Постанова № 32036044, 12.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 р. (15:20) Справа №801/1707/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 31.10.2006 року,

представника відповідача - Мануйлова В.П., довіреність № 351вих.13 від 06.03.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Громадської організації НТСАЮ «ЮСТИ*С», діючої в інтересах ОСОБА_3,

ОСОБА_3,

ОСОБА_3, діючої в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4,

до відповідача Євпаторійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6,

про визнання відповіді незаконною та спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: Громадська організація НТСАЮ «ЮСТИ*С», діюча в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_3, діюча в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулися до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Євпаторійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про визнання відповіді №809 від 24.12.2012р. незаконною та зобов'язання надати юридично правильну відповідь по суті зазначених у заяві порушень.

Позовні вимоги мотивовані незгодою позивача зі змістом відповіді, яка надана Євпаторійською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на заяву від 03.12.2012р., зокрема через те, що відповідачем невірно відображена суть звернення ОСОБА_3 та не досліджені вказані порушення.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що звернення ОСОБА_3 про проведення розслідування за вказаними фактами і притягнення до відповідальності від 03.12.2012р., розглянуто та надана відповідь щодо не встановлення факту підробки підпису. Крім того, зазначив, що заявнику роз'яснено про можливість вирішення порушених у зверненні питань, за відповідним клопотанням в ході розгляду цивільної справи 2-2705/2011.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, письмових пояснень на адміністративний позов не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані в Законі України «Про звернення громадян» (далі - Закон №393). Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 Закон №393).

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ст.7 Закон №393).

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст.20 Закону №393).

ОСОБА_3 звернулася до Військового прокурора Головного управління Військово-Морських сил України із заявою від 03.12.2012р. (а.с.9-11), в якій просила провести розслідування за викладеними у зверненні фактами та притягти до відповідальності осіб, які вчинили незаконні дії.

Згідно вищезазначеного звернення, ОСОБА_3 зазначала про те, що на її думку, колишній чоловік ОСОБА_6, який є працівником Євпаторійського МРВ СБУ в АР Крим, постійно використовує своє службове становище в особистих цілях з метою перешкоджання в реалізації права ОСОБА_3 на законний розподіл майна, яке набуте у шлюбі. Крім того, у зверненні наведені наступні порушення, які виявленні під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи №22-ц/0190/6907/2012:

§ уточнена позовна заява подана до Євпаторійського міського суду АР Крим від 07.11.2011р. за вх.№55071 підписана не ОСОБА_6

§ наявні підроблені заяви невідомих осіб від 02.12.2011р. за вх.59350 про видачу копії рішення та від 26.03.2012р. за вх.12215;

§ довіреністю від 11.11.2011р., ОСОБА_6 уповноважує представляти свої інтереси ОСОБА_4, видана та завірена директором КП «Гарант» - ОСОБА_8, тоді як за місцем проживання ОСОБА_6 діє ОСББ «Порядок», тобто позов подано особою, яка не мала права на ведення справи. Вказана обставина не була врахована суддею Абзатовою Г.Г., у зв'язку з можливим отриманням матеріальної винагороди.

§ довіреність від 22.03.2012р. засвідчена головою ТСББ «Порядок» ОСОБА_9 без присутності ОСОБА_6, а за матеріальною винагородою чи з інших причин, її підвозив ОСОБА_4, який є членом правління ТСББ «Порядок». Підпис не належить ОСОБА_6

24.12.2012р. за вих. №809вих.12 (а.с.27-28) Євпаторійською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надана відповідь щодо якої розглянуто звернення від 03.12.2012р. на адресу Військового прокурора Головного управління Військово-Морських сил України, яке 19.12.2012р. надійшло до Євпаторійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Відповідно до вищезазначеного листа відповідачем проведена перевірка та встановлено, що будь-яких даних, які підтверджують факт підробки підпису громадянина ОСОБА_6 у позовній заяві до Євпаторійського міського суду (вх.54251), довіреності від 22.03.2012р. та у заявах про видачу копій рішень від 02.12.2011р. (вх.59350) та 26.03.2012р. (вх.12215) не встановлено. Факт підроблення свого підпису також заперечує і сам ОСОБА_6

Крім того, в листі роз'яснено, що відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян т юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Відповідно до ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва в суді інтересів громадян є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захищати свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, порушені у зверненні питання повинні вирішуватися за ініціативою заявника в ході розгляду судами цивільної справи №2-2705/2011 в межах та порядку, визначеному чинним цивільно-процесуальним законодавством України.

Разом з тим, заявнику роз'яснено, що у разі наявності об'єктивних даних, які підтверджують факт незаконного отримання матеріальної винагороди суддею Абзатовою Г.Г. за протиправні дії під час судового розгляду позовної заяви, заявник має право звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів в порядку, визначено Кримінально процесуальним кодексом України, а також право на оскарження, у разі незгоди з прийнятим рішенням, до прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері або до суду.

Однак позивач, погоджуючись з фактом надання відповідачем відповіді на його звернення, вважає викладені в ній обставини, невірним відображенням суті звернення ОСОБА_3, оскільки заявниця виклала факти порушень організаціями, а саме незаконним посвідченням довіреностей, а також не дослідженням вказаних порушень, внаслідок чого надана відповідь не може залишатися у правовій природі.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Отже наведені норми не встановлюють для органу влади або її посадової особи, до яких направляються звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» певних вимог для змісту відповіді на нього або певних критеріїв обґрунтованості такої відповіді.

Як зазначалося вище, звернення позивача обґрунтоване виявленими порушеннями при ознайомлені з матеріалами цивільної справи, які на думку заявника вчинені при використанні колишнім чоловіком ОСОБА_6, який є працівником Євпаторійського МРВ СБУ в АР Крим, свого службового становища в особистих цілях з метою перешкоджання в реалізації права ОСОБА_3 на законний розподіл майна, яке набуте у шлюбі.

Аналізуючи відповідь від 24.12.2012р. за вих. №809вих.12, суд приходить до висновку про те, що відповідачем було надано вичерпну відповідь на звернення, роз'яснено право ініціювання питань наявності недоліків цивільного позову та довіреностей в межах розгляду цивільної справи, роз'яснено право звернення до правоохоронних органів з приводу незаконного отримання матеріальної винагороди суддею та право на оскарження відповіді, внаслідок чого відсутній факт порушення прав позивача на розгляд його звернення, та як наслідок необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 12.03.2013р.

У повному обсязі постанову складено 18.03.2013 року.

Керуючись ст.ст.158-161, ч.1 ст.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сидоренко Д.В.