Рішення № 32041120, 20.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. Справа № 923/505/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 60000 грн.

та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп"

про визнання недійсним правочину

за участю представників сторін:

від позивача - Мкртчян Л.С., представник, дов. від 01.04.2013р. (відповідач за зустрічним позовом), у судове засідання, призначене на 20.06.2013р. не прибув

від відповідача - ОСОБА_1 - приватний підприємець (позивач за зустрічним позовом)

в с т а н о в и в:

Сутність справи: Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп", Херсонська область, с. Зеленівка, код ЄДРПОУ 37631522) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Херсон, ідент. код НОМЕР_1) 60000 грн. основного боргу за послуги, надані на підставі укладеного між сторонами договору №18 від 03.05.2012р. про надання юридичних послуг.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати вартості одержаних послуг.

Відповідач позов не визнає, у наданому відзиві посилається на те, що умовами договору передбачено оплату послуг в розмірі 520000грн. у випадку повного задоволення позову, тоді як позов було задоволено частково.

Наголошує на тому, що предметом договору була домовленість щодо досягнення певного результату - стягнення з боржника у повному обсязі заявленої у позові суми боргу.

Зважаючи на те, що предмет позовної вимоги стосувався розрахунків - стягнення грошової суми за одержані і не оплачені боржником транспортно-експедиторські послуги, підготовка необхідної документації та безпосередньо позовної заяви не пов'язані із значною втратою часу чи складністю, отже вартість цих послуг є значно завищеною.

До початку розгляду господарським судом справи по суті, 06.06.2013р. відповідачем був поданий зустрічний позов до позивача за первісним позовом про визнання недійсним на підставі ч.5 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг № ДГ-0000007, на підставі якого надавались юридичні послуги, стягнення заборгованості по яких є предметом первісного позову.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2013р. зустрічний позов прийнятий для спільного розгляду з первісним.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, позивач зазначає, що в процесі виконання договору відповідач, в порушення ст. 902 ЦК України, не виконав належним чином зобов'язання, визначені п. 1.1 договору, оскільки не здійснював представництво інтересів ФОП ОСОБА_1 у господарському суді Київської області в процесі розгляду справи № 26/121-12. Представництво інтересів позивача по цій справі здійснював адвокат.

Визначена договором сума винагороди не відповідає рівню звичайних цін та є економічно не обґрунтованою.

Таким чином, договір укладено за відсутності розумності економічних показників для його укладення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в порушення положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На думку позивача, оспорюваний договір не був направлений на реальне настання правових наслідків, порушує публічний порядок щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку, вчинений під впливом помилки щодо визначення ціни позову.

Позов обґрунтовано положеннями ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. ст. 228, 902 ЦК України.

Ухвалою про відкладення справи від 06.06.2013р. суд визнав обов'язковою участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному на 20.06.2013р.

Позивач, належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспондеції канцелярії господарського суду №4960 від 11 червня 2013 р. явку представника не забезпечив, правом надання письмового відзиву та зустрічну позовну заяву не скористався, з заявою про відкладення розгляду справи на іншу дату не звернувся, поважність причин, що унеможливили обов'язкових до виконання вимог суду належними доказами не довів.

Зважаючи на те, що наданих у справу доказів достатньо для винесення обґрунтованого рішення, суд не зобов'язував позивача надати докази, які є необхідними і без яких неможливо вирішення спору, відповідач не має заперечень щодо вирішення спору без участі представника позивача, розгляд справи відбувається без участі уповноваженого представника ТОВ "Херсонтрансгруп" по наявних матеріалах.

Позивач за зустрічним позовом звернувся з письмовою заявою, в якій повідомив суд про відмову від зустрічного позову.

Зважаючи на те, що відмова стосується захисту його матеріального права, позивач просить суд прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі по зустрічній позовній заяві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України, процесуальне право позивача до прийняття рішення відмовитись від позову, те, що заяву про відмову від позову підписано особисто приватним підприємцем ОСОБА_1, вона стосується захисту його матеріального права, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів держави та інших осіб, суд роз'яснює позивачу процесуальні наслідки, передбачені ч. 2 ст. 80 ГПК України, приймає відмову від позову і припиняє провадження по зустрічній позовній заяві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Первісний позов вирішується по суті.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Згідно з укладеним між сторонами договором про надання юридичних послуг № 18 від 03.05.2012р. (далі договір № 18), відповідач (замовник) доручив позивачу ( виконавець) виконати для нього послуги, пов'язані із здійсненням досудового врегулювання спору, що існував між підприємцем ОСОБА_1 та іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", ЄДРПОУ 21651322 і стосувався невиконання останнім договірних зобов'язань по оплаті наданих на підставі договору № У-187-11 від 01.09.2011р. транспортно-експедиторських послуг з перевезенням вантажів автомобільним транспортом.

У пунктах 2.4 та 6.1 договору № 18 сторони передбачили право виконавця (позивач) залучати з метою виконання його договірних зобов'язань третіх осіб, а також встановили строк дії договору - 50 календарних днів до 22.06.2012р. включно.

З огляду на те, що здійснені виконавцем заходи досудового врегулювання спору не мали позитивних наслідків, 20.08.2012р. між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг № ДГ-0000007 (далі договір № ДГ-0000007).

На підставі пункту 1.1 договору № ДГ-0000007 його предметом є надання роз'яснень з питань чинного господарського та господарського процесуального законодавства України щодо стягнення з іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (далі "Кока-Кола ) на користь відповідача боргу за надані на підставі договору № У-187-11 транспорно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом; складання та подання від імені та в інтересах замовника послуг позовної заяви про стягнення існуючої суми боргу; представництво прав та законних інтересів замовника (ФОП ОСОБА_1.) в господарському суді у справі за позовом замовника послуг до ІП "Кока-Кола" по стягненню заборгованості по не виконаних за договором № У-187-11 грошових зобов'язаннях, що передбачає участь виконавця (позивач) в судових засіданнях, складання ним процесуальних документів, а також здійснення інших повноважень, передбачених господарським процесуальним кодексом України; складання та подання з цього приводу позовної заяви в інтересах замовника, а також представництво його інтересів в суді та вчинення дій, пов'язаних з виконанням рішення господарського суду.

У пунктах 2.3, 3.1- 3.5, 4.2 - 4.3 договору № ДГ - 0000007 сторони визначили, що у випадку відмови господарським судом у позові про стягнення на користь замовника боргу, позивач сплачує відповідачу 100000 грн. компенсації та відшкодовує витрати по оплаті судового збору; моментом закінчення надання юридичних послуг є фактичне надходження грошових коштів на поточний рахунок замовника в якості виконання судового рішення; по закінченню надання юридичних послуг за договором, виконавець складає звіт про надані послуги, в якому зазначає їх склад, кількість витрачених годин та зміст фактично наданих послуг; закінчення їх надання оформлюється складанням між сторонами акту приймання-передачі послуг, який протягом двох днів підписується замовником та один екземпляр оригіналу якого повертається виконавцеві. Розмір грошової виногороди за надані юридичні послуги становить 520000 грн., підставою для їх оплати є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих юридичних послуг.

В якості доказів наданих юридичних послуг за договором № ДГ- 0000007 позивачем подано перелік актів надання послуг, пов'язаних із стягненням заборгованості, із зазначенням їх кількості , яка становить 1652 акти, акт приймання-передачі документів від 28.08.2012р. з переліком ТТН, пунктів відправлення та призначення, номерів автомобілів та причепів; акт № 77 від 28.12.2012р. здачі-приймання робіт, підписаний виконавцем та замовником, відповідно до якого вартість наданих та підлягаючих до оплати юридичних послуг становить 520000 грн.

В рахунок оплати послуг відповідач перерахував позивачу 460000грн.

Залишок несплаченої суми становить 60000грн., яку відповідач відмовляється оплачувати за наявності обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов необґрунтованим належними доказами та відмовляє у його задоволенні, врахувавши наступне.

За правилами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Приписами статей 32, 33, 34 зазначеного Кодексу передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, яві відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В якості доказів надання юридичних послуг, позивачем надано переліки актів надання послуг в кількості 1652 штук, які містять посилання на їх номери та дати; переліки документів, які містять посилання на номери ТТН, номери автомобілів та причепів, а також вказівку пункту відправлення вантажу та пунктів його доставки.

Зазначені переліки та складений між сторонами акт приймання-передачі послуг, самі по собі не можуть бути належними та допустимими доказами надання юридичних послуг, оскільки вірогідно не підтверджують факту надання передбачених умовами договору послуг.

Документальним підтвердженням надання таких послуг є безпосередньо позовна заява про стягнення боргу, на виготовлення якої, як зазначено у звіті, виконавцем потрачено 32 години, довіреності на представництво прав та охоронюваних законом інтересів замовника у суді, процесуальні судові акти, які свідчать про порушення справи по поданій позовній заяві та винесення рішення по ній, докази його фактичного виконання за участі виконавця; документальне підтвердження його витрат на відрядження та інші докази.

Жодного з належних доказів на підтвердження надання юридичних послуг на обумовлену в договорі суму, позивач суду не надав, у зв'язку з чим його позов є недоведеним.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що умовами договору не встановлено строк виконання грошового зобов'язання замовника щодо оплати одержаних послуг.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або активів цивільного законодавства.

Позивачем також не надано доказів, які б підтверджували (направлення) вручення вимоги щодо виконання відповідачем обов'язку по оплаті вартості послуг.

Відтак правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України господарський суд

в и р і ш и в:

1. Прийняти відмову позивача від зустрічного позову та припинити провадження у справі в частині цього позову.

2. У задоволенні первісного позову відмовити.

Повне рішення складено 26.06.2013 р.

Суддя Н.О. Задорожна