Ухвала суду № 32031614, 25.06.2013, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 4-с/742/9/13

Єдиний унікальний № 2517/8886/12

УХВАЛА

25 червня 2013 року

Прилуцький міськрайонний Чернігівської області в складі головуючого судді Коваленко А.В., при секретарі Мандрика К.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу Приватного підприємства „ЯН", заінтересовані особи : ОСОБА_1,ОСОБА_2, на дії державного виконавця про накладення арешту на рахунки.-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство „ЯН" звернулося до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області зі скаргою на дії державного виконавця , шляхом скасування постанови про арешт коштів боржника від 01.06.2013 року, винесеної на виконання виконавчих листів № 2/2517/29/13, № 2/2517/29/13 від 05.03.2013 року, виданих Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, аргументуючи свої вимоги тим, що постановами ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 04.04.2013 р. були відкриті виконавчі провадження №37349826 і №37349699 по виконанню виданих Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області: виконавчого листа №2/2517/29/13 від 05.03.2013 р. про стягнення із ПП «ЯН» на користь ОСОБА_2 боргу по зарплаті в сумі 18 375,64 грн.(виконавче провадження №37349826); виконавчого листа №2/2517/29/13 від 05.03.2013 р. про стягнення із ПП «ЯН» на користь ОСОБА_1 боргу по зарплаті в сумі 19 016 грн.(виконавче провадження №3 7349699).Указані виконавчі документи були видані на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.02.2013 р., суддя Циганко М.О., провадження №2/742/29/13, єдиний унікальний №2517/8886/12, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ПП «ЯН» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. 07.06.2013 р. ПП«ЯН» дізналося, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Малащук Ю.А. від 01.06.2013 р. було накладено арешт на належні боржникові ПП «ЯН» грошові кошти у сукупній сумі позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 47 391,64 грн., а також виконавчій збір та витрати на проведення виконавчих дій, разом - 52 327,02 грн.При цьому у якості стягувача у цій постанові зазначений тільки позивач ОСОБА_1, а позивачка ОСОБА_2 - не зазначена.

Заявник вважає , що постанову від 01.06.2013 р. про арешт коштів боржника винесено із порушенням вимог Закону «Про виконавче провадження», з наступних підстав: про об'єднання виконавчих проваджень за №37349826 та №37349699 згідно ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не повідомлявся, а отже постанова про це виконавчою службою не виносилася. Отже у державного виконавця були відсутні передбачені ст. 33 Закону «Про виконавче провадження» правові підстави для накладення арешту на грошові кошти ПП «ЯН» у сукупному розмірі вимог, задоволених на користь двох стягувачів (ОСОБА_1 та ОСОБА_2), у оскаржуваній постанові від 01.06.2013 р. державним виконавцем у якості стягувача визначено лише одного позивача - ОСОБА_1, і саме на його користь неправомірно накладено арешт на грошові кошти у сумі 47 391,64 грн. плюс витрати на виконання рішення суду і виконавчий збір. При цьому не ураховано, що грошові вимоги ОСОБА_1 до підприємства становлять не 47 391,64 грн., а тільки 29 016 грн., а решта 18 375,64 грн. становлять вимоги іншого позивача (ОСОБА_2). Одночасно ОСОБА_2 як стягувач у постанові від 01.06.2013 р. не визначена, отже арешт на грошові кошти ПП «ЯН» може бути накладений повторно, що є порушенням Закону «Про виконавче провадження» по відношенню до підприємства-боржника; у порушення п. 4.15. Інструкції про проведення виконавчих дій боржника не ознайомлювали із актом про понесені під

час виконання судового рішення витрати буцімто у сумі 196,22 грн., підтверджуючими документами про це та постановою керівника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про їхнє затвердження. Указаний в оскаржуваній постанові від 01.06.2013 р. їхній розмір у 196,22 грн. є необґрунтованим, оскільки жодних інших витрат, крім поштових, виконавча служба при виконанні рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.02.2013 р., суддя Циганко М.О., провадження №2/742/29/13, єдиний унікальний №2517/8886/12, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ПП «ЯН» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, - не несла. Отже є безпідставним накладення арешту на належні боржникові ПП «Ян» кошти у сумі 196,22 грн., які буцімто є витратами на провадження виконавчих дій.

В судове засідання представник ПП. „ЯН" не з"явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві Малащук Ю.А. в судове засідання не з"явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Зацікавлені особи в судове засідання не з"явилися про причини невски суд не повідомили.

Дослідивши письмові матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 25.02.2013 року , залишеного без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15 травня 2013 року стягнуто з ПП. „Ян" на користь ОСОБА_1 3420 грн.00 коп. - невиплаченої заробітної плати, 25296 грн.00 коп.- середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, та 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 29016 грн 00 коп. Стягнуто з ПП. „Ян" на користь ОСОБА_22164 грн.76 коп - невиплаченої заробітної плати, 16010грн.88 коп.- середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, та 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 18375 грн 64 коп. Стягнуто з ПП. „Ян" на користь держави судовий збір 473 грн.93 коп.

04.04.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м.Київ Терещенком В.І. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами № 2/2517/29/13 від 05.03.2013 року виданими Прилуцьким міськрайонним судом про стягнення з ПП. „Ян" на користь ОСОБА_2 боргу по заробітній платі в сумі 18375,64 грн.( постанова ВП №37349826) та про стягнення з ПП. „Ян" на користь ОСОБА_1 боргу по заробітній платі в сумі 29016,00 грн.

01.06.2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Київ Малащук Ю.А. при примусовому виконанні виконавчих листів № 2/2517/29/13 та № 2/2517/29/13 від 05.03.2013 року про стягнення на користь фізичних осіб по зведеному виконавчому провадженню № 38250423 по заробітній платі на загальну суму 47391,64 гривень винесено постанову про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках ,які належать ПП."Ян" у межах суми 52327,02 грн, з яких 47391,64 борг по зарплаті, 4739,16 грн - виконавчий збір, 196,22 грн. -витрати на проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК України визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав та, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо божник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансовихустановах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи арешт був накладений на виконання Рішення Прилуцького міськрайонного суду на підставі виконавчих листів № 2/2517/29/13 та № 2/2517/29/13 від 05.03.2013 року про стягнення на користь фізичних осіб по зведеному виконавчому провадженню № 38250423 по заробітній платі на загальну суму 47391,64 гривень винесено постанову про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках ,які належать ПП."Ян" у межах суми 52327,02 грн, з яких 47391,64 борг по зарплаті, 4739,16 грн - виконавчий збір, 196,22 грн. -витрати на проведення виконавчих дій за виконавчими листів № 2-2022 від 18.12.2006 року в межах суми звернення стягнення 2440,00 грн.

Доводи представника заявника про те, що постанова є незаконною оскільки ПП. „Ян" не було направлено постанови про об"єднання виконавчих проваджень, зазначення у постанові стягувача ОСОБА_1 та відсутність стягувача ОСОБА_2 , а також в зв"язку з не ознайомленням боржника із актом про понесені під час виконання судового рішення витрати в сумі 196,22 грн , суд вважає безпідставними і такими, що ніяким чином не підтверджують факту неправомірності дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд не вбачає порушення прав заявника, оскільки державний виконавець діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» для реального забезпечення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, та з урахуванням положення ст. 60 ЦПК України про обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що в задоволенні скарги ПП „Ян" слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1, 6, 8, 19 ч.1 п.1, 20, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 60, 383-387 ЦПК України, керуючись ст. ст. 209-210, 386, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Приватного підприємства „ЯН", заінтересовані особи : ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії державного виконавця про накладення арешту на рахунки -відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В.Коваленко