Постанова № 32041983, 20.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1855/13-а

20 червня 2013 року 11год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Полюхович В.І.

відповідача: представник представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкрите акціонерне товариство "Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа" до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі про визнання протиправними та скасування рішень ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося з адміністративним позовом Відкрите акціонерне товариство "Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа" до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі про визнання протиправними та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області від 31.01.2013 №№ 110-128 про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 6388,04 грн. та нарахування пені в загальній сумі 7969,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2007 в справі № 8/19 порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ "Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до частини 7 цієї статті дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Покликаючись на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30.01.2013 в справі № 2-а-1570/10367/2011, позивач вказує, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що застосовуються до їх платника за порушення законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Оскільки рішення відповідача від 31.01.2013 №№ 110-128 про застосування до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску штрафних санкцій та пені винесені під час дії мораторію, вони не відповідають нормам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити повністю.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, подав письмове заперечення на адміністративний позов (а.с.59-61), в якому просив розглянути справу без участі представника відповідача. В обгрунтування заперечення вказав, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (в даному випадку до 12.03.2007). Покликаючись на постанову ВГСУ від 10.06.2009 № 11/522-07, постанову ВАСУ від 02.04.2008 № К-715/07, вказує, що мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Оскільки борг виник з 21.02.2011, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється. З наведених підстав спірні рішення відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності представника відповідача за наявними доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши заперечення відповідача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області прийняті рішення від 31.01.2013 №№ 110-128 про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 6388,04 грн. та нарахування пені в загальній сумі 7969,40 грн. щодо Відкритого акціонерного товариства "Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2011 по 28.11.2012 (а.с.8-26).

Матеріалами справи стверджено, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2007 порушено провадження у справі № 8/19 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.27).

Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини справи в розрізі норм матеріального закону, суд виходить з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час порушення ВАТ "Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа" встановленого порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Відповідно до п.1 постанови Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

За змістом статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини 4 статті 12 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пленум Верховного Суду України в пункті 17 Постанови № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснив, що за змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

А в пункті 30 вищевказаної Постанови зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.

За змістом частини четвертої статті 12 Закону не нараховуються штраф та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнодержавного соціального страхування, зокрема: страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

З 18.01.2013 набрала чинності нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за змістом частини 1 статті 19 якого мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до пункту 3 цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Частиною 5 статті 19 в чинній редакції встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Таким чином, відповідно до проаналізованих вище приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, тобто вимог конкурсних кредиторів.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, стаття 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 17.01.2013, не може бути застосована до спірних правовідносин, позаяк матеріалами справи стверджено, що позивач не дотримався встановленого порядку та строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з 21.02.2011 по 28.11.2012, в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній в названому періоді, не розмежовував види грошових зобов'язань, за невиконання яких не підлягали застосуванню фінансові санкції.

З огляду на вищенаведене, враховуючи пункти 17, 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство", суд вважає, що відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на час вчинення позивачем правопорушення, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Таким чином, оскільки рішення Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області від 31.01.2013 №№ 110-128 про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 6388,04 грн. та нарахування пені в загальній сумі 7969,40 грн. прийняті у період дії мораторію, вони не відповідають вимогам закону, а відтак позовні вимоги про їх скасування підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати суд присуджує на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області від 31.01.2013 №№ 110-128 про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 6388,04 грн. та нарахування пені в загальній сумі 7969,40 грн. - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Відкрите акціонерне товариство "Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 143,57 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.