Ухвала суду № 32038416, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2401/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будмонтаж-ЧС» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будмонтаж-ЧС» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської ОДПІ Київської області ДПС у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2012 року № 0000032301 та № 0000022301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Будмонтаж-ЧС» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, в період з 02.02.2012 року по 08.02.2012 року на підставі направлення від 02.02.2012 року №61, виданого Фастівською ОДПІ Київської області ДПС, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП "Будмонтаж - ЧС" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків по фінансово-господарських операціях з TOB «БФО «Експерт», TOB «ІТД «Сяйво» і TOB «Тополя ЛТД», за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки було складено Акт №75/13/2301-32728171 від 17.02.2012 року та податкові повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №0000032301 та №0000022301.

Перевіркою встановлено, що між ПП «Будмонтаж - ЧС» та TOB «БФО «Експерт» укладено договори виконання підрядних робіт, предметом яких було виконання будівельних робіт. Суми податку на додану вартість (268932,00 грн.) за податковими накладними, виписаними від даного контрагента, позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Під час перевірки виявлено, що керівником TOB «БФО «Експерт» являється ОСОБА_1

У ході слідчих дій о/у ГВПМ Білоцерківської ОДШ старшим лейтенантом податкової міліції Копач В.Г. відібрано пояснення гр.. ОСОБА_1. який пояснив, що у 2008 році загубив паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Відносно TOB «БФО «Експерт» зазначив, що про дане підприємством дізнався в червні 2009 року від працівників податкової міліції, реєстрацією і діяльністю підприємства не займався, податковий облік не вів, документів фінансово-господарської діяльності не складав і не підписував, угоди з контрагентами не заключав і відношення до господарської діяльності підприємства не має.

Крім того, як вбачаться з Акта перевірки, замовниками будівельних робіт, які виконувались TOB «БФО «Експерт» на замовлення позивача були TOB «Тополя ЛТД» і TOB «ІТД Сяйво».

Під час перевірки встановлено, що старшим о/у ВЗБГЕ ВГІМ Коростенської ОДПІ Житомирської області старшим лейтенантом податкової міліції Содель В.С. було відібрано пояснення директора TOB «ІТД «Сяйво» Панченка Р.В., який пояснив, що у літку 2005 рок перебуваючи у місті Коростень Житомирської області загубив сумку з речами, в якій лежав паспорт, через декілька днів йому надійшов лист з пропозицією повернення документів та сумки за грошову винагороду. Відносно TOB «ІТД «Сяйво» пояснив, що вперше чує про дане підприємство, реєстрацією не займався, банківських рахунків не відкривав, печатку не отримував, бухгалтерський і податковий облік не вів, документів фінансово-господарської діяльності не складав і не підписував.

Також, під час перевірки виявлено, що в ході слідчих дій о/у ГВПМ Білоцерківської ОДПІ старшим лейтенантом податкової міліції Копач В.Г. відібрано пояснення у директора TOB «Тополя ЛТД» Старинець Д.А., який зазначив, що у червні 2008 року він познайомився з чоловіком, який запропонував йому за грошову винагороду надати йому копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для відкриття рахунків у банках. Відносно TOB «Тополя ЛТД» пояснив, що реєстрацію даного підприємства не займався та печатку не отримував, бухгалтерський податковий облік не вів, документів фінансово-господарської діяльності не підписував.

Як вбачається з Акта перевірки, під час досудового слідства встановлено, що у продовж 2009 року група осіб організувала схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. Для функціонування даної схеми було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB «БФО «Експерт», яке створене та зареєстровано на ОСОБА_1, TOB «Тополя ЛТД» та TOB «ІТД «Сяйво».

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що укладені договори між позивачем та даним підприємством є нікчемними.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу під час перевірки ПП «Будмонтаж - ЧС» не надано первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам з TOB «БФОЛ «Експерт».

На підтвердження даної обставини в матеріалах справи наявні копії листів від 02.02.2012 № 583/10/23-1 і від 08.02.2012 № 705/10/23-1, згідно з якими податковий орган просив позивача надати пояснення та документальне підтвердження взаємовідносини в тому числі по TOB «БФО «Експерт» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

08.02.2012 року позивач надав відповідь податковому органу, в якій зазначив, що не має можливості надати копії документів для документальної перевірки, оскільки оригінали документів знаходяться у адвоката ОСОБА_7 на підставі Договору про надання юридичних послуг адвокатом.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- пункту 85.2, пункту 85.8 статті 85, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме - занижено податок на додану вартість у розмірі 268932,00 грн.;

- пункту 85.2, пункту 85.8 статті 85, пункту 138.2 статті 138, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на прибуток у розмірі 329268,00 грн.

На підставі Акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000032301, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 336165,00 грн., з яких 268932,00 грн. - за основним платежем та 67233,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 № 0000022301, згідно з яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 411585,00 грн., з яких 329268,00 грн. - за основним платежем та 82317,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволені позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Як вже зазначалося вище, під час досудового слідства було встановлено, що впродовж 2009 року група осіб, організувала схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. Для функціонування даної схеми особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB «БФО «Експерт», яке було створено та зареєстровано на гр. ОСОБА_1

Враховуючи викладене та те, що позивач на вимогу податкового органу не надав документального підтвердження, щодо взаємовідносин з ТОВ «БФО «Експерт», колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

Згідно ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Матеріали справи свідчать, що TOB «БФО «Експерт» здійснювало господарську діяльність згідно даних поданої звітності до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та даних інформаційно-аналітичної системи ДПА України.

На підставі наведеного, податкова служба дійшла висновку,що TOB «БФО «Експерт» створене та здійснює фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, створюючи незаконний податковий кредит своїм контрагентам та створює умови для недоотримання коштів державним бюджетом України.

Вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «БФО «Експерт» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з ПП «Будмонтаж - ЧС» та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Оскільки, вимогами п.85.2 ст.85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, згідно п.85.8 ст.85 ПК України, посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Будмонтаж - ЧС» не надало документи щодо перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій стосовно дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB "БФО "Експерт" за 2009 рік, чим порушило вимоги п.85.2, п.85.8 ст.85 ПК України.

На підставі поданих податкових декларацій з ПДВ та автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України перевіряючою встановлено, що ПП «Будмонтаж - ЧС» мало взаємовідносини з TOB "БФО "Експерт" у липні - грудні 2009 року на суму 268932 грн.

Враховуючи наведене, Фастівська ОДПІ Київської області ДПС прийшла до висновку, що про відсутність у ТОВ «БФО «Експерт» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з ПП «Будмонтаж-ЧС» та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє свідчить про відсутність наміру ТОВ «БФО «Експерт» створення правових наслідків. Тобто, такий правочин носить нікчемний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом ( Нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Не сплачений підприємством податок на додану вартість унаслідок порушення встановленого порядку формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, відповідно, є дохідною частиною держбюджету, власністю держави. Отже, якщо підприємство перераховує кошти без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту або валових витрат та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України. Тобто укладений підприємством правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 Цивільного кодексу порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Стосовно формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів зазначає.

Відповідно до пп. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із аналізу положень статтей 138 і 198 Податкового кодексу України вбачається, що скористатися цим правом на формування валових витрат і податкового кредиту можтиво лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІІ: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Визначена особа наділена виключним правом на складання та підписання документів від імені юридичної особи."

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Згідно з пунктом 85.8 статті 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки ПП «Будмонтаж - ЧС» не надало первинних бухгалтерських документів, на підставі яких сформовано валові витрати і податковий кредит.

Позивача підтвердив даний факт та зазначив, що оскільки первині документи, що складані за результатами господарської діяльності позивача з ТОВ «БФО «Експерт» знаходились у адвоката згідно договору про надання юридичних послуг адвокатом, позивач не зміг надати їх податковому органу.

Крім того, 10.02.2012 позивач листом надіслав Фастівській ОДПІ Київської області ДПС копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, копії оборотних відомостей та копію протоколу виїмки і огляду від 08.02.2010року.

Проте, судова колегія не приймає до уваги твердження позивача про неможливість надання відповідачу первинних бухгалтерських документів під час перевірки, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Із наведеної норми слідує, що платник податків може не надати в витребувані під час перевірки документи в одному випадку, а саме - якщо відносно даних документів проведено виїмку правоохоронними органами або вони вилучені іншим законним способом цими ж органами.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що знаходження первинних бухгалтерських документів перевірки у адвоката не є поважною причиною їх неподання податковому органу, оскільки у даному випадку була відсутня виїмка цих документів або інше вилучення.

З огляду на зазначене, та враховуючи те, що позивач не надав суду документів, які свідчать про поважність причин відсутності первинних бухгалтерських документів , які б підтверджували взаємовідносини з ТОВ «БФО «Експерт», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податковий орган правомірно застосував положення Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими і скасуванню не підлягають.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Будмонтаж-ЧС» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року - без змін, виходячи із наступного.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Будмонтаж-ЧС» - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.