Рішення № 32041064, 13.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6448/13 13.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер»

про стягнення суми заборгованості у розмірі 360 897,61 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: Іванишин В.І.(дов. № 572 від 10.10.2012р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" про стягнення 297185,97 грн. - боргу за спожиту активну електроенергію за договором №1467 про постачання електричної енергії, 47681,49 грн. - боргу за електроенергію, спожиту понад договірні обсяги споживання, 3268,85 грн. - боргу за перевищення граничних величин споживання електричної потужності, 5563,82 грн. - боргу за перетікання реактивної електроенергії, 4166,19 грн. пені, 2777,47 грн. 3% річних та 253,82 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області № 909/348/13 від 26.03.2012 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва у порядку ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 порушено провадження у справі №910/6448/13 та призначено її до розгляду на 23.05.2013 року.

21.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що його повноважний представник знаходиться у відрядженні та не може бути присутнім у судовому засіданні 23.05.2013 року.

23.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні представник позивача з'явився, надав додаткові усні пояснення по суті спору, а також клопотання про продовження строку розгляду спору у даній справи на п'ятнадцять днів згідно ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 23.05.2013 задоволено клопотання позивача про продовження розгляду справи на п'ятнадцять днів, та відкладено розгляд справи на 13.06.2013 року.

У судовому засіданні 13.06.2013 представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а. с. 167) Клопотань або заяв щодо розгляду справи в даному судовому засіданні відповідач суду не надав. Проте, після оголошення вступної та результативної частини рішення у судовому засіданні та після його завершення, відповідач через відділ документообігу та діловодства господарського суду подав відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Прикорпаттяобленерго», зареєстровано як юридична особа, з присвоєнням ідентифікаційного коду 00131564, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 029858 та відповідно до п. 1.1 Статуту підприємства є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Прикорпаттяобленерго», основною діяльністю якого є розподілення та постачання електроенергі (а.с. 96).

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спіловвер» - відповідач, є юридичною особою з присвоєнням ідентифікаційного коду 22950423, про що видано Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії А01 № 158483, та має відокремлений структурний підрозділ - філія «Спілловер. Шкіряний завод» , про державну реєстрацію якої надано Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 185566 (а.с. 97, 98).

Дана філія не є юридичною особою, та діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Срілловер» на підставі Положення, затвердженого рішенням загальних зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» від 25.07.2008 року. Відповідно до п. 1.11 Положення філія для здійснення своєї діяльності має право укладати , відповідно до законодавства, правочини (договори, угоди, контракти) від імені Товариства в межах встановлених цим Положенням та згідно довіреності, виданої Директору філії.

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) встановлено, що відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно -правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правовідносини, що виникають в процесі продажу, купівлі та споживання електричної енергії регулюються нормами Закону України «Про електроенергію» та положеннями Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (в редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910 зі змінами) (далі по тексту - ПКЕЕ).

Згідно зі статтєю 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 ПКЕЕ споживання електроенергії можливе лише на підставі договору укладеного з енергопостачальником.

Статтею 714 ЦК України передбачено,що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6,7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньо оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Судом встановлено, що 01.07.2008 між ВАТ «Прикарпаттяобленерго» (з 18.04.2011 змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго») в особі директора Івано-Франківського РЕМ та Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер», в особі філії «Спілловер. Шкіряний завод» укладено договір про постачання електричної енергії № 14676, що з 10.01.2013 діє у новій редакції, згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. (а.с.12-22, 23- 42)

Об'єктами електропостачання, відповідно до п.2.3.2 договору є відомча квартира №4 по вул. Павлика, 21 у м. Івано - Франківську, відомча квартира № 1 по вул. Павлика,22 у Івано - Франківську та майновий комплекс по вул. Романа Левинського , 10 у м. Івано - Франківську.

Відповідний договір, в силу статей 173,174 та частини першої статті 175 ГК України, є підставою виникнення у сторін майново - господарських зобов'язань.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією.

Оскільки договір № 1467 разом з додатками до нього підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений їх печатками, тому визначені ним зобов'язання сторін є чинними, та в силу положень статей 525, 526 ЦК України обов'язкові до виконання.

Як вбачається з пункту 2.2.2 договору постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6цього договору (додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії...), а споживач зобов'язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії (п.2.3.2 Договору) та оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 2 «Порядок розрахунків» та додатку 9 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії» (п.2.3.3 договору).

Згідно п.2 додатку 2 до договору споживач щомісячно до 30 (31) числа календарного місяця направляє уповноваженого представника у відповідну філію постачальника для подання додатку 6 «Акт про використовувану електричну енергію», та одержання відповідних рахунків на оплату.

Відповідно до ч.4 п. 6.1 ПКЕЕ обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Згідно п.3 Додатку 2 до договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює три планові платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 5 числа календарного місяця - 35%; до 14 числа календарного місяця - 40%; до 25 числа календарного місяця - 25%. Щомісячно споживач проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Так, відповідно до актів про використану електричну енергію у період з жовтня 2012 по березень 2013 позивачем на об'єкти відповідача, які розташовані у місті Івано- Франківську та використовуються філією «Спілловер. Шкіряний завод» товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спіловвер», здійснено постачання електроенергії, рахунки на оплату якої одержані споживачем (а.с.43-62).

Проте, в порушення договірних зобов'язань відповідач не проводив своєчасно та в повному обсязі розрахунки за спожиту електроенергію, внаслідок чого у нього у період з жовтня 2012 по березень 2013 виникла заборгованість по оплаті активної електричної енергії, розмір якої на день винесення рішення становить 297185,97 грн.

До того ж, як встановлено пунктом 2.3.4 Договору відповідач, як споживач електричної енергії, зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, згідно з додатком 11 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 6.33 ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 17.10.2005 № 910 (зі змінами) встановлено, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 №19 та визначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Керуючись п.6.33 ПКЕЕ, зазначеною вище методикою, умовами договору № 1467 та додатком №11 до договору, відповідачу позивачем проводяться нарахування за перетікання реактивної електроенергії та виставляються відповідні рахунки.

Відповідно до п. 8 додатку 2 до договору плата за надання послуг з компенсації перетікань реактивної енергії повинна бути проведена протягом 5 днів з дня отримання рахунку.

Як встановлено під час судового розгляду справи відповідач в порушення договірних зобов'язань не провів оплату одержаних рахунків за перетікання реактивної енергії № 1467/3 від 31.10.20121 на суму 1101,73 грн, № 1467/3 від 30.11.2012 на суму 1104,60 грн, № 1467/3 від 31.12.2012 на суму 1079,45 грн, № 1467/3 від 31.01.2013 на суму 1212,73 грн та № 1467/3 від 28.02.2013 на суму 1065,31 грн, внаслідок чого у відповідача станом на 22.03.2013 утворилась заборгованість у сумі 5563,82 грн. (а.с.54,56,58,60,62).

Крім того, згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику», п. 6.16 ПКЕЕ, п.4.2.2 договору у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживач сплачує енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 7 додатку 2 до договору рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або граничної величини потужності сплачуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем перевищено договірні величини споживання електричної енергії у жовтні, листопаді, грудні місяцях 2012 та лютому 2013 року.

Так, згідно акту про використану електричну енергію за розрахунковий період жовтень 2012 відповідачем спожито 106556 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання, на підставі звернення відповідача від 01.10.2012 скоригована та становила 100000 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 6556 кВт/год, на адресу відповідача позивачем відправлено повідомлення від 09.11.2012 та рахунок за перевищення договірних величин споживання № 1467/4 на суму 6206,57 грн.

Згідно акту про використану електричну енергію за розрахунковий період листопад 2012 відповідачем спожито 12363 кВт/Їгод електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання, на підставі звернення відповідача від 30.10.2012 скоригована та становила 100000 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 26363 кВт/год, на адресу відповідача позивачем відправлено повідомлення від 11.12.2012 та рахунок за перевищення договірних величин споживання № 1467/4 на суму 24957,85 грн.

Згідно акту про використану електричну енергію за розрахунковий період грудень 2012 відповідачем спожито 147447 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання, на підставі звернення відповідача від 05.12.2012 скоригована та становила 130000 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 17447 кВт/год, на адресу відповідача позивачем відправлено повідомлення від 10.01.2013 та рахунок за перевищення договірних величин споживання № 1467/4 на суму 16517,07 грн.

Згідно акту про використану електричну енергію за розрахунковий період лютий 2013 відповідачем спожито 120809 кВт/Їгод електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання, на підставі звернення відповідача від 12.02.2013 скоригована та становила 120000 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 809 кВт/год, на адресу відповідача позивачем відправлено повідомлення від 11.03.2013 та рахунок за перевищення договірних величин споживання № 1467/4 на суму 773,48 грн.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач отримані рахунки не сплатив, у зв'язку з чим загальна сума боргу за перевищення обсягів споживання електричної енергії становить 48 454, 97 грн.

Пунктом 4.1 ПКЕЕ споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності , доведену цьому споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.3 ПКЕЕ граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричноїх енергії за регульованим тарифом.

Згідно п. 4.6 ПКЕЕ постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми відповідно до законодавства України та умов договору. Ці величини встановлюються для об'єктів споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50000 кВт/год та більше, виходячи з режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України, і доводяться до відома споживачів окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ передбачено право споживача протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невідємною частиною договору.

Згідно п. 4.8 ПКЕЕ контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та Держенергонаглядом.

Контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживачів, яким установлені граничні величини електричної потужності, має здійснюватися засобами вимірювальної техніки, що фіксують середню за 30 хвилин величину потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми.

У разі живлення електроустановок споживача від власної блок-станції і від мереж та підстанцій електропередавальної організації контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживача здійснюється розрахунковими засобами обліку, які враховують обсяги електричної енергії, отриманої від електропередавальної організації, зазначено в п. 4.9 ПКЕЕ.

Перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності. (пункт 6.15 ПКЕЕ)

Як встановлено пунктом 3 додатку 9 до договору заміри електричної потужності можуть здійснюватися в будь-який робочий день споживача в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистеми України та оформлюються актом замірів електричної потужності.

Частиною 5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної потужності, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Керуючись п. 6.15 ПКЕЕ, п.3 додатку 9 до договору, представником Івано - Фванківського РЕМ - філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та представником ТОВ «Спілловер» встановлено, що за результатами півгодинних замірів споживання електричної потужності за 16.10.2012 в 9.00 год найбільша фактична потужність споживача становила 431,16кВт, в той час як договірна величина потужності на даний період , яка була скоригована та доведена відповідачу повідомленням від 01.10.2012 вих № 9-552, становила 409 кВт. Даний факт задокументовано актом замірів електричної потужності від 16.10.2012 року.

Встановивши різницю між фактично спожитою потужністю і договірною величиною, яка становить 22,16 кВт, позивачем відповідачу відправлений рахунок за перевищення граничних величин споживання електричної потужності № 1467/14 від 06.11.2012 на суму 587,68 грн.

15.11.2012 представником Івано - Фванківського РЕМ - філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та представником ТОВ «Спілловер» встановлено, що за результатами півгодинних замірів споживання електричної потужності о 09.30 год найбільша фактична потужність споживача становила 456,72кВт, в той час як договірна величина потужності на даний період , яка була скоригована та доведена відповідачу повідомленням від 01.11.2012 вих № 9-618, становила 409 кВт. Даний факт задокументовано актом замірів електричної потужності від 15.11.2012.

Встановивши різницю між фактично спожитою потужністю і договірною величиною, яка становить 47,72 кВт, позивачем відповідачу відправлений рахунок за перевищення граничних величин споживання електричної потужності № 573/4 від 04.12.2012 на суму 1265,53грн.

14.12.2012 представником Івано - Фванківського РЕМ - філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та представником ТОВ «Спілловер» встановлено, що за результатами півгодинних замірів споживання електричної потужності о 09.30 год найбільша фактична потужність споживача становила 487,38кВт, в той час як договірна величина потужності на даний період , яка була скоригована та доведена відповідачу повідомленням від 11.12.2012 вих № 9-703, становила 434 кВт. Даний факт задокументовано актом замірів електричної потужності від 14.12.2012.

Встановивши різницю між фактично спожитою потужністю і договірною величиною, яка становить 53,38 кВт, позивачем відповідачу відправлений рахунок за перевищення граничних величин споживання електричної потужності № 573/4 від 04.01.2013 на суму 1415,64 грн.

Оскільки, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів на спростування факту перевищення ним граничних величин споживання електричної потужності та доказів своєчасної та повної оплати двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності, тому загальна сума боргу за перевищення споживання електричної потужності становить 3268,85 грн.

Частиною першої статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(п.1 ст. 612 ЦК України)

Згідно п.2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Оскільки, відповідач під час розгляду справи судом не спростував доведені позивачем факти порушення ТОВ «Спілловер» у період з жовтня 2012 по березень 2013 умов договору № 1467 про постачання електричної енергії та не надав належні докази проведення оплати суми боргу, яка заявлена позивачем до стягнення, тому суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі:

- 297 185, 97 грн за спожиту активну електричну енергію;

- 5 363,82 грн за перетікання реактивної енергії;

- 47 681,49 грн за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання ;

- 3 268,85 грн за перевищення граничних величин споживання електричної потужності.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У силу статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору № 1467 від 01.07.2008 та договору № 1467 в редакції від 10.01.2013 сторони узгодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі вказаних правових норм та умов договору позивачем нарахована відповідачу пеню у розмірі 4166,19 грн.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України та встановивши, що розрахунок позивача є вірним та арифметично правильним, дійшов висновку про задоволення вимог позивача у частині стягнення пені.

За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором.

Як вбачається з договору № 1467 від 01.07.2008 та в редакції від 10.01.2013 сторонами передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику 10% річних та інфляційні збитки.

На підставі зазначений правових норм та з врахуванням умов договору позивачем нараховані до стягнення з відповідача інфляційні збитки у розмірі 253,82 грн та 10% річних у розмірі 2777,47 грн.

Судом, з огляду на правильність нарахування сум інфляційних збитків та 10% річних, встановлено, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із системного аналізу вище наведених норм суд дійшов висновку, щодо обгрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 4-7 Господарського кодексу України встановлено, що рішення по справі приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Виходячи з зазначеної правової норми, суд позбавлений процесуального права під час виготовлення повного тексту рішення розглянути питання щодо відстрочення виконання рішення, яке зазначене відповідачем у відзиві на позовну заяву, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем надано через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва вже після завершення судового розгляду даної справи та оголошення вступної та резолютивної частини рішення у судовому засіданні 13.06.20013 у присутності представника позивача.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що питання відстрочення або розстрочки виконання судового рішення можуть бути розглянути за заявою сторони у порядку передбаченому статтею 121 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" про стягнення 360897,61 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" (01001, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 30А, офіс 5; код 22950423) на користь Публічного акціонерного товариства " Прикарпаттяобленерго" (76014, місто Івано-Фванківськ, вулиця Індустріальна, будинок 34; код ЄДРПОУ 00131456):

- 297185 (двісті дев'яносто сім тисяч сто вісімдесят пять) гривень 97 копійок боргу за спожиту активну електроенергію, 47681 (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 49 копійок боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання та 3268 ( три тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 85 копійок боргу за перевищення граничних величин споживання електричної потужності на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603930100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 336503;

- 5563 (п'ять тисяч шістдесят три ) гривні 82 копійки боргу за перетікання реактивної електроенергії; 4166 (чотири тисячі сто шістдесят шість ) гривень 19 копійок пені; 2777 (дві тисячі сімдесят сім ) гривень 47 копійок відсотків річних; та 253 (двісті п'ятдесят три) гривні 82 копійки інфляційних збитків та 7217 (сім тисяч двісті сімнадцять) гривень 97 копійок судового збору на поточний рахунок №2600630100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503.

Повний текст рішення складено 18.06.2013 року

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова