Ухвала суду № 32032352, 25.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дубовик Р.Є.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року справа №252/3575/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Сухарька М.Г., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представника відповідача Ларікової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 29 квітня 2013 року у справі № 252/3575/13-а за позовом ОСОБА_3 до Горлівської міської ради про порушення права на працю, охорону здоров'я внаслідок дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

14.03.2013 року позивач звернувся до Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області з адміністративним позовом до Горлівської міської ради, в якому просив визнати порушеними його права у сфері КЗпП, ЗУ «Про охорону здоров'я», ЗУ «Про зайнятість населення» внаслідок невиконання відповідачем своїх владних повноважень; поновити його порушенні права, вчинити певні дії.

Ухвалою Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 29 квітня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 до Горлівської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав під час отримання від відповідача на його звернення відповідей від 26.04.2012 року, 22.05.2012 року, 20.06.2012 року, однак до суду звернувся з позовом лише 14 березня 2013 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 99 КАС України.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки суду першої інстанції є передчасними з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Аналіз приписів ст.ст.99,100 КАС України свідчить про те, що залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з'ясування причин пропуску цього строку.

В той же час, відповідно до приписів ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що одержавши адміністративний позов, суддя повинен спочатку перевірити, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, і лише потім визначитись, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, оскільки невідповідність позовної заяви вимогам до її форми і змісту позбавляє суддю можливості надати об'єктивну оцінку додержанню позивачем строків звернення до суду.

З позовної заяви ОСОБА_3 чітко неможливо визначити зміст та обґрунтування позовних вимог, в ній не зазначено, які саме права порушені в наслідок невиконання відповідачем його владних повноважень, в чому полягає ця бездіяльність і які дії просить вчинити позивач, тобто позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка на думку позивача порушує його права, може мати триваючий характер, що виключає сплив строку звернення до суду, а обов'язок вчинити дії при наявності протиправної бездіяльності є способом захисту порушеного права.

Таким чином, не визначившись зі змістом позовних вимог та їх обґрунтуванням, неможливо об'єктивно визначити додержання строків звернення до суду з позовом, тому висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі ст. 100 КАС України є передчасним. Це питання слід вирішити після усунення позивачем недоліків адміністративного позову виходячи із змісту його позовних вимог, сформульованих у відповідності до частин четвертої та п'ятої статті 105 КАС України.

Щодо вимог позивача в апеляційній скарзі задовольнити його позовні вимоги, то вони не піддягають задоволенню, оскільки зазначені вимоги судом першої інстанції по суті не розглядалися.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 29 квітня 2013 року у справі № 252/3575/13-а за позовом ОСОБА_3 до Горлівської міської ради про порушення права на працю, охорону здоров'я внаслідок дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту винесення та оскарженню не підлягає.

У повному обсязі ухвала виготовлена 25 червня 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

М.Г. Сухарьок

О.В. Карпушова