Постанова № 32042564, 21.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3436/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання - Селімової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ „Южтехпостач" до ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Южтехпостач" звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001422202 та №0001412202 від 25.04.2013 року прийняті Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі акту перевірки № 000030/15-51-705/22-02/35697985/75 від 16.04.2013 р.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ „Южтехпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лантанбуд» за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищевказаного акту прийняті податкові повідомлення-рішення, які на думку позивача суперечать вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Позивач посилаючись на ст., ст.3, 17 КАС України, ст., ст. 78-79 ПК України, ст. 215 ЦК України, вважає, що їх позов підлягає задоволенню.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсягу, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, з позовними вимогами не погодився з підстав викладених у запереченні.

У судовому засіданні встановлено слідуючи обставини та відповідні ним правовідносини -

ТОВ „Южтехпостач" має статус юридичної особи та зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради 11.02.2008 року, про що видано свідоцтво.

Позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідачем була проведена виїзну позапланову перевірка ТОВ „Южтехпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лантанбуд» за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

16.04.2013 р. відповідачем за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 000030/15-51-705/22-02/35697985/75, за висновками якого було встановлено порушення з боку позивача положень п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, ПК України, в наслідок чого сума податку на додану вартість була занижена позивачем на 36910 грн. 00 коп., також було встановлено порушення п. 44.1 ст. 44 , п. 138.2 ст. 138 п., п. 139.19 ст. 139 ПК України в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму - 42448 грн., які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету.

Відповідач на підставі на акту № 000030/15-51-705/22-02/35697985/75 від 16.04.2013 р. прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001422202 від 25.04.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 36910 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями - 5723 грн. 00 коп., а також прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001412202 від 25.04.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 42448 грн.

У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що висновки акту перевірки є хибними та необґрунтованими, а тому прийняті на підставі нього оскаржувані рішення підлягають скасування, оскільки під час проведення перевірки ними були наданні усі необхідні документи.

Крім того представник позивача звернув увагу на те, що під час здійснення перевірки працівниками відповідача не були встановлені факти, які б свідчили про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність укладених правочинів, а отже визначені відповідачем у акті перевірки порушення податкового законодавства є необґрунтованим та неправомірним.

До того ж представник позивача зауважив, що факт не визнання з боку контрагентів господарських операцій з ТОВ „Южтехпостач" може свідчити лише про те, що здоровий психологічний стан директора ТОВ «Лантанбуд» ставиться під сумнів, адже фактично господарські операцій між ними та ТОВ «Лантанбуд» здійснювалися, що підтверджується первинними документами.

У свою чергу представник відповідача пояснив суду, що до них надійшов Акт ДПІ у Приморському районі м.Одеса „Про відсутність ТОВ «Лантанбуд» за місцем знаходження» та про проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження засновника підприємства ОСОБА_1, яка як вбачається з матеріалів Постанови слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 04.03.2013 року про призначення перевірки ТОВ „Южтехпостач", вчинила пособницькі дії в державній реєстрації ТОВ «Лантанбуд» і у подальшому не виконувала будь-яких своїх посадових обов'язків щодо ведення фінансово-господарської діяльності, документів, пов'язаних з веденням діяльності підприємства, а також документів податкової звітності підприємства не складала і не підписувала, у результаті чого сприяла невстановленим у ході слідства особам в частині прикриття незаконної діяльності.

Крім того представник відповідача зауважив, що вироком Приморського районного суду м.Одеси від 20.02.2013 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України за ознаками: пособництва у фіктивному підприємництві, тобто створення СПД (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

До того ж представник відповідача зауважила, що ВПМ ДПІ у Приморському районі м.Одеси також було відібрано пояснення і у директора підприємства ОСОБА_2, яка пояснила їм що не підписувала жодних договорів з підприємством ТОВ „Южтехпостач". Таким чином представник відповідача вважала, що враховуючи пояснення засновника ОСОБА_1 та директора підприємства ОСОБА_2 про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лантанбуд», документи надані їх контрагентам у тому числі ТОВ „Южтехпостач" за період жовтень 2010 року серпень 2011 року складені з порушенням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не можуть бути визнанні як первинні та підтверджувати дані бухгалтерського та податкового обліку підприємства, оскільки не мають юридичної сили.

Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що відділом спеціальних, особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у Київському районі м. Одеси було надано службову записку від 08.04.2013 року за № 449/22-02 Про завищення суми податкового кредиту позивачем за жовтень 2011 року по взаємовідносинам з контрагентом МП „ГАМАЛС" на суму - 35647 грн.30 коп., що було враховано особами, які проводили перевірку під час складанні акту.

Встановлені обставини підтверджують наступні докази:

- акт перевірки;

- податкові повідомлення-рішення;

- первинна бухгалтерська документація;

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ „Южтехпостач";

- свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість;

- копія довідки про взяття на облік платника податків;

- довідка з ЄДР;

- податкові накладні;

- видатковими накладними;

- рахунками фактурами;

- копія вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року;

- копія Постанови про призначення перевірки від 04.03.2013 року;

За даними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсягу, оскільки відповідно до ст. 198.2 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до 201.1 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно до ст. 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того відповідно до ст. 201.8 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, якими є позивач та його контрагент.

Згідно зі ст. 201.4 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Ст. 201.7 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до ст. 198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі ст. 201.9 Податкового Кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи товарів вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим судом було встановлено, що всупереч положення ст. 3 ГК України та положень ст. 44 ПК України контрагентом позивача - ТОВ «Лантанбуд» не було здійснено облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, оскільки платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, які вище визначені, при цьому відповідачем у акті перевірки було встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання зокрема, у випадках, коли операції здійснюється через посередників з метою штучного формування валових витрат, податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між позивачем та ТОВ «Лантанбуд» були укладені правочини спрямовані на використання власності всупереч закону, з метою приховання доходів від оподаткування.

Крім того суд критично ставиться до тверджень представника позивача про те, що ними було надано усі необхідні документи, оскільки згідно позиції Верховного суду України викладеної у Постанові від 08.09.2009 року № 21-737во09, надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матepiaльних pecypciв, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльносп;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських примішень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі зазначеному платником податків у документах обліку.

Таким чином, враховуючи пояснення засновника ОСОБА_1 та директора підприємства ОСОБА_2 про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лантанбуд», документи надані їх контрагентам у тому числі ТОВ „Южтехпостач" за період жовтень 2010 року серпень 2011 року на думку суду складені з порушенням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не можуть бути визнанні як первинні та підтверджувати дані бухгалтерського та податкового обліку підприємства, тому що вони не мають юридичної сили.

Крім того вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України за ознаками: пособництва у фіктивному підприємництві, тобто створення СПД (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись: ст., ст. 44, 183, 187, 198, 201 ПК України, ст. 3 ГК України, , ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71-72, 86-87, 94, 128, 159 - 164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ „Южтехпостач" до ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсягу.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

21 червня 2013 року

Суддя: Гусев О.Г.

.