить будь-яких підписів, реквізитів чи відомостей стосовного того хто оформив такий перелік.

Заяву компанії АТ "Меркатор Поліграфія" (Польща, Краків), як дилера виробника офсетних принтерів про вартість демонтованих запчастин становить та переклад цієї заяви (а.с.67-68) суд оцінює як неналежні докази з огляду на таке.

Відповідно до статті 3 ГПК України, мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

За приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Згідно частини 3 статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Як вказано в пункті 7 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом. Проте позивачем не подано суду нотаріально засвідченого перекладу заяви компанії АТ "Меркатор Поліграфія".

Крім того, суд звертає увагу позивача, що в поданій ним заяві компанії АТ "Меркатор Поліграфія" вказана лише приблизна вартість необхідних запасних частин. Натомість позвачем таку орієнтовну (приблизну) вартість запасних частин (342000 євро) покладено в обгрнутування розміру заявлених до стягнення збитків.

Разом із вартістю запасних частин позивач також просив стягнути як збитки понесені ним витрати: 60000,00 грн. - послуги спеціалізованих фахівців щодо доставки обладнання; 60634,40 грн. - компенсація спеціалізованим фахівцям за вимушений простой; 52500,00 грн. - компенсація додаткових затрат спеціалізованих фахівців.

В обгрунтування таких витрат позивачем надано платіжні документи:

- платіжне доручення № 129 від 26.03.2013 р. на суму 20000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р.;

- платіжне доручення № 133 від 28.03.2013 р. на суму 20000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р.;

- платіжне доручення № 139 від 01.04.2013 р. на суму 20000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р.;

- платіжне доручення № 143 від 02.04.2013 р. на суму 10000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р.;

- платіжне доручення № 144 від 04.04.2013 р. на суму 20000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р.;

- платіжне доручення № 157 від 10.04.2013 р. на суму 22500,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р.;

- платіжне доручення № 171 від 15.04.2013 р. на суму 15000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р.

Як вбачається з наведених платіжних документів - призначенням платежу в них вказано - оплата за послуги демонтажу обладнання згідно угоди № 24 від 13.03.2013 р., що не відповідає заявленим витратам позивача (послуги щодо доставки обладнання, компенсація за простой, компенсація додаткових затрат).

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджених належними доказами обставин щодо наявного зобов'язання підприємця ОСОБА_2 здійснити демонтаж обладнання, доставку його позивачу, а також монтаж та пусконалагодження обладнання на території позивача, а тому, наведені докази щодо вартості послуг спеціалізованих фахівців відхиляються судом як такі, що не відповідають вимогам належності та допустимості.

Щодо заявлених позивачем збитків в сумі 35000,00 грн., як витрат на послуги щодо правової допомоги, суд зазначає наступне. Як доказ понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду платіжне доручення № 152 від 10.04.2013 р. на суму 35000,00 грн., призначення платежу - авансовий платіж за юридичні послуги по справі №30/26-16/456 від 10/01/13 та акту від 05/04/13 згідно рахунку №2-юю від 08/04/13. Однак в матеріалах справи відсутні акт від 05/04/13 та рахунок №2-юю від 08/04/13, а натомість наявний акт прийому-передачі наданих послуг по договору про надання юридичних послуг датований 30.04.2013 р., що не відповідає даті вказаній в платіжному дорученні № 152 від 10.04.2013 р.

Крім того, позивачем не надано обгрунтування того, що ненадання таких юридичних послуг унеможливило б відновлення його цивільних прав і такі витрати у визначеному позивачем розмірі були вкрай необхідними для ліквідації негативних наслідків порушених прав чи законних інтересів.

Звернення до господарського суду з позовними вимогами щодо стягнення збитків до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи передбачає, що спір між сторонами виник внаслідок господарської діяльності фізичної особи - підприємця.

А отже, позивач повинен довести, що саме під час здійснення підприємницької діяльності відповідачем - фізичною особою, його права та законні інтереси було порушено. Такого обгрунтування позивач суду не надав.

Натомість позивач стверджує, що відповідач, як фізична особа - підприємець, уклавши договір зберігання майна, за прямим умислом і корисливим мотивом демонтував та привласнив частину обладнання та оснащення. Вказані твердження позивача оцінюються судом критично, оскільки, позивач документально не підтвердив, що розукомплектування пятифарбової аркушевої офсетної машини SHINOHARA 75 V H Pil сталося внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або внаслідок його неправомірної поведінки.

Як наслідок, позивач не довів факту завдання відповідачем йому збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заявленою до стягнення сумою збитків.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, в зв'язку з не доведенням позивачем обставин, викладених в позовній заяві, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" (м. Київ, вул. Боженко, 86-б) відмовити.

повне рішення складено 25.06.2013

Суддя Качур А.М.