Ухвала суду № 32033014, 15.05.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н.Ю.

суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Скрипник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравневого районного суду м.Чернівці з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання виконавчого листа недійсним (нікчемним) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 4 березня 2013 року,

встановила:

ОСОБА_1 у січні 2013 року звернувся до суду з позовом до Першотравневого районного суду м.Чернівці з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання виконавчого листа недійсним (нікчемним).

Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 4 лютого 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Після чого ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 4 березня 2013року заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 4 березня 2013 року скасувати й передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, пославшись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги, викладені в ухвалі Садгірського районного суду м.Чернівці від 4лютого 2013 року, ОСОБА_1 виконано частково.

Однак із такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

№22ц-607 2013 рік Головуючий у 1 інстанції Тріска А.І.

Категорія: 19 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції вказав, що заява ОСОБА_1 не містить посилань на докази звернення боржника з заявою до суду, який видав виконавчий лист, в порядку ст.369 ЦПК України та відсутні такі докази, не сплачено судовий збір.

Згідно із ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити в собі, крім інших даних: виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до вимог наведеної норми суд першої інстанції вправі вимагати від особи, що подає заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував і на обґрунтування свого висновку про невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам ст.119 ЦПК України послався на не надання доказів вирішення питання про внесення виправлення до виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову ОСОБА_1, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання виконавчого листа недійсним (нікчемним) правочином.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовна заява містить викладення підстав недійсності (нікчемності) виконавчого листа.

Крім того, ОСОБА_1 здійснено посилання в заяві на те, що питання про внесення виправлення до виконавчого листа не порушувалося.

Таким чином ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 4 лютого 2013 року про залишення заяви без руху запропоновано ОСОБА_1 довести факти звернення боржника до суду, який видав виконавчий лист, в порядку ст.369 ЦПК України, на які він не посилався у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали Садгірського районного суду м.Чернівці від 4 лютого 2013 року позивачем подано заяву із викладенням обставин, якими обґрунтовувалося недійсність (нікчемність) виконавчого листа, додано квитанцію фінансової установи про сплату судового збору.

Відповідно до правил, встановлених ч.6 ст.130 ЦПК України, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, з»ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, встановлює строки їх подання, вирішує питання про витребування доказів, виклик свідків, про проведення експертизи у попередньому судовому засіданні.

За таких обставин судом першої інстанції неправильно застосовано до позовної заяви ОСОБА_1 правила ст.121 ЦПК України.

Тому ухвала Садгірського районного суду м.Чернівці від року підлягає скасуванню з передачею питання прийняття позовноі заяви на новий розгляд.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.3 ст.312 ЦПК Украіни, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 4 березня 2013 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: