Рішення № 32040966, 25.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2013р. Справа № 905/3330/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.,

За участю представників сторін:

від позивача: Іващук П.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором оренди від 04.09.2010 року в розмірі 28 471,37 грн., з яких 24136,66,грн.-сума основного боргу, 3610,61грн.- пеня, 724,10грн.- 3% річних, -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди від 04.09.2010 року в розмірі 28 471,37 грн., з яких 24136,66,грн.-сума основного боргу, 3610,61грн.- пеня, 724,10грн.- 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення від 04.09.2010 за вересень 2010р.- вересень 2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує 525, 526, 629, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 286, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 22, 54, 58, 61, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суд Донецької області від 15.05.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/3330/13.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.43).

На адресу суду надійшло поштове повернення, надіслане на адресу Відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) укладений договір суборенди нежитлового приміщення (далі-Договір), за умовами якого (п.1.1, 1.2) Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар прийняти у строкове платне користування частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 площею 32,5 кв.м.

Пунктами 2.1.-2.2. Договору передбачено, що передача об'єкта оренди від Орендодавця к Орендарю здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту підписання Договору уповноваженими представниками сторін та оформлюється актом приймання-передачі.

Відповідно до п.4.1. договору орендна плата складає 4 000,00грн., у тому числі ПДВ 666,67грн. за місяць оренди. До складу орендної плати входить вартість комунальних та експлуатаційних послуг, в тому числі спожитої електроенергії, що надаються Орендодавцю третіми особами з метою нормального функціонування приміщення, в якому розташований Об'єкт оренди, а також вартість користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Об'єкт оренди.

Згідно п.4.2. договору усі розрахунки здійснюється Орендарем щомісячно до 10-го числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування па рахунок Орендодавця.

Пунктом 3.3.3. договору встановлений обов'язок Орендаря своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

За умов п.4.4. договору розмір орендної плати може бути змінено за взаємною згодою сторін (згода сторін оформлюється шляхом укладання додаткової угоди до даного договору).

Факт надання послуг оренди сторони фіксують двостороннім актом, в якому зазнається сума орендної плати (п.4.9).

Згідно п.4.10. Договору Сторони домовились, що на момент підписання акту приймання-передачі, буде визначено грошовий еквівалент орендної плати відносно офіційного курсу гривні до євро та орендна плата починаючи з другого місяця тимчасовою користування об'єктом оренди буде індексуватися на коефіцієнт зміни офіційного курсу української гривні до євро на перше число місяця за який сплачується орендна плата. Індексація передбачена цим пунктом Договору не буде застосовуватись у разі, коли офіційний курс (за даними НБУ) української гривні до євро зміниться менш, ніж на 0.5 грн. відносно офіційного курсу гривні до євро, зафіксованого на момент підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 7.2. договору оренди передбачено, що у випадку несвоєчасної або неповної сплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до п.11.5 цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом 2-х років з дати підписання акту приймання-передачі, включаючи останній день користування об'єктом оренди. Договір підписаний обома сторонами.

До укладеного договору 04.09.2009р. між сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 площею 32,5 кв.м.

Нарахована за період дії договору оренди орендна плата у розмірі 52136,66грн. частково сплачена відповідачем у розмірі 28000,00грн., у зв'язку із чим за період з вересня 2010р. по вересень 2011р. за відповідачем утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 24136,66рн., та на яку нараховано пеню в сумі 3610,61грн. та 3% річних в сумі 724,10грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків його невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди.

Відповідно до ч.3 ст.774 Цивільного кодексу України договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №б/н від 04.09.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати щомісячно до 10 числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування на рахунок Орендодавця відповідно до п.4.4 Договору.

Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів сплати заборгованості в повному обсязі за період з вересня 2010р. по вересень 2011р. за договором оренди №б/н від 04.09.2010р. не надано.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За таких підстав, сума заявлена до стягнення є обґрунтованою та такою, що відповідає встановленим обставинам справи, з огляду на що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 24 136,61грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 3% річних та інфляційну індексацію, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з вересня 2010р. по вересень 2011р. в розмірі 24 136,61грн., суд перевіривши розрахунок 3% річних за визначений Позивачем період з 14.05.2012 по 13.05.2013 у відповідності до встановлених обставин справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення та 3% річних в розмірі 724,10грн.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.2 договору оренди від 04.09.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Суд вважає правомірним застосування Позивачем при розрахунку пені розміру подвійної облікової ставки НБУ, оскільки це узгоджується з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» щодо обмежень розміру пені.

Проте, перевіривши розрахунок пені суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним та необґрунтованим з огляду на наступне:

Відповідно до вимог передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені здійснений позивачем за один рік у період з 14.05.2012р. по 13.05.2013р. Тобто, позивачем невірно визначений період нарахування пені - не з першого дня прострочення відповідного платежу, яким є 11-й день поточного місяця, в якому нарахована плата відповідно до п. 4.2. договору, що відповідає приписам ч.3 ст.549 і ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, а з 14.05.2012р. без врахування шестимісячного граничного строку нарахування пені.

Отже, як встановлено судом, на наявну суму заборгованості за цим Договором пеню не може бути нараховано, оскільки шестимісячний строк нарахування пені від дня коли зобов'язання мало бути виконано на зазначену суму не входить до заявленого позивачем періоду з 14.05.2012р., з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором оренди від 04.09.2010 року в розмірі 28 471,37 грн., з яких 24136,66,грн.-сума основного боргу, 3610,61грн.- пеня, 724,10грн.- 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Маріуполь Донецької області (87524, м АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк (83058, м. Донецьк, вул. Арктики, 1В, код ЄДРПОУ 34604386) заборгованість в сумі 24860,76грн., з яких з яких 24136,66грн.-сума основного боргу, 724,10грн.- 3% річних.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Маріуполь Донецької області (87524, м АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк (83058, м. Донецьк, вул. Арктики, 1В, код ЄДРПОУ 34604386) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 502, 31грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2013р.