Рішення № 32038347, 21.06.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5144/13-ц

Номер провадження 2/404/2162/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання права власності, в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача та просить визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Зазначала, що її батьку - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 16 вересня 1953 року належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1, що підтверджується довідками, виданими 09 грудня 1966 року та 28 січня 1986 року Кіровоградським міжміським бюро технічної інвентаризації, в яких вказано, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер. Після смерті якого її мати - ОСОБА_2 та вона -ОСОБА_1 являються згідно ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями першої черги за законом, але спадщину прийняла тільки ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) як спадкоємець, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини вона проживала разом зі спадкодавцем у спадковому будинку і продовжувала проживати після його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 померла. Вона залишилась єдиним спадкоємцем за законом першої черги і прийняла спадщину згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, що постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому, в серпні 2012 року звернулась до Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, однак вивчивши документи, нотаріус пояснив, що видати свідоцтво про право на спадщину не зможе через об'єктивні обставини. Так, у висновку № 1-2286, виданому 08 жовтня 2012 року КООБТІ вказано, що правові документи на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під № 210 по вулиці , Богдана Хмельницького в місті Кіровограді, в ОКП КООБТІ не зареєстровані. В той же час , в неї ОСОБА_1 , збереглися довідки БТІ від 09 грудня 1966 року та від 28 січня 1986 року, в яких зазначено, що власником вищевказаного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями на підставі свідоцтва про право власності від 16 вересня 1953 року являється ОСОБА_4. Отже, за відсутності у неї правовстановлюючих документів на житловий будинок, зареєстрованих в БТІ, неможливо нотаріально оформити спадщину. Нотаріус порадив звернутися до суду для вирішення даного питання. Вважає, що склалася така ситуація, що на

вказаний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями відсутні будь-які документи, як правовстановлюючі так і такі, що давали право на здійснення будівництва вказаного будинку. За таких , обставин даний об'єкт є самочинним будівництвом.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, просила задовольнити, на їх обґрунтування послалась на обставини, які викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з»явився, повідомлявся належно , подав заяву в порядку ст. 158 ЦПК України та справу просив слухати у його відсутності , не заперечував щодо задоволення вимог позивача ( а.с. 39-40 ). Враховуючи викладене, суд ухвалив, проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 16 вересня 1953 року належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1, що підтверджується довідками, виданими 09 грудня 1966 року та 28 січня 1986 року Кіровоградським міжміським бюро технічної інвентаризації, в яких вказано, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 05 лютого 2002 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського обласного управління юстиції, актовий запис № 425.

Мати позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 являються згідно ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями першої черги за законом, але спадщину прийняла тільки ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) як спадкоємець, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини вона проживала разом зі спадкодавцем у спадковому будинку і продовжувала проживати після його смерті, позивач спадщину не приймала. Інші спадкоємці, як за законом, так і за заповітом відсутні. Спадщину ОСОБА_2. не оформляла.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати позивача ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 28 червня 2008 року міським відділом по реєстрації смертей Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 1974. ОСОБА_1 відповідно до ст. 1261 ЦК України являється спадкоємцем за законом першої черги і прийняла спадщину згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, що постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В серпні 2012 року позивач звернулась до Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, однак вивчивши документи, нотаріус пояснив, що видати мені свідоцтво про право на спадщину не зможе через об'єктивні обставини.

19.03.2013 року державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №2 за № 330/02-31, позивачу відмовлено постановою у вчиненні нотаріальної дії, зокрема щодо видачі свідоцтва про право на спадщину , в зв"язку із відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок, зареєстрований у встановленому законом порядку ( а.с.19).

Так, у висновку № 1-2286, виданому 08 жовтня 2012 року КООБТІ вказано, що правові - документи на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під № 210 по вулиці ,

Богдана Хмельницького в місті Кіровограді, в ОКП КООБТІ не зареєстровані. В той же час , у ОСОБА_1 збереглися довідки БТІ від 09 грудня 1966 року та від 28 січня 1986 року, в яких зазначено, що власником вищевказаного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями на підставі свідоцтва про право власності від 16 вересня 1953 року являється ОСОБА_4.

Відповідно до п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністра юстиції України 03 березня 2004 року № 20/5, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям при пред'явлені ними правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок (витягу з реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна та відповідного технічного паспорту).

Технічний паспорт на спірний житловий будинок на ім'я ОСОБА_1 був виготовлений вже після смерті матері (а.с. 10-13).

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до п. 8 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини, лише якщо будівництво здійснювалося згідно із законом (з розробкою та погодженням проекту будівництва, отриманням дозволу на початок робіт та по їх завершенню - введенням будинку в експлуатацію).

Приватний житловий будинок з надвірними спорудами розташований по АДРЕСА_1, як того вимагає Тимчасове положенням „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07 лютого 2002 року N 7/5, також підлягає обов'язковій технічній інвентаризації та державній реєстрації.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 6 від 30 березня 2012 року право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до Листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року „Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав" виходячи зі змісту частин першої, другої статті 331 ЦК, частини першої статті 182 ЦК та пункту 8 Тимчасового положення про порядок

державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (зі змінами і доповненнями станом на 22 січня 2009 року), право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (частина третя статті 331 ЦК), відтак статтею 331 ЦК не передбачено можливості визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку.

Суд приходить до висновку, що домоволодіння за вищевказаною адресою не може бути об'єктом спадкування, оскільки воно здійснено самочинно, а у спадщину переходить тільки відповідним чином зареєстроване майно. Тому у позивача є всі підстави для звернення до суду з вимогою про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про визнання в порядку спадкування за позивачкою права на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі самочинного будівництва спірного житлового будинку та господарсько-побутових споруд підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у газі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних грав та інтересів є визнання права.

Згідно із звітом про визначення вартості самочинно збудованого житлового будинку по вул.Б.Хмельницького, 210 в м. Кіровограді від 15.03.13 року , вартість становить - 83 683 грн.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Тому, керуючись ст. ст. 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на будівельні матеріали , які були використані в процесі будівництва житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування , після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда