Постанова № 32040998, 19.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 906/281/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Малинської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від "01" квітня 2013 р. у справі № 906/281/13-г

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Малин, Житомирська область

до Виконавчого комітету Малинської міської ради м.Малин, Житомирська область

про визнання нечинним рішення та зобов'язання прийняти рішення про погодження договору оренди

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.04.2013 р. у справі №906/281/13-г (суддя Тимошенко О.М.) у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Малинської міської ради про визнання нечинним рішення та зобов'язання прийняти рішення про погодження договору оренди - задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 1 рішення виконавчого комітету Малинської міської ради від 17.02.10 №51, яким відмовлено в погодженні договору оренди нежитлового приміщення №13 від 04.12.09, укладений між Виробничим комунальним житлово-ремонтним експлуатаційним підприємством та Приватним підприємцем ОСОБА_1.

В частині зобов'язання виконавчого комітету Малинської міської ради прийняти рішення про погодження договору оренди - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Малинської міської ради звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження та скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2013 р. та прийняти нове рішення, в якому відмовити повністю в позові.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Малинської міської ради посилається на ту обставину, що судом першої інстанції при розгляді справи не враховано, що згідно статті 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (Закон України від 10 червня 2009 р. № 1498-УІ, який набув чинності з 1 липня 2009 р.), відповідно до яких орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки.

Зазначена норма є імперативною і тягне за собою заборону органам місцевого самоврядування на передачу в оренду нерухомого майна строком більш ніж до 1 січня 2012 року.

Оскільки, при проведенні незалежної оцінки майна територіальної громади суб'єктом оціночної діяльності було порушено вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та при укладанні договору недотримано вимог ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» виконавчий комітет міської ради п.1 рішення № 51 від 17.02.2010. не погодив договір оренди нежитлового приміщення ПП ОСОБА_1

Відтак, під час винесення господарським судом Житомирської області рішення від 01.04.2013 р. мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Це призвело до винесення неправильного рішення, що є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно з ст..104 ГПК України та винесення нового рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2013 р. апеляційну скаргу Виконавчого комітету Малинської міської ради у справі №906/281/13-г прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, від позивача апеляційному суду надійшла телеграма, в якій позивач заперечує проти апеляційної скарги та просить суд розглядати справу без його участі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, з 2003 року, позивач орендував приміщення , що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 78,3кв.м. та підвал площею 68,6 кв.м. на підставі договору оренди з ВК ЖРЕП (балансоутримувачем) від 01.08.03.

Листом від 25.12.08 ВК ЖРЕП запропонувало позивачу з'явитися для вирішення питання про переукладення договору згідно ст.118 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік"

Листом №241 від 12.10.09 ВК ЖРЕП зобов'язало ПП ОСОБА_1 в місячний термін замовити в рахунок орендної плати експертну оцінку орендованого приміщення з метою переукладення договору оренди згідно вимог рішення сесії Малинської міської ради від 27.05.09 "Про зміни та доповнення до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності на території громади м.Малина"

На виконання вимоги ВК ЖРЕП в період з 15 по 19 жовтня 2009 року експертом відділу оцінки майна Житомирської торгово-промислової палати проведено незалежну оцінку частини приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 146,6кв.м. та визначена ринкова вартість з урахуванням ПДВ в розмірі 57100грн., 47585,00грн. без ПДВ.

04.12.09 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ВК ЖРЕП укладено договір оренди №13 майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Згідно п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно, розміщене за адресою по АДРЕСА_1, площею 146,6 кв.м. вартістю станом на 15.10.2009 р. 47585,00 грн.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, одночасно із підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного майна, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.11.1 договір укладений строком на 60 місяців, та діє з 01 січня 2010 до 31 грудня 2015 р. включно.

Згідно розрахунку орендної плати, орендна плата за один місяць визначена з вартості нерухомого майна, визначеного експертом, в сумі 713,77 грн.

Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради від 17.02.2010 р. №51 відмовлено у погодженні вищевказаного договору оренди, посилаючись лише на те, що орендар не може бути замовником експертної оцінки. В цій частині позивач просить визнати рішення недійсним.

05.07.2010 р. прокуратура Малинського району Житомирської області надіслала на адресу Малинської міської ради протест на рішення виконавчого комітету №52 від 17.02.2010 р. Оскільки дане рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Рішенням від 26.08.2010 р. Малинська міська рада, відхилила протест прокурора, про що позивача було повідомлено листом №340/02-05 від 03.03.2011 р.

Згідно довідки управління житлово-комунального господарства виконкому Малинської міської ради Житомирської області №58 від 14.03.13, станом на 14.03.13, відповідно до рішення Малинської міської ради №41 від 15.02.12, балансоутримувачем будівлі по АДРЕСА_1 є управління житлово-комунального господарства виконкому Малинської міської ради, який є єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста

З урахуванням вище викладеного Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Малинської міської ради від 17.02.10 №51 про відмову в погодженні договору оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 та про зобов'язання прийняття виконавчим комітетом Малинської міської ради рішення про погодження договору оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 №13 від 04.12.09.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статей 3, 8, 19 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду.

Стаття 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У відповідності до ч.1 ст.10 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами ч.ч.1, 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Із пояснень сторін вбачається, що всупереч Порядку проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Малин такий конкурс виконавчим комітетом Малинської міської ради оголошений не був і ним не проводився.

Пунктом 13 згаданого Порядку, зазначено, що у випадку надання документів для участі в конкурсі тільки одним заявником, конкурс не проводиться, а право оренди надається цьому заявнику на загальних умовах. У такому випадку застосовується ставка орендної плати, що затверджується КМУ для аналогічного державного майна. При необхідності проведення незалежної експертної оцінки об'єкта оренди заявник відшкодовує її вартість балансоутримувачу до укладення договору оренди.

Згідно ст.11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за Методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України та передує укладенню договору оренди.

Пунктом 19 Методики оцінки вартості об'єктів оренди затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. N 629, в редакції, яка діяла станом на 17.02.10 рік, у разі оренди нерухомого майна здійснюється його незалежна оцінка. При цьому вартість робіт з оцінки оплачується за домовленістю сторін договору оренди.

Наданим відповідачем Порядком проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Малина ( затверджений рішенням сесії міської ради п'ятого скликання від 14.05.06 із наступними змінами та доповненнями) конкретного замовника незалежної експертної оцінки не визначено, а лише зазначено, що заявник має відшкодувати вартість експертизи балансоутримувачу.

Позивачем на вимогу балансоутримувача була замовлена незалежна експертна оцінка майна.

З матеріалів справи, вбачається, що сторони не заперечували, що оплата за проведення незалежної оцінки частини будівлі по АДРЕСА_1 була оплачена коштами орендаря.

Посилання апелянта на пункт 16 Методики оцінки майна затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891 не є правомірним, оскільки вказана Методика застосовується для проведення оцінки майна у випадках перелічених у пункті 1 і цей пункт не містить вимоги щодо застосування цієї методики при оцінці майна для передачі його в оренду.

Не оспорюючи висновку незалежної експертної оцінки приміщення по вул.Винниченка,23, визначеного договором оренди №13 від 14.12.09 розміру орендної плати та інших істотних умов договору, відповідач Рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради від 17.02.10 відмовив у погодженні вищевказаного договору оренди, посилаючись лише на те, що орендар не може бути замовником експертної оцінки.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прокурором району 05.07.10 було внесено протест на зазначене рішення з вимогою його скасування, який відповідачем відхилений.

Згідно роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Законодавством не передбачено обмежень щодо замовників незалежної оцінки майна. Будь-яких порушень закону при проведенні оцінки майна позивачем, не було встановлено. Експертна оцінка майна була проведена за кошти позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач маючи намір користуватись орендованим майном без заперечень виконує розпорядження вимог балансоутримувача та органів місцевого самоврядування щодо приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства, однак міська рада не вчинила жодних дій щодо приведення договірних відносин із позивачем у відповідність з вимогами закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстава, якою керувався відповідач приймаючи оспорюване рішення, не грунтується на вимогах закону, тому позов в частині визнання недійсним пункту 1 рішення виконкому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача прийняти рішення про погодження договору оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 №13 від 04.12.09 колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що суд не наділений повноваженнями приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахування вище викладеного, доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Малинської міської ради суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Малинської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2013р. у справі №906/281/13-г - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №906/281/13-г повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Саврій В.А.