Рішення № 32043851, 17.06.2013, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2629/13-ц

Провадження №2/242/840/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника відповідача Рашевської І.М., представника третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» про відшкодування моральної шкоди,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернувсь до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.08.2011 р. при виконанні трудових обов'язків на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з ним стався нещасний випадок, наслідком якого є контузія, не проникаюче травмування роговиці з амагнітним інорідним тілом у рані лівого ока. 22.11.2011 р. медико-соціальною експертною комісією м.Донецька було встановлено 15 % втрати професійної працездатності. Через трудове каліцтво він відчуває хвилювання нервово-психологічного характеру, з'порушення душевної рівноваги, яке виражається у почутті тривоги, страху з приводу того, що зір ніколи не відновиться. Через травму він втратив високооплачувану роботу на шахті. З поганим зором він не може працевлаштуватися на підприємства вугільної промисловості, а окрім професії шахтаря він не має іншої професії. У нього на утриманні двоє неповнолітніх дітей. Все вищевикладене призвело до втрат немайнового характеру, у нього порушилися нормальні життєві зв'язки. Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому спричинено моральну шкоду, а тому просив стягнути з ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» в його користь 20000 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що відповідно до п.3 Постанови ВСУ № 4 від 31.03.1995 р., моральна шкода - це витрати немайнового характеру унаслідок моральних чи фізичних страждань. Встановлення факту спричинення моральної шкоди є обов'язком медико-соціальної експертної комісії. Підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав і зазнає потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що у п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних наслідків, заподіяних фізичній особі. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може заключатися, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, у настанні інших негативних наслідків. Відповідно до п.5 зазначеної постанови, при вирышенны спору про выдшкодування моральноъ (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає, зокрема, наявність такої шкоди, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, у якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він пр цьому виходить. Документи, на які посилається позивач, а сааме - довідка МСЕК та акт про розслідування нещасного випадку, є документами, що підтверджують тільки факт виробничої травми і встановлення в зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Акту форми Н-1 № 12 від 16.08.2011 р. про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, ОСОБА_3 10.08.2011 р. о 13.30 годин отримав травму під час роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля». Згідно акту розслідування від 16.08.2011 р. за формою Н-5, даний нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом (а.с.10-13).

Згідно первинної довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_3 встановлено 15 % втрати професійної працездатності (а.с.14).

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманої травми було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки в нього порушено зір, він відчуває постійний дискомфорт. Це заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок травм він зіткнувся з труднощами побутового плану та працевлаштування. В теперішній час відчуває негативні наслідки травми, такі як: фізичний біль. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

При цьому судом враховується довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, якою позивачу встановлено 15 % втрати професійної працездатності первинно по трудовому каліцтву від 22.11.2011 р. А тому задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 20000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості та враховуючи те, що згідно первинного огляду МСЕК ОСОБА_3 встановлено 15 % втрати професійної працездатності, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 4500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст. 88 ч.2 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 79,81,88, 212-215 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська»на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя