Постанова № 32037457, 26.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.06.2013 р. справа №913/687/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін : від позивача: Найданова Л.С. дов. №06/13 від 26.12.2012року Макаренко Т.Д. дов. № 05/13 від 26.12.2012рокувід відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська областьна рішення господарського суду Луганської області від23.04.2013 рокуу справі№ 913/687/13-г (суддя Старкова Г.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», м. Донецькдо Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область простягнення 431 622 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», м. Донецьк звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області 431 622 грн. 00 коп. суми збитків, які виникли у зв'язку із невиконанням умов договору № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі від 09.08.2011 року та невикористанням відповідних вагонів у грудні 2012 року.

Господарський суд Луганської області рішенням від 23.04.2013 року у справі № 913/687/13-г встановив порушення відповідачем умов договору № 627/11-062/978, спричинення збитків у сумі 431622грн.00коп. та задовольнив позовні вимоги в цій сумі.

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2013 року у справі № 913/687/13-г скасувати.

Уточнення апеляційних вимог від заявника скарги не надходили.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду прийнято без дотримання ч.2 ст.198 ГК України, п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. N 1998 «Про удосконалення порядку формування цін», ст.ст. 203, 215 ЦК України, тому як визначення відповідальності по відшкодуванню збитків в іноземній валюті заборонено.

Представник позивача повідомив, що вважає рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2013 року у справі № 913/687/13-г законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, неявка представника у судове засідання без обґрунтування поважності причин неявки не є підставою для перенесення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ «Лемтранс» (експедитор) та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (замовник) 09.08.2011 року укладено договір № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі, умовами якого сторони врегулювали взаємовідносини між замовником та експедитором, що пов'язані з наданням замовнику послуг з організації перевезень вантажів згідно заявок замовника у власному (орендованому) рухомому складі експедитора або інших підприємств.

Згідно з п. 2.1 договору до обов'язків експедитора віднесено приймання заявок замовника із наявності можливостей здійснення організації перевезення.

Відповідно до п.2.2 договору замовник зобов'язувався надавати експедитору заявку на планові обсяги перевезень та інших послуг до 15 числа місяця, попереднього місяцю здійснення перевезень.

21.11.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору № 627/11-062/978 від 09.08.2011 року, та узгоджений строку дії додаткової угоди № 4 до 31.12.2012року.

Пунктом 2.2.1 договору (в редакції додаткової угоди) сторони узгодили, що замовник зобов'язаний надавати експедитору заявки на організацію перевезень залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) складі експедитора у кількості не менше ніж 1000 (+/-10) одиниць рухомого складу щомісячно, а в п.4.2 договору визначили, що:

- у випадку не організації перевезень залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі у кількості 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно (за умовою наявності відповідної заяви замовника) за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці з вини експедитора, експедитор відшкодовує замовнику збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну ненадану одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування;

- у випадку подання замовником щомісячної заявки експедитору на організацію перевезення залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у кількості меншої, ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу, або невикористання протягом місяця 1000 (+/- 10) одиниць рухомого (орендованого) складу експедитора для перевезення залізорудної сировини за вказаним вище маршрутом, замовник відшкодовує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування.

Позивач, в позові посилається на те, що відповідачем не подані заявки на організацію перевезення залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі експедитора на грудень 2012 року та рухомий склад позивача не використовувався, у зв'язку з чим, позивачеві заподіяно збитки в сумі 431 622 грн. 00 коп., про стягнення яких позивач звернувся до господарського суду Луганської області у примусовому порядку, посилаючись на приписи ст.ст. 610, 611, 623, 224, 225, 226 ГК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, встановлені права, обов'язки та відповідальність сторін у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 627/11-062/978 від 09.08.2011.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

За приписами частини 2 ст.226 ГК України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

При дослідженні матеріалів справи, додатково наданих позивачем документів разом з листом № 688 від 19.06.2013 року та фактичних обставин колегією суддів встановлено та не спростовано відповідачем, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 627/11-062/978 від 09.08.2011року позивачу заподіяні збитки, пов'язані з невикористанням рухомого складу у грудні 2012 року.

Відповідачем не надано суду доказів здійснення будь-яких дій спрямованих на зменшення збитків позивача внаслідок порушення господарського зобов'язання встановленого відповідним договором.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідачем взагалі не використався рухомий склад експедитора з метою здійснення перевезення за узгодженим маршрутом на протязі грудня 2012 року та заявка на здійснення перевезення відповідачем у грудні 2012 року не надавалася, колегія суддів вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню позовні вимоги ТОВ «Лемтранс» про стягнення з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» 431 622 грн. 00 коп. суми збитків, які виникли у зв'язку з неподанням відповідачем у грудні 2012 року заявок на організацію перевезень залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі експедитора, в порушення умов договору № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі від 09.08.2011 року, та розмір яких встановлено сторонами в п.4.2 договору.

Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Оскільки сторонами в договорі передбачена можливість нарахування суми збитків в іноземній валюті, але зазначено, що кошти сплачуються в національній валюті України - в гривні, доводи заявника скарги щодо недійсності додаткової угоди № 4 є недоведеними і тому не визнаються підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2013 року у справі № 913/687/13-г про задоволення позовних вимог ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до умов договору, керуючись законом, що відповідає приписам статті 43 ГПК України, є таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2013 року у справі № 913/687/13-г залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді: К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи ;

4 - господарському суду Луганської області,

5 - ДАГС