Рішення № 32037611, 11.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2013 р. Справа № 911/1375/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Аска», м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Вишгород

про стягнення 10341,83 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Бондаренко С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Аска» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі - відповідач) про стягнення 10341,83 грн.

Провадження у справі №911/1375/13 порушено відповідно до ухвали суду від 16.04.2013 року та призначено справу до розгляду на 14.05.2013 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.05.2013 року не з'явився та надіслав суду заяву в якій, у зв'язку із неможливістю прибути у судове засідання, просить слухати справу без участі його представника.

Представник відповідача у судовому засідання 14.05.2013 року подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 28.05.2013 року.

В судове засіданні 28.05.2013 року сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, не з'явились, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 11.06.2013 року.

В судове засідання 11.06.2013 року позивач надіслав заперечення на відзив відповідача та заяву про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника. Представник відповідача в судовому засіданні 11.06.2013 року проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

21.07.2011 року між позивачем та гр. Трахтманом Віталієм Леонідовичем було укладено Договір №7420409 про страхування транспортного засобу - автомобіля «Джиллі» державний номер АА 7179 НК.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 30.09.2011 року, 20.09.2011 року приблизно о 09 годині 55 хв. по пр. Л.Курбаса - вул. Г.Юри в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ГАЗ 3302» державний номер АА 6054 ВІ, під керуванням гр. Драча Сергія Олександровича та Застрахованого автомобіля «Джиллі» державний номер АА 7179 НК, під керування Трахтмана В.Л.

В результаті настання страхового випадку позивачем було виплачене страхове відшкодування власнику Застрахованого автомобіля в сумі 10341,83 грн. на підставі звіту про оцінку №70 С/09/11 від 31.10.2011року, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 4085 від 25.11.2011 року та 4010 від 28.11.2011 року.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вказана ДТП трапилась внаслідок допущеного порушення Правил подорожнього руху водієм Драчом Сергієм Олександровичем, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.09.2011 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 3302» державний номер АА 6054 ВІ, застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» за Полісом АА /549741.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов зазначив, що у зв'язку з невнесенням страхового платежу, Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № ЛЛ/5497241 станом на час скоєння ДТП не набрав чинності.

На думку відповідача, умовами відповідного Полісу не передбачено іншого порядку набрання чинності договором, окрім відмітки в розділі 7 Полісу, якою передбачено, що «договір набуває чинності не раніше моменту внесення страхового платежу».

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

У зв'язку з чим, судом встановлено, що в розділі 3 Полісу зазначено строк дії договору з 14.09.2011 року до 13.09.2012 року, тобто страховий випадок настав під час дії відповідного Полісу.

Щодо посилань відповідача на відмітку в розділі 7 Полісу, якою передбачено, що «договір набуває чинності не раніше моменту внесення страхового платежу», така відмітка суперечить занесеним до Полісу даним, зокрема, щодо строку дії та відмітки про сплату, здійснена за допомогою штампу і не можливо встановити коли її проставлено, ким і на якій підставі, чи є така умова погодженою сторонами.

Враховуючи норму ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування», строк дії договору не може розпочинатись раніше набрання договором чинності, відтак, для випадків набрання чинності договором страхування з моменту внесення першого страхового платежу, відмітка про строк дії договору має відображати фактичні обставини, а не містити інші умови про чинність договору.

Аналогічна позиція викладена Моторним (транспортним) страховим бюро України у листі №25651/4.4-10 від 11.10.2012 року.

Крім того, укладення Полісу в наведений відповідачем спосіб є порушенням вимог чинного законодавства, і дає страхувальнику змогу виконати вимоги щодо обов'язкового страхування (наявності Полісу) протягом наведеного в ньому строку дії, уникнувши сплати страхової премії.

Таким чином, до ПрАТ «УАСК АСКА» перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта».

Пунктом 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язковий ліміт відповідальності страховика, в межах якого страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно копії полісу АА 5497241 ліміт за шкоду майну складає 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 10.01.2012 року за вих. №67-17/1 на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» була направлена заява про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, яка була отримана 16.01.2012 року, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні, однак, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат на оплату судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Аска» (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, код 13490997) 10341,83 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.