Рішення № 32031081, 20.06.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/13803/13-ц

Провадження по справі 2/122/999/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Шильнова М.О.

при секретарі - Іоновій А.О.

за участю адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та розподіл майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим з позовом до ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та розподіл майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, позовні вимоги мотивовані тим, що 16.03.2007 року зареєстрував шлюб з відповідачкою у Відділі реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції, АРК, актовий запис № 195. Близько року сторони проживають окремо, шлюбно-сімейні відносини між ними припинені та відновленню не підлягають. У період шлюбу ним та відповідачкою на загальні кошти було придбано спірне майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 та автомобіль «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5. До теперішнього часу між ним та відповідачкою не укладено угоди про добровільний поділ майна, яке є загальною сумісною власністю подружжя. На підставі наведеного, просив розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою; визнати за ним право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1; визнати за ним право власності на автомобіль «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5, з компенсацією ? вартості автомобіля у розмірі 24899,50 грн. ОСОБА_5

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти розірвання шлюбу та розділу майна у вигляді автомобіля, у спосіб запропонований позивачем, у позовних вимогах про поділ квартири просила відмовити, у зв'язку з тим, що у разі визнання за позивачем права власності на ? частку квартири, вона повинна буде сплатити увесь остаток за кредитним договором, у зв'язку з тим, що позивач не спроможний його сплатити через відсутність грошових коштів.

Представник третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» до судового засідання не з'явилась, надала суду заперечення у яких просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог про розділ квартири, оскільки квартира була придбана на грошові кошти, які вона подарувала відповідачці.

Суд, заслухавши пояснення сторін, адвоката позивача, який просив відмовити у задоволенні позовних вимог про розділ сумісно нажитого майна, проаналізувавши усі наявні по справі докази у їх сукупності, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб у Відділі реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції, АРК, актовий запис № 195 (а.с. 73).

Сторони по справі шлюбно-сімейних відносин не підтримують на протязі року, проживають окремо, втратили один до одного почуття любові та довіри.

При таких обставинах, родина не може бути збережена.

Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 ЦПК України, якою закріплений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12.06.2009 року автомобіль марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_3, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя (п.23) «Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом».

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до вимог ст.. 61 Сімейного кодексу України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 Сімейного кодексу України, встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із вимогами ст. 70 Сімейного кодексу України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до змісту ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

З роз'яснень п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

З наданого суду звіту про проведення незалежної оцінки колісного транспортного засобу вбачається, що ринкова вартість автомобіля марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5 на дату огляду становить 49799 грн.

У судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що автомобіль марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5 використовується позивачем, у зв'язку з тим, що відповідачка не має водійського посвідчення.

Відповідачка у судовому засіданні не заперечувала проти визнання права власності на автомобіль за позивачем та проти стягнення на її користь компенсації у розмірі ? частки від ринкової вартості автомобіля марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5 у розмірі 24899,50 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5 за ОСОБА_2 та стягнення на користь ОСОБА_3 грошової компенсації за 1/2 автомобіль марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5 у розмірі 24899,50 грн., які внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду згідно з квитанцією №2617844-3 від 27.12.2012 р.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.05.2008 року ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

З договору іпотеки від 15.05.2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2233-26-16/USD від 15 травня 2008 року (а.с. 13-19).

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною сумісною власністю чоловіка та дружини.

Відповідно до ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З довідки від 23.05.2013 року, наданої ПАТ АБ «Укргазбанк» вбачається, що станом на 20 травня 2013 року за відповідачем ОСОБА_3 рахується поточна заборгованість за кредитом у розмірі 4290,75 доларів США (а.с. 95).

У судовому засіданні позивач пояснив, що він не має грошових коштів, для сплати поточної заборгованості за кредитом у розмірі 4290,75 доларів США.

З наведеного вбачається, що у разі набуття позивачем права власності на предмет іпотеки, він буде не в змозі нести обов'язки іпотекодавця, у зв'язку з відсутністю у нього грошових коштів, для погашення кредиту, у зв'язку з чим буде порушено право власності відповідачки на спірну квартиру.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_6 права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 249 грн. за позовні вимоги майнового характеру та 114,70 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.

На підставі статей 60, 61, 63, 65, 71,110,112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та розподіл майна, що є у спільній сумісній власності подружжя - задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 16.03.2007 року у Відділі реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції, АРК, актовий запис № 195, - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити без змін «ОСОБА_3».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5.

Сплатити на користь ОСОБА_3 (інн НОМЕР_3) грошову компенсацію за 1/2 частку автомобіля марки «KIA CERATO», д/н НОМЕР_5 у розмірі 24899 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп., які внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду згідно з квитанцією №2617844-3 від 27.12.2012 р.

Стягнути з ОСОБА_3 (інн НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (інн НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 249 грн. за позовні вимоги майнового характеру та 114,70 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: