Постанова № 32041514, 20.06.2013, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

20.06.2013 Суддя: Федько С. П.

Справа № 253/3643/13-а

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2013 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі : головуючого судді Федько С.П.,

при секретарі Бродніковій І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Горлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та виплатити суму одноразової компенсації сім'ї за втрату годувальника,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із вказаною позовною заявою, на обґрунтування позовних вимог зазначивши, що вона є вдовою померлого ОСОБА_2, який був ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом другої групи. Відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії міста Донецька за № 29476/32-1 від 11 січня 2013 року захворювання, що призвело до смерті її чоловіка, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби на ЧАЕС. У задоволенні її заяви про виплату компенсації по втраті годувальника листом УПСЗН від 19 лютого 2013 року їй було відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової компенсації як сім'ї, яка втратила годувальника, в розмірі 67080 грн,, тобто, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат. У своїй відмові відповідач послався на постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 та повідомив, що позивачу буде нарахована одноразова компенсація в розмірі 7586.00 грн. Просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести виплату суми одноразової компенсації в розмірі 67080 грн,, тобто, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Сторони в судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач на позовних вимогах наполягав, представник відповідача заперечував проти позову, надавши письмові заперечення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є вдовою учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС. Її чоловік ОСОБА_2 - з яким вона перебувала в юридичному шлюбі, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, був визнаний інвалідом 2 групи та належав до першої категорії осіб, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи. Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про одруження, копією посвідчення (а.с.4, 5).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.6).

Як вбачається з експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії міста Донецька за № 29476/32-1 від 11 січня 2013 рок, смерть ОСОБА_2 пов'язана з виконанням військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.(а.с .7).

Позивачці надано статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується виданим їй 28.02.2012 року посвідченням НОМЕР_2 (а.с. 5).

Позивачка звернулася до відповідача з вимогою про виплату одноразової компенсації в зв'язку зі смертю чоловіка відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. ,

У задоволенні її заяви про виплату компенсації по втраті годувальника листом УПСЗН від 19 лютого 2013 року їй було відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової компенсації як сім'ї, яка втратила годувальника в розмірі 67080 грн,, тобто, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 та повідомленням, що позивачу буде нарахована одноразова компенсація в розмірі 7586.00 грн.

Частиною першою статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам І групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат.

Згідно з частинами 2,3,5,7 статті 48 вказаного Закону одноразова компенсація виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Так, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 22.11.2011 № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (далі - Закон № 4282-VI) передбачене застосування в 2012 році норм і положень, зокрема, статті 48 Закону № 796-ХІІ у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 №4 "Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39,48, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" судам необхідно звертати увагу на те, що у разі наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше. Крім того, судам варто враховувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № З-рп/2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Таким чином, суд зазначає, що дії Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради при нарахуванні на користь позивача ОСОБА_1 суми одноразової компенсації за втратою годувальника у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету України, тобто, в розмірі 7586.00 грн., а не в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, є правомірними, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що не основані на законі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 186, 187, 254 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, про визнання дій Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради протиправними щодо відмови у перерахунку та виплаті суми одноразової компенсації як сім'ї, яка втратила годувальника, зобов'язання Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму одноразової компенсації як сім'ї яка втратила годувальника в розмірі 67080 (шістдесят сім тисяч вісімдесят) грн. , відмовити.

Постанова у повному обсязі складена 25 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання апеляційної скарги (десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови) апеляційна скарга не буде подана.

Постанова може бути оскаржена в Донецький Адміністративний Апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С. П. Федько