Постанова № 32044121, 17.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2013 року Справа № 812/4545/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Брянківський міський

центр зайнятості - Шмігельського М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Брянківського міського центру зайнятості про визнання дій противоправними, скасування наказів, стягнення коштів, зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2013 року позивач звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Брянківського міського центру зайнятості про визнання дій противоправними, про скасування наказів, стягнення коштів, зобов'язання виконати певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 11.06.2012 року вона звернулася до Брянківського міського центру зайнятості для працевлаштування. 18.06.2012 року подала до Брянківського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітної.

Станом на 18.06.2012 року вона ніде не працювала, і не була найманим працівником, ні приватним підприємцем.

Раніше вона працювала бухгалтером в Брянківській міській державній лікарні ветеринарної медицини і одночасно з цим виконувала разові роботи ідентифікації і реєстрації тварин за Договором про виконання разової роботи № 12/46 від 28.11.2011 року, укладеного між нею та Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин".

05.06.2012 року вона звільнилась з Брянківської міської державної лікарні ветеринарної медицини за угодою сторін. Оскільки робота агента з ідентифікації і реєстрації тварин безпосередньо пов'язана з лікарнею ветеринарної медицини, вона одразу звернулась до Луганської філії ДП «Агентство по ідентифікації і реєстрації тварин» для розірвання договору. У Луганській філії вона частково заповнила додаткову угоду до договору одноразової роботи, а саме вказала лише свої дані та підпис, а дані агентства та дату додаткової угоди, як їй пояснили, повинні поставити у юридичному відділі в Києві, де знаходиться головний офіс. З цього дня. тобто з 05.06.2012 року вона жодних робіт за Договором № 12/46 від 28.11.2011 року не проводила.

18.06.2012 року було надано статус безробітної з призначенням виплати допомоги по безробіттю протягом 9 місяців, з 18.06.2012 року по 18.04.2013 року. За час перебування на обліку в центрі зайнятості нею виконувалися всі рекомендації фахівців центру зайнятості.

29.01.2013 року Наказом Брянківського міського центру зайнятості № НТ130129 б її було знято з обліку як безробітну з 21.01.2013 року відповідно до абзацу 15 пп. 1 п. 20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" та було припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.01.2013 року в зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мали місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Підставою для цього став той факт, що Брянківський міський центр отримав від Держаної податкової інспекції інформацію про те, що я у 2 кварталі 2012 року вона отримала дохід (102, виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) від ДП «Агентство по ідентифікації і реєстрації тварин».

Вважає зазначені дії Брянківського міського центру зайнятості в частині зняття її з обліку як безробітної та припинення виплати допомоги по безробіттю противоправними на підставі наступних обставин.

Дійсно, між нею та Державне підприємство "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" був укладений Договір про виконання разової роботи № 12/16 від 28.11.2011 року.

У червні 2012 року вона отримала від Державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" оплату робіт, проте вказану виплату отримала за роботу, що була виконана значно раніше, зазначена сума грошей була зарахована на її розрахунковий рахунок ще до того, як вона звернулася до Брянківського міського центру зайнятості.

Відповідно до Довідки про доходи, наданої Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" від 18 квітня 2013 року № 137, у червні 2012 року ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" нарахувало і перерахувало оплату згідно акту виконаних робіт № 44-162 від 30.04.2012 року за квітень 2012 року.

Відповідно до Довідки від Філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" гроші в сумі 355 грн. 78 коп. були зараховані на її рахунок 07.06.2012 року. Зазначені гроші вона зняла в банкоматі 11.06.2012 року.

Відповідно до Довідки від 26.04.2013 року від Брянківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, з червня 2012 року по 17 липня 2012 року к ідентифікації тварин на території м. Брянка не долучалася.

Отримавши дохід у червні 2012 року, зазначена сума є доходом за виконану в квітні 2012 року роботу, тобто до присвоєння їй статусу безробітної.

Дата 17.07.2012 року не є датою припинення нею виконання робіт за договором, а датою, коли в головному офісі в м. Києві поставили підпис та печатку, підтверджуючі факт розірвання договору.

Договір по своїй суті є разовим і для виконання роботи вона кожного разу отримувала новий план роботи. Після виконання разової роботи в квітні 2012 року, вона ніяких робіт не виконувала.

Просила суд визнати дії Брянківського міського центру зайнятості в частині зняття її з обліку як безробітної з 21.01.2013 року та припинення виплати допомоги по безробіттю з 04.01.2013 року противоправними.

Скасувати Наказ Брянківського міського центру зайнятості № НТ130129 від 29.01.2013 року про зняття її, з обліку як безробітної з 21.01.2013 року відповідно до абзацу 15 пц. 1 п. 20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" та припинення виплати допомоги по безробіттю з 04.01.2013 року.

Зобов'язати Брянківський міський центр зайнятості поновити її в статусі безробітної з 21.01.2013 року.

Стягнути з Брянківського центру зайнятості виплати допомоги по безробіттю з 04.01.2013 року по 18.04.2013 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та вказав, що в своєму адміністративному позові до Брянківського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 підтвердила, що вона дійсно на підставі Договору про виконання разової роботи №12/16 від 28.11.2011 р. виконувала роботу у Державному підприємстві «Агентство з ідентифікації тварин».

Відповідно п. 6.1 Договору «Цей договір вважається укладеним з дати його підписання протягом 1 (одного) року, по 27.11.2012 року.

Відповідно п. 6.4 Договору «Виконавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір за умови письмового повідомлення про це Підприємство за 20 календарних днів до дати розірвання, датою розірвання вважається дата, указана в листі - повідомленні. При цьому Виконавець зобов'язаний завершити виконання розпочатих робіт (частини робіт та протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення повідомлення Підприємству передати залишки роботи та бланків документів, а також посвідчення агента, отриманих від Підприємства».

Відповідно п.1 Додаткової угоди №3 від 17.07.212 р. про розірвання Договору на виконання разової роботи №12/16 від 28.11.2011р.: «Сторони дійшли згоди розірвати Договір про виконання разової роботи №12/16 від 28.11.2011 р.»

Додаткова угода №3 від 17.07.2012 р. підписана сторонами договору і завірена печаткою ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин».

Відповідно п.6.4 Договору, дата розірвання Договору 17.07.2012 р.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», №803-' XII, - «Зайнятість - є діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі».

Відповідно до п. 3 цього Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

працюючи по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форми власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб».

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення", №5067-VI від 05 липня 2012 р., - "До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств)

Таким чином, ОСОБА_1 на строк дії Договору з 28.11.2011 року по 17.07.2012 року відносилась до категорії зайнятого населення незважаючи на наявність або відсутність у особи в цей період грошових доходів.

Посилання ОСОБА_1, «що зазначена у Додатковій угоді №3 дата 17.07.2012 р. не є датою припинення нею виконання робіт за договором, а є датою, коли в головному офісі в м. Києві поставили підпис та печатку, підтверджуючи факт розірвання договору», та нібито «вона вважала, що зробила все необхідне, для того, щоб вважатись безробітною», є безпідставними так як не підтверджені належними доказами і суперечать умовам Договору.

Крім того, відповідно абзацу 3 п.2 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних», (далі - Порядку) затвердженого Постановою Міністрів України від 14.02.2007 р. №219:

«Під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулась до центру зайнятості (далі - картка), в якій зазначаються дані особи (прізвище, ім'я та по батькові), інформація про місце проживання, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально, та ознайомлює громадянина з пам'яткою «Ваші права-ваші обов'язки»

Достовірність внесених до картки даних та згоду на їх обробку громадянин засвідчує особистим підписом»;

відповідно до абзацу 1 п. 3 Порядку: «Реєстрацію громадян, які звертаються за сприянням працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору...».

ОСОБА_1 при зверненні 11.06.2012 р. до центру зайнятості за сприянням під час реєстрації не пред'явила центру зайнятості свій примірник цивільно-правового договору.

ОСОБА_1 11.06.2012 р. була ознайомлена з пам'яткою «Ваші права - ваші обов'язки» про, що свідчить її особистий підпис у додатку до ПК №1 «Відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення».

Відповідно до п.2 пам'ятки: «Особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, крім того, зобов'язані:

своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю...»

Відповідно до п. 12 Порядку: «Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнято заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не займається видами діяльності що визначені ч.З ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»

18.06.2012 р. ОСОБА_1 подала заяву про надання їй статусу безробітної, в якій власноручно зазначила: «не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру, не одержую пенсію на пільгових умовах в тому числі пенсію за вислугу років і не зареєстрована як підприємець, не займаюсь видами діяльності, що визначені п. З ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення».

22.06.2012 р. ОСОБА_1 прийняла участь у семінарі Брянківського міського центру зайнятості із загальних питань зайнятості населення та ринку праці де була ознайомлена про необхідність своєчасного інформування спеціаліста центру зайнятості про обставини, які можуть вплинути на виплату матеріального забезпечення.

ОСОБА_1 отримавши від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»» примірник Додаткової угоди №3 від 17.07.2012 р. про розірвання договору на виконання разової роботи №12/16 від 28.11.2011р. знала про те, що договір розірваний 17.07.2012 р. і суперечить змісту заяви про надання їй статусу безробітної, проте не повідомила Брянківський міський центр зайнятості про обставини, що впливають на виплату їй матеріального забезпечення.

Відповідно до п.6.14 Порядку: «Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, в тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин»

ОСОБА_1 також у разі своєї незгоди або (непорозуміння її значення) з датою 17.07.2012 р. зазначеною у Додатковій угоді №3 (яка є фактичною датою звільнення, так як другої дати у документах не зазначено) не вжила заходів щодо встановлення на її думку дійсної дати звільнення, не дійшла згоди з ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» щодо усунення розбіжностей які порушують її права та не подала відповідної скарги до правоохоронних органів або позовної заяви до суду на дії роботодавця.

Відповідно до пп. 8 п.1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", № 5067 від 05 липня 2012 р., «Реєстрація безробітного припиняється у разі:

встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного призначення (виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг» .

Відповідно до пп. 1 п. 5.5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності ", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:

«працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами»; відповідно пп.8 п5.5 цього порядку;

«призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості».

За таких обставин, 29.01.2013 р. в зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мали місце під час одержання допомоги по безробіттю наказом №НТ130129 ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.01.2013 р. та знято з обліку як безробітну з 21.01.2013 р. відповідно до абзацу 15 пп.1 п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних».

Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована у Брянківському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу.

18.06.2012 року подала до Брянківського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітної (а.с.33).

ОСОБА_1 працювала бухгалтером в Брянківській міській державній лікарні ветеринарної медицини і одночасно з цим виконувала разові роботи ідентифікації і реєстрації тварин за Договором про виконання разової роботи № 12/46 від 28.11.2011 року, укладеного між нею та Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин". Робота агента з ідентифікації і реєстрації тварин безпосередньо пов'язана з лікарнею ветеринарної медицини.

05.06.2012 року ОСОБА_1 звільнилась з Брянківської міської державної лікарні ветеринарної медицини за угодою сторін.

Позивач не перебувала у трудових відносинах та не виконувала ніякої одноразової роботи за цивільно-правовим договором, не одержувала ніяких доходів, не була найманим працівником, приватним підприємцем (а.с.8,9-12,15).

ОСОБА_1 звернулася до Луганської філії ДП «Агентство по ідентифікації і реєстрації тварин» для розірвання договору. Вона частково заповнила додаткову угоду до договору одноразової роботи, вказавши свої дані та підпис, надіславши її до головного офісу. Дані агентства та дату додаткової угоди про розірвання договору було поставлено в головному офісі в м. Києві, що підтверджується різним почерком заповнення бланку додаткової угоди про розірвання договору (а.с.34).

18.06.2012 року було надано статус безробітної. За час перебування на обліку в центрі зайнятості виконувалися всі рекомендації фахівців центру зайнятості. (а.с.13-14, 35-38).

Накази Брянківського міського центру зайнятості від 18.06.2012 року про призначення допомоги скасовані.

Наказом від 21.09.2012 року № НТ120921 ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю (а.с.13).

Для вірного нарахування допомоги по безробіттю ОСОБА_1 до центру зайнятості надавалися відомості про застраховану особу з відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України (а.с. 27-28).

Брянківським міським центром зайнятості у зв'язку з розбіжностями в обміні даними з ПФУ проводилася перевірка страхових випадків для призначення обґрунтованого матеріального забезпечення в серпні 2012 року (а.с.40-41).

29.01.2013 року Наказом Брянківського міського центру зайнятості № НТ130129 б ОСОБА_1 було знято з обліку як безробітну з 21.01.2013 року відповідно до абзацу 15 пп. 1 п. 20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" та було припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.01.2013 року в зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мали місце під час одержання допомоги по безробіттю (а.с.13-14).

Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" з ОСОБА_1 був укладений Договір про виконання разової роботи № 12/16 від 28.11.2011 року (а.с.9-11)

Відповідно до довідки про доходи, наданої Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" від 18 квітня 2013 року № 137, у червні 2012 року ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" нарахувало і перерахувало оплату за виконання, згідно акту виконаних робіт № 44-162 від 30.04.2012 року за квітень 2012 року(а.с16).

Згідно з довідкою від Філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" кошти в сумі 355 грн. 78 коп. були зараховані на рахунок 07.06.2012 року, які були зняті позивачем в банкоматі 11.06.2012 року (а.с.17-18).

Відповідно до довідки від 26.04.2013 року від Брянківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, з червня 2012 року по 17 липня 2012 року к ідентифікації тварин на території м. Брянка не долучалася (а.с.15)

На підставі статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» (який був чинним до 01.01.2013) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта громадянина України і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють. Реєстрація біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, проводиться за умови пред'явлення документів, що видаються відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Згідно зі ст. 11 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (який був чинним до 01.01.2013) громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість.

Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

На підставі ст. п.п.8. п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» N 1533 від 02.03.2000 року виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;

Судом було встановлено, що статус безробітного позивачці було надано наказом Брянківського міського центру зайнятості з 18.06.2012 року, тобто з періоду коли вона була дійсно безробітним. Однак, виплата допомоги по безробіттю, з урахуванням розслідувань, була призначена остаточно з 21.09.2012 року.

Загальноюридичною підставою всіх видів юридичної відповідальності можна вважати норму права, яку порушено. Фактичною підставою цивільно-правової відповідальності є склад правопорушення, елементами якого визнаються: 1) протиправність діяння; 2) шкода; 3) причинний зв'язок між діянням і шкодою; 4) вина правопорушника.

Наявність складу правопорушення є достатньою умовою виникнення цивільно-правової відповідальності.

Протиправність, шкода та причинний зв'язок між ними є об'єктивними підставами відповідальності в цивільному праві, а вина - це суб'єктивний елемент відповідальності.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Відсутність вини відповідної форми може бути підставою для звільнення особи від відповідальності.

За загальним доктринальним підходом, умисел як форма вини включає в себе елемент усвідомлення та наміру.

Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона свідомо не вчинила дій, спрямованих на виконання зобов'язання, та бажала або свідомо допускала настання такого наслідку, як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Умисне порушення зобов'язання завжди є підставою для притягнення порушника до відповідальності в повному обсязі.

Протиправність діяння. Для того щоб виникла цивільно-правова відповідальність, необхідна наявність усіх її підстав (їх сукупність).

Однак така відповідальність має місце лише тоді, коли поведінка суб'єкта була протиправною. Протиправність поведінки - це діяння особи, яке не відповідає вимогам закону або конкретного зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 р. загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або за іншими умовами, передбаченими законодавством, або виконують роботи на підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Позивач ніяких умисних дій, бездіяльності щодо невиконання своїх обов'язків та зловживання ними не вчиняла, про що свідчить надання ОСОБА_1 відомостей з Пенсійного фонду України, в яких зазначено виплати Агенства з ідентифікації і реєстрації тварин» код 32114325 в червні 2012 року - 432 грн., що відповідає довідці про доходи за роботи квітня місяця 2012 року (а.с.16,28). Ніяких неправдивих відомостей позивач не надавала відповідачу та не приховувала своєї діяльності по цивільно-правовому договору, про що свідчить надання нею відомостей з Пенсійного фонду України.

Суд не вбачає в поведінці позивача ніяких умисних противоправних дій, відповідно умислу та вини.

Слід не погодитися з думкою відповідача про зайнятість позивача ОСОБА_1 по цивільно-правовому договору до моменту його розірвання - 17.07.2012 року, оскільки вказаний договір укладений на виконання одноразової роботи, додаткова угода на розірвання договору була направлена заздалегідь, а не 17.07.2012 року, виконання одноразової роботи було закінчено в квітні 2012 року, про що свідчить довідка про оплату робіт (а.с.15-16).

Суд наголошує, що головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в предметі договору. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Причому по закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється; працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції за професією, спеціальністю, посадою і кваліфікацією, обумовленою в трудовому договорі.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

За трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов'язаний виконувати будь-як роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади.

Під час укладання цивільно-правових договорів процес праці виконавця не регламентується. Підрядник сам організовує свою роботу, визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд. У випадку виконання завдання за договором підряду та інших договорів цивільного права процес праці та умови її застосування перебувають за межами зобов'язальних правовідносин. Праця слугує тут лише способом виконання зобов'язань.

Натомість працівник за трудовим договором у процесі виконання трудової функції має дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві, в організації чи установі роботодавця. Тобто працівник зобов'язаний дотримуватись режиму робочого часу, починати роботу у встановлений власником час і закінчувати роботу не раніше часу, зазначеного в правилах внутрішнього трудового розпорядку. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконати певну роботу у визначений проміжок часу. За цивільно-правовими договорами встановлюється тільки кінцевий термін виконання завдання.

Багато вчених як критерій розмежування трудового і суміжних із ним цивільно-правових договорів називають самостійність (або несамостійність) праці. У випадку несамостійної праці робочою силою працівника розпоряджається не сам працівник, а роботодавець у рамках підприємства, а у межах цивільно-правових відносин виконавець робіт за договором (підрядник, автор тощо) сам організовує працю, і на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.

У трудових договорах праця оплачується в різних формах саме за виконання працівником трудової функції у виробничому колективі залежно від фактично витраченої її кількості та якості. За договором підряду оплачується готовий результат праці підрядника, за договором доручення - виконання індивідуального конкретного завдання, за авторським договором - виконання у встановлений термін замовлення на створення будь-якого визначеного твору.

Характерною відмінністю цих видів договорів є те, що в цивільно-правових договорах має місце рівність сторін. У трудовому договорі переважають відносини підпорядкування працівника роботодавцю.

Таким чином, трудовий договір відрізняється від цивільно-правових договорів тим, що працівник виконує роботу визначеного роду відповідно до його професії, спеціальності, посади і кваліфікації, здійснює визначену трудову функцію в діяльності підприємства, організації, або установи та дотримується режиму робочого часу, виконує визначену роботу і дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівника роботою відповідно до його трудової функції, а також забезпечити умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, і вчасно виплачувати працівнику заробітну плату.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Оскільки позивачем не розрахована сума стягнення, що являється неналежним способом захисту, суд вважає за можливе, з ціллю повного захисту прав позивача, застосувати ст. 11 КАС України, зобов'язавши відповідача нарахувати та провести виплати по безробіттю починаючи з 04.01.2013 року.

Згідно квитанції № 36 від 16.05.2013 року позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУ ДКСУ у Луганській області у сумі 34,41 грн.

Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Брянківського міського центру зайнятості про визнання дій противоправними, скасування наказів, стягнення коштів, зобов'язання виконати певні дії задовольнити.

Визнати дії Брянківського міського центру зайнятості в частині зняття ОСОБА_1 з обліку як безробітної з 21.01.2013 року та припинення виплати допомоги по безробіттю з 04.01.2013 року противоправними.

Скасувати Наказ Брянківського міського центру зайнятості № НТ130129 від 29.01.2013 року про зняття ОСОБА_1 з обліку як безробітної з 21.01.2013 року відповідно до абзацу 15 п.п.1, п. 20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" та припинення виплати допомоги по безробіттю з 04.01.2013 року.

Зобов'язати Брянківський міський центр зайнятості поновити ОСОБА_1 в статусі безробітної з 21.01.2013 року.

Зобов'язати Брянківський міський центр зайнятості нарахувати та провести виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 починаючи з 04.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена 25 червня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова