Постанова № 32041678, 09.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2012 р. (11:27) Справа №2а-13204/11/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О., за участю:

представника позивача - Махно А. А.,

представника відповідача -Мельник І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Фесто Виробництво"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Дочірнє підприємство "Фесто Виробництво" (далі -позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 24.06.2011р. № 0000624001.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом невірно застосовані норми Податкового кодексу України. Висновки відповідача щодо зменшення від'ємного значення бюджетного відшкодування у зв'язку з невідображенням в податковому обліку контрагентами позивача податкових зобов'язань у відповідності до норм Податкового кодексу України не є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту та, як слідство, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (ряд. 19, ряд 20.2 розділу ІІІ). Позивач підкреслює, що товарність господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами та наступним використанням отриманих послуг в господарської діяльності позивача, тому спірне рішення підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.10.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що податкове повідомлення -рішення, оскаржуване позивачем, було прийнято за результатами проведеної перевірки, у зв'язку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначив, що контрагенти позивача на час перевірки не відобразили у податковому обліку податкові зобов'язання з податку на додану вартість відносно позивача, зазначені суми не були сплачені ними до бюджету, що, на думку представника відповідача, виключає можливість формування позивачем податкового кредиту за операціями з визначеними контрагентами. А відтак позивачем завищений податковий кредит, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (ряд. 19, ряд 20.2 розділу ІІІ). У зв'язку з чим, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначена сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Фесто Виробництво" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податку в м. Сімферополь АР Крим; у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 28.08.1997 р. № 100268101, індивідуальний податковий номер -207188001294.

Судом встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена камеральна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банк декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

За результатам перевірки була складена довідка №236/40-01/20718805 від 09.06.2011 року, за висновками якої встановлено завищення податкового кредиту на 8150,78 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (ряд. 19, ряд 20.2 розділу ІІІ) на 8150,78 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу позивач надав заперечення, за результатом розгляду яких на підставі довідки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011р. № 0000624001, яким визначена сума завишення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 7347,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач оскаржував його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в АР Крим, Державної податкової адміністрації України. За результатом розгляду скарг позивача податковими органами прийняті рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення - без змін.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми завишення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 7347,00 грн. ДП "Фесто Виробництво", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Перевіряючи реальність виконання договорів, укладених між позивачем та КП «Клип» (інн190121501095), суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, ДП "Фесто Виробництво" (Замовник) мав господарські відносини з КП «Клип» (Виконавець) на підставі договору на надання послуг № 1КП-001 від 03.01.2008 року.

Відповідно до умов договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги прибирання офісної та виробничої площі, прибирання прилеглої території, забезпечення функціонування інженерного обладнання будівлі, споруд та оргтехніки, забезпечення пропускного режиму ДП «Фесто Виробництво» та збереження майна н дворовій та прилеглої площі.

Відповідно до п. 2.1 вартість послуг, які надаються за цим договором, міститься у калькуляції, яка щомісячно додається «Виконавцем» до актів виконаних робіт.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що замовник сплачує Виконавцю вартість отриманих послуг згідно рахунку протягом трьох банківських днів після підписання акту. Здавання послуг Виконавцям та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноваженими представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг (п.3.1. Договору) Строк дії договору до 31.12.2008 року. Якщо ні одна із Сторін в письмовому виді не проінформує другу Сторону про його припинення за місяць до закінчення строку дії, Договір вважається пролонгованим на той же самий строк..

На виконання умов договору ТОВ «Клип» (інн190121501095) були виписані рахунок-фактура № 08 від 15.04.2011 року на загальну суму 14520,00 гривень, в тому числі ПДВ -2420,00 гривень, рахунок № 09 від 26.04.2011 року на загальну суму 21780,00 гривень, в тому числі ПДВ -3630,00 гривень, рахунок №10 від 26.04.2011 року на загальну суму 6600,00 гривень, в тому числі ПДВ -1100,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжного доручення №53015761 від 15.04.2011 року (призначення платежу - оплата рахунку-фактури №08 від 15.04.2011 року на загальну суму 14520,00 гривень, в тому числі ПДВ -2420,00 грн.), платіжного доручення №53015916 від 29.04.2011 року (призначення платежу - оплата рахунку-фактури №09 від 26.04.2011 року на загальну суму 21780,00 гривень, в тому числі ПДВ -3630,00 грн.), платіжного доручення №53015890 від 29.04.2011 року (призначення платежу - оплата рахунку-фактури №10 від 26.04.2011 року призначення оплата рахунку -фактури на загальну суму 6600,00 гривень, в тому числі ПДВ -1100,00 грн.) позивачем була сплачена сума у розмірі 42900,00 грн., в тому числі ПДВ -7150,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що суми податку на додану вартість були сплачені ДП «Фесто Виробництво», зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних послуг та були перераховані на розрахунковій рахунок виконавця -ТОВ «Клип».

Судом встановлено, що позивачем від ТОВ «Клип» були отримані податкові накладні №8 від15.04.2011 року на загальну суму - 14520,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2420,00 грн., №9 від 29.04.2011 року на загальну суму 21780,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3630,00 грн., № 10 від 29.04.2011 року на загальну суму -6600,00 грн. в т.ч. ПДВ -1100,00 грн.

Вказані суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту у звітному періоді квітня 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання послуг від ТОВ «Клип» в квітні 2011 року.

Судом встановлено, що з актів здачі - приймання робіт по договору №1КП-001/2008 на суму 66000,00 грн., №05 від 30.04.2011 р. на суму 36300,00 грн. вбачається, що контрагентом фактично надані послуги, передбачені договором №1КП-001/2008.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання послуг від ТОВ «Клип» в квітні 2011 року.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач мав господарські відносини з ДП Придніпровська залізниця на підставі договору ПР/Л-07.519/НЮдг про надання послуг, пов'язаних з прийомом та видачею багажу та вантажобагажу від 01.03.2007 року, №ПР/4ТХ-07-85/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізничних послуг від 16.02.2007 року.

На виконання умов договорів позивачем на підставі рахунку-фактури від 30.04.2011 року здійснена сплата наданих послуг на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 166,67 грн., на суму 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем від ДП Придніпровська залізниця були отримані податкові накладні № 104/128 від 13.04.2011 року на загальну суму -1000,00 грн. в т.ч. ПДВ -166,67 грн.; №866/100 від 30.04.2011 року на загальну суму - 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1000,00 грн.

Крім того, позивачем були придбані залізничні квитки на загальну суму 1134,86 грн., в т.ч. ПДВ - 176,79 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачені ТОВ «Азалія-ТУР» 1002,28 грн., в тому числі ПДВ -165,67 грн. за проживання співробітника позивача.

Матеріали справи також свідчать, що вказані послуги пов'язані з господарської діяльністю позивача, про що свідчать копії наказів про відрядження працівників позивач, посвідчення про відрядження, авансові звіти.

Вказані суми податку на додану вартість на загальну суму 1343,46 грн. по взаємовідносинам ДП Придніпровська залізниця, 165,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Азалія-ТУР» були включені до складу податкового кредиту у звітному періоді квітня 2011 року.

Відповідно до п. 201.11. ст. 200 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). Таким чином судом достовірно встановлено товарність операції щодо отримання послуг позивачем від контрагентів позивача, зазначених вище.

Таким чином, позивачем правомірно, з дотриманням вимог Податкового кодексу України, включені суми ПДВ у розмірі 1343,46 грн. по взаємовідносинам ДП Придніпровська залізниця, у розмірі 165,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Азалія-ТУР» до складу податкового кредиту звітного податкового періоду квітня 2011 року.

Судом встановлено, що постачальники послуг, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (квітень 2011р.) були зареєстровані платником податку на додану вартість і мали право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цими операціями складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом квітня 2011р. у зв'язку з придбанням послуг, виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були юридичними особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Суд зазначає, що згідно положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що згідно довідки №236/40-01/20718805 від 09.06.2011 року при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено відхилення податкового кредиту у сумі 8150,78грн., згідно висновку на заперечення відхилення складає 7347,00 грн. Тобто, виходячи зі змісту довідки, податковий орган не заперечував та не спростовує факт здійснення господарських операцій позивачем з визначеними контрагентами, а єдиною підставою для висновків щодо зменшення позивачу суми податкового кредиту та, як слідство, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (ряд. 19, ряд 20.2 розділу ІІІ) та прийняття спірного податкового повідомлення рішення є не відображення контрагентами позивача у податкової звітності податкових зобов'язань відносно позивача.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що, зокрема ТОВ «Клип» були відображенні податкові зобов'язання у податковому обліку по взаємовідносинам з позивачем, що спростовує висновки податкового органу, викладені в довідці.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання послуг від контрагентів позивача, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

На думку суду, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Звідси власне відсутність доказів сплати постачальниками позивача ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для зменшення податкового кредиту при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, в порушення вимог ст. 86 Податкового кодексу України за результатами перевірки була складена довідка. Разом з тим, згідно п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України 86.2. за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, довідка, на підставі якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, не є належним доказом, який свідчить про наявність порушень податкового законодавство, на підставі якого податковий орган має повноваження прийняти податкове повідомлення-рішення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 7347,00 грн. у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформульований позивачем відповідно до норм Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.12.2011 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 14.12.2011 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 24.06.2011р. № 0000624001, яким Дочірньому підприємству "Фесто Виробництво" визначена сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 7347,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя < підпис > Тоскіна Г.Л.

< Текст >