Ухвала суду № 32036411, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/94/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спіра Інтернешнл» до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення Баришівською об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0000762332 та № 0000772332 від 19.12.2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 328 від 26.11.2012 року податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Спіра Інтернешнл» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 30.04.2011 року та податку на прибуток за період з 01.06.2010 року по 30.04.2011 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс».

За результатами перевірки 30.11.2012 року складено Акт перевірки № 853/22/36812020, в якому зазначено, що зміст порушень законодавства полягає у тому, що правочини між позивачем і вказаними вище контрагентами з придбання товарів, робіт, послуг не направленні на реальне настання правових наслідків, є нікчемними, оскільки вони спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, у зв'язку з чим такі правочини не створюють правових наслідків, а тому всі бухгалтерські та податкові документи щодо придбання товарів, робіт, послуг є недійсними. Такий висновок було зроблено відповідачем посилаючись на Акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області від 27.08.2012 року № 1809/15-4/36615845 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс», в якому зазначено, що підприємства за юридичною адресою не знаходяться та згідно повідомлень слідчого управління податкової міліції державної податкової служби у Донецькій області за фактом створення невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» порушена кримінальна справа

За наслідками складеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 19.12.2012 р. № 0000762332 та № 0000772332.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позову, Київський окружний адміністративний суд посилався на те, що відповідачем не надано доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з отримання позивачем товару, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доказом того, що в структурі активів та власному капіталі позивача та його контрагента виникли зміни є наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Спіра Інтернешнл» та ТОВ «Донтрансторг» було укладено договір постачання автозапчастин, що підтверджується рахунками-фактурами від 21.06.2010 року № 210607 на суму 10510,27 грн.; від 21.06.2010 року № б/н на суму 24497,45 грн.; видатковими накладними: 21.06.2010 року № 210607 на суму 10510,27 грн.; від 21.06.2010 року № 210608 на суму 24497,45 грн.; податковими накладними: 21.06.2010 року № 210607 на суму 10510,27 грн.; від 21.06.2010 року № 210608 на суму 24497,45 грн.

На виконання умов зазначеного договору, покупець товару - ТОВ «Спіра Інтернешнл» провів оплату вартості поставленого ТОВ «Донтрансторг», що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» було укладено договір постачання автозапчастин, що підтверджується рахунками-фактурами від 01.07.2010 року № 10790 на суму 85585,97 грн.; від 01.07.2010 року № 10791 на суму 40642,27 грн..; від 01.07.2010 року № 10792 на суму 52783,96 грн. видатковими накладними: від 01.07.2010 року № 10790 на суму 85585,97 грн.; від 01.07.2010 року № 10791 на суму 40642,27 грн..; від 01.07.2010 року № 10792 на суму 52783,96 грн.; податковими накладними: від 01.07.2010 року № 10790 на суму 85585,97 грн.; від 01.07.2010 року № 10791 на суму 40642,27 грн.; від 01.07.2010 року № 10792 на суму 52783,96 грн.

На виконання умов цього договору, покупець товару - ТОВ «Спіра Інтернешнл» провів оплату вартості поставленого товару ТОВ «Укрспецстройтранс», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Після придбання товару позивач реалізував його на користь своїх контрагентів, а саме: ТОВ «Трамбрандс-Україна», ЗАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч», СП «Вітмарк-Україна» ТОВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Донтрансторг» і ТОВ «Укрспецстройтранс» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилань представника відповідача на протоколи допиту директора та засновника ТОВ «Донтрансторг» ОСОБА_3 та директора і засновника ТОВ «Укрспецстройтранс» ОСОБА_4, як на підставу для визнання договорів нікчемними з мотивів викладених в оскаржуваному рішенні.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11.06.2013 року

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.