Рішення № 32041079, 21.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2013 р. Справа № 911/1739/13

За позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа"

до Фізичної особи - підприємця Шубки Любові Андріївни

про стягнення 40 874,07грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури Сазонова С.В. (посвідчення № 007176 від 02.10.2012р.);

від позивача Дяченко Л.Л. (дов. № 1497/08 від 18.09.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа" (далі - позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи - підприємця Шубки Любові Андріївни (далі - відповідач) про стягнення 40 874,07грн. заборгованості, з яких: 36 425,74грн. боргу за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію, 2 395,42грн. пені, 551,59грн. інфляційних втрат та 1 501,32грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2013р. порушено провадження у справі 911/1739/13, розгляд справи призначено на 31.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2013р. розгляд справи відкладено на 21.06.2013р.

21.06.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог (вх. № 13882 від 21.06.2013р.), згідно якої останній, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 18 501,67грн. боргу за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію та 562,70грн. 3 % річних, оскільки до порушення провадження у справі (07.05.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача решту боргу за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2010 року по лютий 2013 року. Представник прокуратури не заперечив проти заяви про зменшення позовних вимог. Вказана заява прийнята судом.

Абзацами четвертим та п'ятим пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

У судовому засіданні 21.06.2013р. представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог № 832/08 від 21.06.2013р.

Представник відповідача в судове засідання 21.06.2013р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2007р. між Вишгородським районним комунальним підприємством „Вишгородтепломережа" (Виробник) та Фізичною особою - підприємцем Шубкою Любов'ю Андріївною (Споживач) укладено договір на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р., за умовами якого виробник зобов'язався надавати споживачеві послуги, а споживач - своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 та при виконанні вимог п. 4.2.1, п. 4.2.2. договору.

Пунктами 7.1., 7.3., 7.4., 7.5., 7.6. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць згідно п. 6 договору. Споживач не пізніше 20 числа поточного місяця складає виробнику письмовий звіт по факту використаної теплової енергії, оплачує виробнику на протязі 10 днів після одержання рахунка виробника за обліковий період. Споживач зобов'язаний вносити попередню оплату на наступні періоди постачання теплової енергії. За наявності боргу у споживача за договором виробник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставленої за минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 06.07.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п.п. 11.1., 11.4. договору).

Суд встановив, що договір на споживання теплової енергії теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. є неодноразово пролонгованим, оскільки жодною зі сторін за місяць до закінчення строку дії договору не було заявлено про його припинення.

На виконання п. 1.1. договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 19 397,67рн., що підтверджується звітами про споживання теплової енергії підприємством (а.с. 15-16, 18, 20, 23, 25, 27, 29-37).

Також, позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунки фактури (а.с. 55-57), які залишилися неоплаченими відповідачем.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 7.4. договору, з оплати отриманої згідно договору теплової енергії, виконав частково, сплативши позивачу 896грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію на момент судового розгляду справи складає 18 501,67грн., що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с. 102-103), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог (а.с. 99), є вимоги про стягнення 18 501,67грн. боргу за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію та 562,70грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 19 397,67рн., що підтверджується звітами про споживання теплової енергії підприємством (а.с. 15-16, 18, 20, 23, 25, 27, 29-37); відповідач свій обов'язок, передбачений п. 7.4. договору, з оплати отриманої згідно договору теплової енергії, виконав частково, сплативши позивачу 896грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію на момент судового розгляду справи складає 18 501,67грн., що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с. 102-103), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 18 501,67грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 501,67грн. боргу за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р., прокурором за період з 10.01.2011р. по 20.06.2013р. нараховано 562,70грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних (а.с. 101), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 10.01.2011р. по 20.06.2013р. складає 568,53грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 562,70грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки суд, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 18 501,67грн. боргу за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію та 562,70грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шубки Любові Андріївни (07300, Київська область, Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Хмельницького, буд. 7 А, кв. 15; ідентифікаційний номер 2401210523) на користь Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3-В; код ЄДРПОУ 13713569) 18 501 (вісімнадцять тисяч п'ятсот одну гривню) 67 коп. боргу за поставлену згідно договору на споживання теплової енергії № 22447 від 06.07.2007р. теплову енергію та 562 (п'ятсот шістдесят дві гривні) 70 коп. 3 % річних.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шубки Любові Андріївни (07300, Київська область, Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Хмельницького, буд. 7 А, кв. 15; ідентифікаційний номер 2401210523) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 25.06.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко