Постанова № 32033952, 03.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2013 р. 12:58 Справа №801/1754/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., за участю секретаря Захарової М.В.,

за участю представників: позивача Кушнірьової Т.В. та відповідача Абдураімова М.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фірми "Ніколай"

до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ АР Крим, у якому просить:

- визнати протиправними дії по внесенню до акту опису та арешту майна від 30.12.2011р.: холодильної шафи «БонБуассон» ІNTER-550ТШО,53-СР,№036427, шафи холодильної «Чернігівське» ІSЕ Stream Largе зав.№20885 двох дверна, шафи холодильної «Миргородська» GOLD MASTERS модель №СМV-355, с.н.№023142400941, шафи холодильної «JAFFA» KLIMASSAN модель №D372 SСМЧС, с.н.№3761030701190.

- визнати противоправною бездіяльність по не зазначенню у постанові про закінчення виконавчого провадження відомостей про зняття з арешту майна: холодильної шафи «БонБуассон» ІNTER-550ТШО,53-СР,№036427, шафи холодильної «Чернігівське» ІSЕ Stream Largе зав.№20885 двох дверна, шафи холодильної «Миргородська» GOLD MASTERS модель №СМV-355, с.н.№023142400941, шафи холодильної «JAFFA» KLIMASSAN модель №D372 SСМЧС, с.н.№37610307011901190.

- визнати противоправною бездіяльність по не поверненню арештованого майна: холодильної шафи «БонБуассон» ІNTER-550ТШО,53-СР,№036427, шафи холодильної «Чернігівське» ІSЕ Stream Largе зав.№20885 двох дверна, шафи холодильної «Миргородська» GOLD MASTERS модель №СМV-355, с.н.№023142400941, шафи холодильної «JAFFA» KLIMASSAN модель №D372 SСМЧС, с.н.№3761030701190.

- зобов'язати виключити з-під акту опису та арешту майна від 30.12.2011р. майно: холодильну шафу «БонБуассон» ІNTER-550ТШО,53-СР,№036427, шафи холодильної «Чернігівське» ІSЕ Stream Largе зав.№20885 двох дверна, шафи холодильної «Миргородська» GOLD MASTERS модель №СМV-355, с.н.№023142400941, шафи холодильної «JAFFA» KLIMASSAN модель №D372 SСМЧС, с.н.№3761030701190.

- зобов'язати повернути Фірмі «Ніколай» арештоване майно: холодильну шафу «БонБуассон» ІNTER-550ТШО,53-СР,№036427, шафи холодильної «Чернігівське» ІSЕ Stream Largе зав.№20885 двох дверна, шафи холодильної «Миргородська» GOLD MASTERS модель №СМV-355, с.н.№023142400941, шафи холодильної «JAFFA» KLIMASSAN модель №D372 SСМЧС, с.н.№3761030701190.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не був повідомлений про арешт та не отримував постанову про накладення арешту на майно. Також позивач зазначає, що акт опису та арешту нерухомого майна не підписаний боржником, що у сукупності тягне визнання такої бездіяльності протиправною та повернення майна.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав правомірної поведінки відносно арешту та реалізації арештованого майна позивач у рамках зведеного виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012р. Окружним адміністративним судом АР Крим був виданий виконавчий лист по справі №2а-5051/08/2 про стягнення з Фірми «Ніколай» на користь УПФУ у Сімферопольському районі АР Крим суми заборгованості у розмірі 2237,22 грн. та 77,91 грн.

На підставі вказаного виконавчого листа Залізничним відділом ДВС Сімферопольського МУЮ АРК 19.08.09 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

30.12.11 державним виконавцем складений акт опису та арешту майна Фірми «Ніколай» у вигляді холодильної шафи «БонБуассон» ІNTER-550ТШО,53-СР,№036427, шафи холодильної «Чернігівське» ІSЕ Stream Largе зав.№20885 двох дверна, шафи холодильної «Миргородська» GOLD MASTERS модель №СМV-355, с.н.№023142400941, шафи холодильної «JAFFA» KLIMASSAN модель №D372 SСМЧС, с.н.№3761030701190

30.12.11 відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження за даним виконавчим листом, у зв'язку з стягненням заборгованості. Дані про зняття арешту з вказаного майна у постанові відсутні.

Позивач не погодився з не вирішенням відповідачем питання про повернення арештованого майна, так як останнє перебувало в оренді у підприємства, вважає таку бездіяльність протиправною та необхідність вчинення дій щодо повернення майна боржнику.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог суд зобов'язаний перевірити, чи діяв відповідач у правовідносинах з позивачем на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо, добросовісно та у спосіб визначений законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обов'язки державних виконавців встановлені статтею 11 Закону, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно до положень статті 52 Закону, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону, про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу (ст.59 Закону).

Як свідчать матеріали справи, постановою Залізничного відділу ДВС від 19.08.09 було відкрите виконавче провадження про стягнення з Фірми «Ніколай» на користь УПФУ у Сімферопольському районі заборгованості у сумі 2315,13 на підставі виконавчого листа виданого Окружним адміністративним судом АР Крим по справі №2а-5051/08/2 (вик. провадження 3972).

У ході проведення виконавчих дій, відповідачем було з'ясовано, що на примусовому виконанні відділу знаходяться інші виконавчі листи про стягнення заборгованості з позивача.

Положення ст.33 Закону передбачають, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Так, постановою відповідача від 02.06.09 відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду АРК №2-15/6456.1-2007 від 05.02.09 про стягнення з Фірми "Ніколай" на користь санаторію «Пограничник» заборгованості у сумі 14167,97 грн. (вик. провадження 8358).

03.09.11 постановою відділу ДВС об'єднано у зведене виконавче провадження зазначені виконавче провадження з привласненням №3972 .

У рамках зведеного виконавчого провадження відповідачем 30.12.11 проведений опис та арешт майна Фірми «Ніколай» у вигляді 4-ох морозильних шаф.

Слід зазначити, що 25.11.11 у рамках виконавчого провадження 8358, прийнято постанову про накладення арешту на все рухоме майно боржника.

Отже, виконавчі дії відповідача щодо встановлення майна боржника, його опису та арешту у вигляді холодильних шаф, проведенні у рамках зведеного виконавчого провадження, на підставах визначених законодавчо.

Більш того, у відповідача не було законних підстав для зняття арешту з арештованого майна при закінченні виконавчого провадження 30.12.11, що вказує на безпідставність заявлених вимог позивача.

Також слід зазначити, що 27.06.10 відкрите виконавче провадження за виконавчим листом Залізничного районного суду м. Сімферополя 16.07.10 по справі №2-2169/10 про стягнення з Фірми «Ніколай» на корись ВАТ «Морський транспортний банк» 3807622,09 грн., яке 22.01.12 було приєднане до зведеного виконавчого провадження відкритого відносно позивача.

У рамках цього виконавчого провадження відділом ДВС було також прийнято 25.11.11 про накладення арешту на все майно, яке належало позивачу.

Крім того, ст.60 Закону наділяє правом особу, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У суді оглянуто матеріали зведеного виконавчого провадження серед яких буд-які звернення та відповідні рішення стосовно визнання права власності на майно і зняття арешту відсутні. Отже, посилання позивача на незаконність дій відділу ДВС щодо неповернення майна власнику описаного майна не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно відсутності підстав для зняття арешту при закінченні виконавчого провадження 30.12.11, так як перебування на примусовому виконанні інших відкритих проваджень та наявність несплаченого боргу перешкоджають позитивному вирішенню цього питання.

Як зазначалося вище, закінчення даного виконавчого провадження проведено на підставі постанови відділу ДВС від 30.12.11, у зв'язку зі стягненням заборгованості.

Перебування на виконанні інших виконавчих проваджень відносно позивача-боржника після 30.12.11, унеможливило заняття арешту та повернення йому раніш описаного майна відповідачем.

Отже, правові підстави для повернення арештованого майна відповідачем позивачу були відсутні.

Більш того, як було встановлено у суді описане майно відповідачем у вигляді морозильного устаткування, реалізоване на комісійних умовах за актом №0112198К від 14.06.12 спеціалізованим підприємством філією 01 ПП «Ніва В.Ш.».

Тому, заявлені вимоги позивача щодо зобов'язання відділ ДВС повернути це описане майно, також задоволенню не підлягають.

Щодо строків звернення позивача до суду, встановлених ст.181 КАС України, слід зазначити.

Відповідно до штемпелю на поштовому конверті при зверненні позивача до суду вказано 14.02.13. Позивач послався на обізнаність про бездіяльність відповідача в Окружному адміністративному суді 06.02.13 у справі про оскарженню дій щодо арешту майна відділом ДВС.

Відповідач належних доказів, які б свідчили про обізнаність позивач про вчинення оскаржуваних дій (бездіяльності) у рамках виконавчого провадження, не надав, а тому суд дійшов висновку про можливість поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач у правовідносинах з позивачем діяв з використанням наданих йому повноважень для з'ясування всіх необхідних обставин у рамках виконавчого провадження, у спосіб та відповідності до положень діючого законодавства.

Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, а також враховуючи викладенні вище висновки суду стосовно безпідставності заявлених позовних вимог Фірми «Ніколай» до Залізничного відділу ДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим про визнання дій (бездіяльності) протиправними та повернення майна, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 05.06.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.