Рішення № 32037397, 13.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2013 р. Справа № 911/2066/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м.Бориспіль

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с.Гора,

Бориспільський р-н

про стягнення 34447,82 грн.

Суддя А.Ю.Кошик,

За участю представників сторін

Позивача - Горошко М.А.

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач) до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (відповідач) про стягнення 34447,82 грн.

Провадження у справі № 911/2066/13 порушено ухвалою від 31.05.2013 року та призначено справу до розгляду на 13.06.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.05.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт» (відповідач) укладено Договір № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009 року про надання телекомунікаційних послуг.

Додатковою угодою № 4 від 27.07.2012 року до Договору № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009року у зв'язку із зміною назви відповідача, стороною у договорі визначено Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт». Пунктом 4 цієї угоди передбачено, що положення угоди застосовуються з 25.05.2012 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009 року позивач надає, а відповідач отримує послуги радіозв'язку, перелічені в п.3.1.

Договір діє до 31.12.2009 року, вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із Сторін протягом місяця до закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання (п.п. 1.2, 1.3 договору № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009 року). Отже, на день пред'явлення позовних вимог, договір, є діючим.

Згідно з пунктом 1.2 Договору № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009 року, він є чинним з дати підписання Сторонами Акту виконаних робіт, що підписуються уповноваженими представниками та є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено види послуг, що надаються, їх кількість та ціни.

На виконання пункту 1.2 Договору, уповноваженими представниками сторін були підписані Акти виконаних робіт: від 26.01.2009 року № 23-19-62; від 28.01.2009 року № 23-19-74; від 01.03.2010 року № 23-26/4-83; від 17.03.2010 року № 23-26/4-104; від 29.03.2010 року № 23-26/4-115.

В додаткових угодах № 1 від 15.12.2011 року та від 21.06.2010 року сторони доповнили послуги, що надаються за Договором та передбачили, що відповідач починає сплачувати за послуги з дати підключення кінцевого обладнання, про що сторони склали Акти виконаних робіт № 23-26/4-116 від 29.03.2010 року та № 23-26/4-222 від 11.06.2010 року, від 24.09.2010 року № 23-26/4-349, від 20.08.2010 року № 23-26/4-308, від 20.08.2010 року № 23-26/4-309.

При цьому, на підставі Акту виконаних робіт від 25.02.2011 року № 23-26/4 -91 було відключено 12 функцій телефонного виклику через цифрову транкінгову систему радіозв'язку. Актом від 25.10.2012 року № 23-26/4-824 підключено три цифрових транкінгових радіостанції. Отже, відповідач з листопада 2012 року загалом використовує 142 радіостанції, що належать позивачу.

Пунктом 3.4 Договору № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009 року встановлено, що оплата за підключення кінцевого обладнання здійснюється відповідачем після підписання Договору Сторонами та за виставленим позивачем рахунком. Початок абонентної плати - з дати підписання Акту виконаних робіт.

Пунктом 3.5 Договору № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009 року передбачено, що позивач щомісячно виставляє відповідачу рахунок за надані послуги за звітний місяць та складає Акт приймання-здачі виконаних послуг. Відповідач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії позивача рахунок та Акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку проводиться відповідачем до 20 числа того ж місяця. Акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобов'язаний підписати та повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт не буде повернутий позивачу, він вважається підписаним Сторонами.

На виконання умов Договору позивачем за квітень 2013 року надані відповідачу послуги, що підтверджується рахунком-фактурою №90/493 та Актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2013 року.

Однак, всупереч п. 3.5 Договору, відповідач самостійно не отримав зазначений рахунок-фактуру та Акт приймання-здачі виконаних послуг в бухгалтерії позивача. Позивач самостійно відправив зазначені документи на адресу відповідача. Відповідач не сплатив у встановлені строки плату по вищевказаному рахунку-фактурі та має заборгованість за отримані послуги в квітні 2013 року в загальній сумі 34 380,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.4.1 Договору № 02.1.2-26-051 від 18.09.2009 року відповідач зобов'язаний здійснювати сплату за надані послуги своєчасно.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, за наслідками розгляду спору встановлено, що відповідачем не оплачені надані позивачем послуги на загальну суму 34380,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.3.8 Договору стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми зобов'язання, у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою наданих послуг відповідачу нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 56,52 грн. та 11,30 грн. 3% річних.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачами розрахунок позову, судом встановлено, що пеня та річні нараховані на фактичні суми заборгованості за відповідні періоди прострочення, тому відповідні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08307, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 34380,00 грн. основного боргу, 56,52 грн. пені, 11,30 грн. 3% річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.