Рішення № 32030158, 25.06.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Справа № 232/ 1224 /13-ц

Провадження № 2/232/ 372 / 13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліній Л.Ю.

за участю представників позивача Орлової Н.І.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» 30 травня 2013 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення з них солідарно заборгованості по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 за період з 1 лютого 2003 р. до 31 березня 2013 р. у розмірі 12912 грн. 93 коп., які вони, незважаючи на попередження, не сплатили. В позові також поставлене питання про стягнення з відповідачів індексу інфляції сумі 2207,17 грн., 3% річних 1127,29 грн. та судового збору у розмірі 229,40 грн. Позивач вказав, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 та фактично користуються тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа» на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов'язків ВО «Кіровськтепломережа».

Представник позивача Орлова Надія Іванівна позовні вимоги підтримала повністю та просила стягнути суму боргу, індексу інфляції та 3% річних у загальній сумі 16247,39 грн. солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, просила при цьому не застосовувати строк позовної давності, хоча і не надала суду будь-яких доказів переривання будь-яким з відповідачів строку позовної давності діями, що свідчили б про визнання ними боргу.

Відповідачка ОСОБА_2 просила застосувати строк позовної давності та відмовити в тій частині позову, що виходить за межі строку позовної давності; визнала позов в частині стягнення з неї заборгованості за спожиту теплову енергію в межах строку позовної давності з 01 травня 2010 р. по 31 березня 2013 р. у сумі 6373,71 грн., як з наймача квартири АДРЕСА_1, де вона проживає разом із членами її сім'ї: доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5; пояснила, що, на протязі лютого 2003 р. - березня 2013 р. ніяких коштів в оплату теплової енергії ні вона, ні члени її сім'ї не здійснювали взагалі, не укладали договору реструктуризації боргу та ніяким іншим чином не визнавали заборгованість. Таким чином на протязі останніх трьох років ніхто з них не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про переривання ними строку позовної давності та визнання ними свого боргу, а отже позовна давність повинна бути застосована відповідно до її заяви та заяв членів її сім'ї. Крім того вона заперечила проти стягнення з неї та члені сім'ї індексу інфляції та 3% річних, оскільки про стягнення вказаних сум ніхто з них не був попереджений та, крім того, незрозумілий та безпідставний механізм розрахунку вказаних сум.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направили в суд заяви з проханням розглянути справу, призначену на 25 червня 2013 р. у їх відсутності, в яких вказали, що визнають позов у межах строку позовної давності та просять застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, що приймає участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності, в зв'язку з чим суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

ОСОБА_2, 1962 р.н. є наймачем квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3, 1983 р.н., ОСОБА_4, 1990 р.н. - дочками наймача квартири та повнолітніми членами сім'ї наймача, ОСОБА_5 - батьком наймача квартири та повнолітнім членом сім'ї наймача; всі вони фактично користуються послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири АДРЕСА_1, а вони проживають та зареєстровані за даною адресою, повинні нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію відповідно як наймач квартирі та повнолітні члени його сім'ї.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично користувалися послугами ВО «Кіровськтепломережа" до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО "Жданівкатепломережа" з 01 липня 2006 р. до 31 березня 2013 р., на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 з 01 лютого 2003 по 31 березня 2013 р. у розмірі 12912 грн. 93 коп., бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру плата не вносилася взагалі, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

Оскільки строк загальної позовної давності у відповідності зі ст.257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки, а у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі (а саме, відповідачами), є підставою для відмови у позові;

відповідачі заявили про застосування строку позовної давності.

При цьому суд бере до уваги, що на протязі лютого 2003 р. - березня 2013 р. ніяких коштів в оплату теплової енергії ніхто з відповідачів не здійснював взагалі, ніхто з відповідачів не укладав договору реструктуризації боргу та ніяким іншим чином не визнавали заборгованість.

Таким чином на протязі останніх трьох років ніхто з відповідачів не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про переривання ними строку позовної давності та визнання ними свого боргу, а отже позовна давність повинна бути застосована відповідно до заяв відповідачів, оскільки відповідачами ані особисто, ані за дорученням будь-кого з них не здійснювалося ніяких дій, які б свідчили відповідно до ст. 264 ЦК України про переривання строку позовної давності; суд вважає можливим застосувати строк позовної давності, оскільки позивачу ніщо не заважало регулярно звертатися до суду за стягненням заборгованості за спожиту відповідачами теплову енергію.

Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 6539 грн. 22 коп., що виникла за період з01 лютого 2003 р. по 01 травня 2010 р. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами.

Оскільки відповідачі на протязі строку позовної давності (тобто з 01 травня 2010 р., оскільки позовна заява до суду подана 30 травня 2013 р.) взагалі не проводили сплату за спожиті послуги з теплопостачання,

підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2, як наймача квартири, та з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як членів сім'ї наймача, на користь позивача підтверджена випискою із особистого рахунку заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01 травня 2010 р. до 31 березня 2013 р. у сумі 6373 грн. 71 коп.

Відповідачами не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.

Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідачів, що також відповідачами не оспорюється.

Заборгованість відповідачів підтверджено витягом з особистого рахунку відповідачів, копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.

Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування заявлених вимог стягувачем не надано суду договір, укладений між сторонами, яким було б передбачено обов'язок боржника, встановлений ст. 625 ч.2 ЦК України; відсутні і докази попередження боржника про можливе нарахування індексу інфляції та 3% річних. Копія наданого суду особистого рахунку свідчить про те, що між сторонами існують лише фактичні договірні відносини, які регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.,

ні одним з яких не передбачений обов'язок споживача сплачувати заборгованість за послуги теплопостачання з нарахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму заборгованості, отже матеріальним правом за несплату послуг з теплопостачання нарахування індексу інфляції та 3% річних не передбачено, а процесуальне право є лише засобом застосування матеріального права.

Додані до заяви розрахунки індексу інфляції та 3% річних не мають посилання на законодавчо обґрунтований механізм нарахування цих виплат, відсутнє попередження споживачів про нарахування та стягнення цих виплат, не зроблені розрахунку вказаних нарахувань на заборгованість в межах строку позовної давності саме на суму боргу, що виник в межах строку позовної давності. В зв'язку з викладеним в позові в частині стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 2207,17 грн., 3% річних - 1127,29 грн. слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 229 грн. 40 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у сумі 57,35 грн. (п'ятдесят сім грн. 35 коп.) з кожного, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України "Про теплопостачання", ст. ст. 88,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця "Жданівкатепломережа" (одержувач ОКП "Донецьктеплокомуненерго" ВП ВО "Жданівкатепломережа" п/р № 26006962494214 ПАО "ПУМБ" в м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 травня 2010 р. до 31 березня 2013 р. у квартирі АДРЕСА_1, у сумі 6373 грн. 71 коп. (шість тисяч триста сімдесят три грн. 71 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця "Жданівкатепломережа" понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 57,35 грн. (п'ятдесят сім грн. 35 коп.) з кожного в Донецьке РУ ПАО КБ ПриватБанк код ЕДРПОУ 38311234, МФО 335496, п/р 26001051812893.

В позові про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 6373 грн. 71 коп., що виникла за період з 01 лютого 2003 р. по 01 травня 2010 р. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами .

В позові про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 індексу інфляції у розмірі 2207,17 грн., 3% річних - 1127,29 грн. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП "Донецьктеплокомуненерго" відмовити через необґрунтованість даних позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : Н.Ю. Волкова