Постанова № 32035981, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2013 року 16:38 № 826/4898/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Пісоцької О.В., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Ткачук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Юридичної особи Великобританії «Vuldi (UK) Limited»доАнтимонопольного комітету Українитретя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН»провизнання протиправними бездіяльність та рішенняза участю:

від позивача - Мороз Д.О.;

від відповідача - Гальчинський Д.С., Барсукова К.І.; Волосович С.К.

від третьої особи - Усова Д.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Юридична особа Великобританії «Vuldi (UK) Limited» (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про часткову зміну позовних вимог від 04 червня 2013 року просить суд:

- визнати протиправними рішення відповідача про відмову в розгляді заяви позивача від 12 жовтня 2011 року б/н (вх. № відповідача 8-01/86-АМ від 24 листопада 2011 року) та бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 12 жовтня 2011 року б/н (вх. № відповідача 8-01/86-АМ від 24 листопада 2011 року);

- зобов'язати відповідача прийняти розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за заявою позивача від 12 жовтня 2011 року б/н (вх. № відповідача 8-01/86-АМ від 24 листопада 2011 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, а відповідно до ухвали суду від 15 травня 2013 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 05 червня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2011 року у Антимонопольного комітету України тривав розгляд заяви компанії «Vuldi (UK) Limited» від 12 жовтня 2011 року б/н (вх. № відповідача 8-01/86-АМ від 24 листопада 2011 року) про недобросовісну конкуренцію з боку ТОВ «ВІДІ ВАН» під час розміщення в мережі Інтернет реклами, показах моди на Українських тижнях моди, поширення іншої інформації, яка вводить в оману тощо. Разом з тим, у жовтні 2012 року відповідач направив на адресу позивача лист, відповідно до якого у розгляді справи за заявою позивача було відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях й наполягав на їх задоволенні судом.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, вважаючи свої дії законними та обгрунтованими.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмових поясненнях.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 12 жовтня 2011 року, яка зареєстрована у відповідача 24 листопада 2011 року за вх. №8-01/86-АМ про захист від недобросовісної конкуренції, в якій просив Антимонопольний комітет України порушити справу за фактом недобросовісної конкуренції з боку ТОВ «ВІДІ ВАН» щодо використання торгового знаку «VULDI» під час розміщення в мережі Інтернет реклами, показах моди на Українських тижнях моди, поширення іншої інформації, яка вводить в оману. Вказував, що вбачаються підстави для застосування статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

За результатами розгляду вказаної заяви Антимонопольний комітет України на підставі пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 травня 1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року №169-р) (зі змінами), компанії «Vuldi (UK) Limited» відмовлено у розгляді справи, про що останній направлено лист від 02 листопада 2012 року №227-26/09-11459.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно статті 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 7 даного Закону визначено повноваження Антимонопольного комітету України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 якої Антимонопольний комітет України наділений повноваженнями розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Приписами частини 1 статті 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції визначає Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Даний Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Приписами частини 1 статті 6 даного Закону визначено, що копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання.

Статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації (ч. 2 ст. 15-1 Закону).

Згідно статті 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, згідно статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Приписами частини 1 статі 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено підстави для початку розгляду справи, зокрема, органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах, встановлюють Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06 травня 1994 року за №90/299 зі змінами та доповненнями (далі - Правила).

Відповідно до пункту 14 цих Правил органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно абзацу 3 пункту 17 Правил особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» або частини першої статті 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», є суб'єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права. Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил.

Пунктом 20 Правил передбачено, що у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику. При цьому відповідним державним органам та суб'єктам господарювання можуть бути надані рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.

З матеріалів справи вбачається, що в Антимонопольному комітеті України було розглянуто заяву позивача про недобросовісну конкуренцію з боку ТОВ «ВІДІ ВАН» під час розміщення в мережі Інтернет реклами щодо повернення на український ринок торговельної марки «Vuldi». Позивачем повідомлено Комітет, що Компанією не розроблялось і не розміщувалось зазначеної інформації, а також не обслуговувався сайт http:/www.vuldi.com.ua/ або інших сайтів в мережі Інтернет.

В рамках перевірки вказаної заяви ТОВ «ВІДІ ВАН» повідомило Комітет, що не розробляло і не розміщувало зазначеної інформації, а також не здійснювало обслуговування сайту http:/www.vuldi.com.ua/ або інших сайтів в мережі Інтернет. Відповідачем було встановлено, що у відповідності з договорами ТОВ «ВІДІ ВАН» у 2009 році передало невиключні права на використання торговельних марок «Валді Vuldi» та «Vuldi» та права на користування веб-хостингом іншому суб'єкту господарювання, тобто рекламу, щодо якої йдеться у заяві, ТОВ «ВІДІ ВАН» не поширювало.

Комітет дійшов висновку, що у діях саме ТОВ «ВІДІ ВАН» ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зокрема порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про з захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, не вбачається, та відмовлено у розгляді даної справи.

Вказані висновки були здійснені на підставі пояснень, документів та матеріалів, які були надані відповідачу ТОВ «ВІДІ ВАН».

Так, судом встановлено, що право на використання торгового знаку «Валді Vuldi» ТОВ «ВІДІ ВАН» має з 25 квітня 2008 року та торгового знаку «Vuldi» - з 10 грудня 2010 року, що підтверджується відповідними свідоцтвами на знак для товарів і послуг №90777 та №131943, зареєстрованих в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Крім того, відповідачем встановлено, що ТОВ «ВІДІ ВАН» на підставі Ліцензійних договорів про передачу невиключних прав на використання торговельної марки від 09 листопада 2009 року та від 04 січня 2011 року, відповідно, передало своє право використання торговельних марок «Валді Vuldi» та «Vuldi» згідно свідоцтв на знаки для товарів і послуг № 90777 від 25.04.2008 року та №131943 від 10.12.2010 року, відповідно, ФОП ОСОБА_1

Також відповідачем встановлено, що ТОВ «ВІДІ ВАН» не є власником зазначеного позивачем сайту й на підставі договорів від 23 листопада 2009 року № 23/11/09; від 04 січня 2011 року № 04/01/11 та від 03 січня 2012 року № 03/01/12 передало ФОП ОСОБА_1 права користування веб-хостингом, послуги з якого надає компанія ТОВ «Інтернет Інвест» за публічним договором.

Наведене підтвердилось також в ході судового розгляду, під час якого судом було оглянуто відповідні договори, які є конфіденційною інформацією, доступ до яких на підставі частини 2 статті 21 Закону України «Про інформацію» було обмежено ТОВ «ВІДІ ВАН».

Як зазначалось вище, пунктом 20 Правил передбачено, що у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Зі змісту статей 36, 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вбачається, що вирішення питань про прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про відмову заявнику у розгляді справи належить до виняткової компетенції органів АМК та є способом реалізації покладених на них законодавством владних управлінських функцій у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Аналогічна позиція міститься і в постанові Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2013 року у справі № К/9991/68081/12.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач у своїх зверненнях до відповідача посилався на порушення законодавства про захист економічної конкуренції саме ТОВ «ВІДІ ВАН», суд приходить до висновку, що відповідач, не виявивши ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «ВІДІ ВАН», правомірно відмовив позивачу у розгляді справи, про що повідомлено позивача листом від 02 листопада 2012 року №227-26/09-11459.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Юридичної особи Великобританії «Vuldi (UK) Limited» - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.В. Пісоцька

Т.І. Шейко