Постанова № 32036278, 10.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2013 р. о 17 годині 22 хвилини Справа №2а-13119/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Леоновій В.В., розглянувши за участю:

представника позивача - Дмитрієв О.Б., дов. від 24.12.2012р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКІЛ-СКС»,

до відповідача Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим ДПС,

про скасування рішень.

Обставини справи: ТОВ «СОКІЛ-СКС» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №00119181702 від 09.11.2012р.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового правильності нарахування та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, у зв'язку з допущеною опискою у адміністративному позові, надав письмові пояснення щодо предмету позову, а саме зазначив вірний номер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - №0019181702.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що під час перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме до податкових розрахунків №1-ДФ за 4 кв. 2011р. та 1 кв. 2012р., не включені дані про суми доходів, які отримані працівником ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свободи та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Аналогічні положення визначені підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОКІЛ-СКС» зареєстроване у якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС у якості платника податків.

Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

В період з 22.10.2012р. по 26.10.2012р., на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, пп.78.1.13, п.78.1, ст.78, п.79.2 ст.79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України та наказу ДПІ у м.Сімферополі від 15.10.2012р. №2597, податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства та трудового законодавства ТОВ «СОКІЛ-СКС» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт №844417-2/33713632 від 26.10.2012р.

Перевіркою були встановлені порушення п.п.168.1.4, п. 168.1 ст.168, п.167.1 ст.167, п.п. «а» п.176.2, ст.167 Податкового кодексу України, а саме не нарахування та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб до бюджету у розмірі 495,00 грн. та п.п.49.18.5 п. 49.18 ст.49 розділу ІІ, п.51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, включення до розрахунків №1-ДФ за 4 кв. 2011р. та 1 кв. 2012р. недостовірних даних про суми доходів, як отримані працівниками підприємства.

Тобто, відповідачем проведено саме документальну позапланову перевірку у зв'язку з отриманням інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

На підставі зазначеного акту перевірки 09.11.2012р. відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0019181702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доход найманих працівників в розмірі 495 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1391,25 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.14.1.180 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу IV Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2) та податковий агент (п.п. 162.1.3).

Згідно п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При цьому, згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 164.1.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 164.1.2 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Пункт 164.2 ст. 164 ПК України зазначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п.164.2.1); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п.164.2.2).

В силу п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Згідно п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки №844417-2/33713632, згідно пояснення, отриманого головним відділом податкової міліції ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС від 09.10.2012р., у якому ОСОБА_3 пояснює, що працював на ТОВ «СОКІЛ-СКС» з кінця грудня 2011р. по лютий 2012р. на посаді охоронця, але без належного оформлення трудових відносин та отримував заробітну плату «у» конверті». Згідно наданих до перевірки документів ОСОБА_3 не значився робітником ТОВ «СОКІЛ-СКС».

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, який зареєстровано Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (далі Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"N 996-XIV від 16.07.1999 року встановлено, що для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пояснювальна записка фізичної особи, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку на підставі яких відповідно до п.6 Порядку відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини.

У акті перевірки не наведено жодного первинного документу, який б підтверджував розмір виплаченого працівнику доходу у розмірі, що зазначений у пояснені ОСОБА_3

Окрім того, судом до матеріалів справи залучені документи первинного бухгалтерського обліку позивача за перевіряє мий період, а саме: штатні розклади, журнал обліку ведення трудових книжок та вкладишів до них та податкові розрахунки по формі 1-ДФ. Вказаними документами спростовується висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо неутримання та неперерахування позивачем податку з доходу фізичної особи ОСОБА_3

За таких обставин, акт перевірки від 26.10.2012 року за №844417-2/33713632, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не є належним та достатнім доказом, який підтверджує допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства.

Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§ з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§ безсторонньо (неупереджено);

§ добросовісно;

§ розсудливо;

§ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§ пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§ з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§ своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення, внаслідок прийняття без достатніх правових підстав та на підставі акту, який не є належним та достатнім доказом порушення позивачем вимог ПК України в частині утримання та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019181702 від 09.11.2012р.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 10.01.2013р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 15.01.2013р.

На підставі викладено, керуючись статтями 11, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019181702 від 09.11.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКІЛ-СКС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 107,30 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Сидоренко Д.В.