КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/836/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції (Кагарлицьке відділення) в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції (Кагарлицьке відділення) в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 31.08.2012 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 390/16-00/20622074.
Під час перевірки було встановлено, що Комунальне підприємство Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» порушило терміни сплати до бюджету податку на додану вартість. На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004571600 від 31 серпня 2012 року на суму 36 367,57 грн. за затримку на 337 днів сплати суми грошового зобов'язання.
Разом з тим, податковим органом зараховано всі сплачені грошові кошти в рахунок податкового боргу минулих податкових періодів без повідомлення та згоди на те платника податку.
Не погоджуючись із наведеним вище рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов'язати відповідача визнати нечинним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи адміністративний позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, вказані платником податків у платіжних дорученнях. Таким чином, дії Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області щодо розподілу коштів, сплачених позивачем згідно платіжних доручень у рахунок погашення податкового боргу, штрафних санкцій та пені, є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) це податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.
Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
За змістом п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 цього Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Підпунктом 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень, колегія суддів приходить до висновку, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку, за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.
Крім того, жодною нормою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (і про це зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.
Разом з тим, п.п. 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням положень п.п. «б» п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області щодо розподілу коштів, сплачених позивачем згідно платіжних доручень у рахунок погашення податкового боргу, штрафних санкцій та пені, є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції (Кагарлицьке відділення) в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 18.06.2013.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 32036305, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/836/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: