Ухвала суду № 32039058, 12.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 р.Справа № 820/2445/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника відповідача Подвезько Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 820/2445/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова

до Державного підприємства спеціального проектно-конструкторського і технологічного бюро електроапаратури науково - виробничого об'єднання "Електроапарат"

про відшкодування сплаченої наукової пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду 27.03.2013 року з адміністративним позовом до Державного підприємства Спеціальне проектно-конструкторське і технологічне бюро електроапаратури науково виробниче об'єднання "Електроапарат", в якому просив суд стягнути з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню сплаченої наукових пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з січня 2004 року по лютий 2013 року в сумі 178857,89 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до Державного підприємства Спеціальне проектно-конструкторське і технологічне бюро електроапаратури науково виробниче об'єднання "Електроапарат" про відшкодування сплаченої наукової пенсії за період з січня 2004 року по вересень 2012 року в сумі 157289,66 грн. залишено без розгляду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення питання, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли з приводу відмови відповідача у добровільному порядку сплатити різницю між сумою пенсії, призначеної особам, які були співробітниками Державного підприємства спеціального проектно-конструкторського і технологічного бюро електроапаратури науково - виробничого об'єднання "Електроапарат" на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з січня 2004 року по лютий 2013 року.

Проте з адміністративним позовом до суду Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова звернулось 27.03.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на приписи ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності не застосовується до стягнення недоїмки, пені та штрафів, враховуючи наступне.

Сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, не є недоїмкою, оскільки згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-УІ, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, недоїмкою являється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі п. 2, п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадку, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом поза межами строку, визначеного вимогами ст.99 КАС України.

Відповідач відповідно до абз. 2 ч. 5 Порядку №372 від 24.03.2004 р. повинен самостійно визначати суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць та щомісяця до 25 числа перераховувати органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з січня 2004 року по вересень 2012 року без поважних причин.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що, при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 820/2445/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.