Рішення № 32030171, 14.06.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2648/13ц

Провадження 2/712/1439/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Марцішевської О.М.

при секретарі - Снігурській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ДНЗ "Черкаський професійний будівельний ліцей" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з учнівського гуртожитку без надання іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Черкаський професійний будівельний ліцей звернувся до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 працювала з 02.08.1993р. майстром виробничого навчання ПТУ № 15, звільнена за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) з 11.03.1997р. В зв'язку з роботою ОСОБА_1 було надано кімнату АДРЕСА_1 для проживання, з 07.05.1999р. в даній кімнаті була зареєстрована донька ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 18.10.2006р. на підставі заяви ОСОБА_1 в даній кімнаті був зареєстрований її чоловік ОСОБА_2 В 2010 році ПТУ-15 було реорганізовано в Черкаський будівельний ліцей, 12.12.2012р. здійснена державна реєстрація права оперативного управління позивача щодо даного учнівського гуртожитку державної власності. В зв'язку з необхідністю забезпечення житлом в учнівському гуртожитку учнів ліцею адміністрація звернулась до відповідачів з вимогою виселитись з займаної кімнати № НОМЕР_1, дана вимога ґрунтувалась на ч.2 ст.132 ЖК України, згідно з якою особи, які поселились в гуртожиток в зв'язку з роботою, підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення, в разі звільнення з роботи за власним бажанням. Відповідачі вимогу про виселення не виконали, чим позивачу створені перешкоди в користуванні гуртожитком. Просить суд виселити відповідачів з кімнати № НОМЕР_1 учнівського гуртожитку по АДРЕСА_1

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, зазначав, що відповідачці ОСОБА_1 тимчасово в зв'язку з роботою на майстра ПТУ-15 в учнівському гуртожитку була надана кімната № НОМЕР_1, в даній кімнаті мешкає ОСОБА_1 та члени її сім'ї. В зв'язку з звільненням ОСОБА_1 з роботи за ст.38 КЗпП України без поважних причин відповідачі підлягають виселенню з займаного житла, оскільки самостійного права на постійне проживання в студентському гуртожитку не набули, даний гуртожиток не призначений для постійного проживання сімей, обов'язку забезпечувати відповідачів житлом ліцей немає, в даний час необхідні вільні кімнати для поселення учнів ліцею на період навчання. Просив суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діяли в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнали, пояснили, що поселення ОСОБА_1 в гуртожиток відбулось у зв'язку з роботою, поте звільнення було вимушеним в зв'язку з погіршенням її здоров'я, відповідачі тривалий час проживають в гуртожитку, позивачем пропущений строк позовної давності для вимоги про виселення. Крім того, в гуртожитку достатньо житла для учнів ліцею. Просили суд в позові відмовити.

В ході розгляду справи до участі в якості третьої особи залучений орган опіки і піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради. Представник органу опіки і піклування ОСОБА_6 пропонувала вирішити позов на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються житловим законодавством.

Як встановлено судом, ОСОБА_7 за направленням Конотопського індустріально-педагогічного технікуму була 02 серпня 1993 року в якості молодого спеціаліста прийнята на роботу в Черкаське ПТУ №15 на посаду майстра виробничого навчання і з відома керівництва цього навчального закладу поселена до кімнати № НОМЕР_1 учнівського гуртожитку по АДРЕСА_1, де і була зареєстрована з 18.08.1993р. Згідно поетажного плану площа кімнати № НОМЕР_1 становить 18 кв.м.

Зареєструвавши 18.02.1995р. шлюб з ОСОБА_2, вона змінила прізвище на ОСОБА_2. Від шлюбу мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає та зареєстрована в спірній кімнаті з 07.05.1999р.

Згідно наказу № 34-К від 11.03.1997р. ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням, ст.38 КЗпП України без посилання на причини, пов'язані з неможливістю продовження роботи.

ОСОБА_2 зареєстрований в кімнаті № НОМЕР_1 з 18.10.2006р. на підставі заяві дружини та ордеру директора ПТУ № 148а від 16.10.2006р.

За договорами найму ОСОБА_1 ПТУ № 15 у найм надавались кімнати № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 з 01.01.2001р. до 01.01.2002р., з 01.01.2002р. по 01.01.2003р., з 01.05.2005р. по 01.05.2006р., з 01.01.2007р. по 01.01.2008р.

01.05.2008р. між ОСОБА_1 та ПТУ № 15 був укладений договір майнового найму, відповідно до умов якого навчальний заклад передав їй у користування житлові приміщення - кімнати № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 по 30.04.2009р., умовами договору передбачено закінчення строку найму 30.04.2009р. По закінченні строку дії вказаного договору відповідачі продовжували проживати в займаній кімнаті учнівського гуртожитку, сплачуючи платежі за користування гуртожитком.

Після реорганізації ПТУ №15 за наказом Міністерства освіти і науки України № 610 від 21.06.2010р. в державний навчальний заклад Черкаський професійний будівельний ліцей, відповідачі продовжили проживати у кімнаті № НОМЕР_1 вказаного гуртожитку.

Вимоги про виселення адміінстрація гуртожитку неодноразово доводила до їх відома шляхом розміщення оголошення для мешканців гуртожитку, що не оспорювала ОСОБА_1, підтвердили свідки ОСОБА_8,, ОСОБА_9

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.04.2011р. визнане право власності за державою в особі Міністерства освіти і науки на навчальний корпус, гуртожиток, які перебували в оперативному управлінні ПТУ № 15. Будівля п'ятиповерхового гуртожитку по АДРЕСА_1 на баланс ПТУ № 15 за актом від 19.05.1970 р. була прийнята як студентський гуртожиток на 515 учнів, введений в експлуатацію в 1968 році.

12.12.2012р. здійснена державна реєстрація права оперативного управління позивача щодо даного учнівського гуртожитку державної власності. Згідно витягу про державну реєстрацію № 36685535 від 12.12.2012р. право власності на гуртожиток по АДРЕСА_1 зареєстроване за Державою в особі Міністерства освіти і науки України на підставі свідоцтва про право власності від 20.11.2012р. з передачею гуртожитку в оперативне управління Державного навчального закладу «Черкаський професійний будівельний ліцей».

Відповідно до ст.137 ГК України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до вимог ст. 127 ЖК України та п.2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.86 р. № 208, гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Згідно з Типовим положенням про студентський гуртожиток навчального закладу Міністерства освіти України, що був затверджений наказом Міністерства освіти України від 9 грудня 1993 р. № 440, згідно з даними положеннями визначено, що студентські гуртожитки навчальних закладів призначаються для мешкання студентів на період навчання. Рішення про виділення в гуртожитках приміщень приймається власником або уповноваженим ним органом навчального закладу при погодженні з профкомом студентів. На підставі рішення про надання місця в гуртожитку власник або уповноважений ним орган навчального закладу чи студмістечка видає йому спеціальний ордер, який є єдиною підставою для мешкання на даному жилому місці.

Таким чином, студентський гуртожиток має особливий правовий режим користування, зокрема, це тимчасове проживання у період роботи чи навчання у зв'язку з трудовими відносинами або навчанням у навчальному закладі освіти, житлові приміщення надаються у тимчасове користування на умовах оплати за користування гуртожитком за спеціальними ордерами.

Відповідно до частини 2 ст.132 ЖК України працівників підприємств, установ, організацій, які поселились в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 була поселена в гуртожиток по АДРЕСА_1 у зв'язку з роботою, внаслідок звільнення з роботи за власним бажанням без поважних причин підлягає виселенню з гуртожитку з членами своєї сім'ї без надання іншого житлового приміщення. Продовжуючи користуватись займаним житлом, відповідачі створюють перешкоди позивачу в користування даним учнівським гуртожитком за призначенням для забезпечення житлом учнів даного навчального закладу на період навчання.

Згідно листа головного державного санітарного лікаря від 24.06.2011р., враховуючи збільшення набору учнів в 2010-2011 навчальному році необхідно забезпечити житлом 306 учнів, що порушує санітарні норми щодо площі проживання на одну особу 6 кв.м, враховуючи проживання у гуртожитку осіб, які не являються учнями ліцею.

Доводи відповідачів, представника відповідача та надані ними докази суд вважає такими, що не обґрунтовують заперечення проти позову, виходячи з наступного.

Забезпечення житлом відповідачів та їх неповнолітньої дитини не може здійснюватись з порушенням майнових прав державного навчального закладу. Крім того, до реєстрації в учнівському гуртожитку ОСОБА_2 належала на праві власності 1/3 частина чотирикімнатної квартири по АДРЕСА_2, дану квартиру відповідач з своїми батьками продав 28.09.2006р., тим самим розпорядившись на свій розсуд належним йому житлом. Обов'язок щодо забезпечення житлом неповнолітніх дітей лежить на їх батьках.

Ордер № 148а від 16.10.2006 року про надання ОСОБА_2 для постійного проживання кімнати № НОМЕР_1 в гуртожитку був виданий не на підставі рішення власника за погодженням з профкомом, отже виданий за межами повноважень щодо розпорядження державним житловим фондом та без дотримання вимог закону. Питання про поселення відповідачів в учнівський гуртожиток та про постановку на квартирний облік в навчальному закладі на спільному засідання профкому і адміністрації не розглядалось. Учнівський гуртожиток призначений для тимчасового проживання на період роботи чи навчання та не являється жилим приміщенням, пристосованим для постійного проживання сімей.

Доводи про поважність причини звільнення ОСОБА_1 в 1997 році не були підтверджені об'єктивними переконливим доказами. В свій заяві на звільнення від 04.03.1997р. ОСОБА_1 не вказувала наявність жодної поважної причини для свого звільнення, в ході розгляду справи висновків лікарів про неможливість на момент звільнення продовження роботи за станом здоров'я не надала.

Заява відповідачів про застосування щодо позовних вимог трирічного строку позовної давності не підлягає до задоволення, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 12.12.2012р. здійснена державна реєстрація права оперативного управління позивача щодо даного учнівського гуртожитку державної власності, після чого в межах строку позовної давності позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі ст.88 ЦПК України до стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору 229,40 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,214-215 ЦПК України, ст.9, 125, 127, 128, 132 ЖК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнати № НОМЕР_1 учнівського гуртожитку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ДНЗ "Черкаський професійний будівельний ліцей" судові витрати по оплаті судового збору по 114,70 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: