Постанова № 32029200, 20.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа№ 927/376/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Кропивної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від прокуратури не з'явились

від позивача: Наливайко О.П. - дов. від 22.12.2012 року № 1573

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2013 року

у справі № 927/376/13 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом: Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту

до: Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області

про: стягнення 812,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Чернігівської області звернувся Чернігівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту з позовом до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про стягнення з відповідача 799,32 грн. боргу по договору № 38 від 03.09.2012 р., 11,23 грн. 3 % річних, 56,17 грн. пені, 2,40 грн. індексу інфляції.

Позивачем були уточнені позовні вимоги та заявлено до стягнення з відповідача 799, 32 грн. боргу, 3% річних в сумі 11,23 грн., індекс інфляції в сумі 2,40 грн.

03.04.2013 року Господарським судом Чернігівської області прийнято рішення по справі, яким було частково задоволено позовні вимоги.

Стягнуто з Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (14013, м. Чернігів, вул. Шевченко, 51А р/р 3521100404101 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код 37804450) на користь 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 18 р/р 35224001002557 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код 33111325) борг у сумі 799, 32 грн., 3 % річних в сумі 9,85 грн., індекс інфляції в сумі 2,40 грн.

Стягнуто з Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (14013, м. Чернігів, вул. Шевченко, 51А р/р 35211004004101 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код 37804450) в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001 код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1 720, 50 грн.

В решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1,38 грн., відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2013 року по справі № 927/376/13 повністю і прийняти нове рішення про відмову позивачу повністю у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що рішення було прийнято на основі неповного дослідження матеріалів справи, неналежної оцінки доказів, а також судом невірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 927/376/13 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року було відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою учасників апеляційного провадження до 20.06.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р., в зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, було змінено склад колегії та сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 927/376/13 наступний склад колегії: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді - Іоннікова І.А., Кропивна Л.В.

Під час апеляційного провадження представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду Чернігівської області без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, представник прокуратури в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка представника прокуратури та представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області та 8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту було укладено договір № 38 від 03.09.2012 року, предметом якого є виконання загально - будівельних робіт за завданням замовника, який зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

У відповідності до п. 1.4 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання виконавцю визначені кошторисом, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору договірна ціна робіт визначається на основі кошторису і складає 1992,14 грн. з урахуванням ПДВ 332,02 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та актів прийняття виконаних робіт (форма КБ-2в).

Відповідно до п. 6.2 договору виконавець визначає фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягає оплаті та готує документи визначені в п. 6.1 договору і подає їх для підписання замовнику до 25 числа звітного місяця. Замовник зобов'язаний протягом 3 днів підписані подані виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання вказаних документів замовником.

Між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за вересень 2012 р. на суму 799,32 грн.

Між сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. на суму 799,32 грн.

В березні 2013 року Чернігівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту звернувся до суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про стягнення з останнього, з врахуванням уточнень позовних вимог: 799, 32 грн. боргу, 3% річних в сумі 11,23 грн., інфляційних в сумі 2,40 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги неоплатою відповідачем будівельних робіт.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано частково задоволено позовні вимоги, виходячи з наступного.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Сторонами було узгоджено у договорі, що загальна вартість робіт виконавця за цим договором визначалася на основі кошторису і складає 1992,14 грн. з урахуванням ПДВ 332,02 грн.

Відповідно до ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або її окремих етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за вересень 2012 р. на суму 799,32 грн. та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. на суму 799,32 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням відсутності зазначення керівниками сторін при підписання акту та довідки конкретної дати, місяця та року, такі документи слід вважати підписаними в останній день вересня 2012 року, а саме 31.09.2012 року, тому, з урахуванням умов п.6.2. договору відповідач повинен був оплати виконані роботи до 10 жовтня включно.

Частиною 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Так як відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості по договору, то колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині в розмірі 799,32 грн. Зокрема, слід зазначити, зо відповідно до матеріалів справи, факт виконання підрядних робіт відповідач не оспорює, факт прийняття ним таких робіт також не оспорюється відповідачем.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач просить стягнути з відповідача 11,23 грн. 3 % річних за період з 20.09.2013 р. по 13.03.2013 р. та індекс інфляції в сумі 2,40 грн. за жовтень 2012 р. - січень 2013 р.

Колегія суддів, зробивши відповідний перерахунок, дійшла висновку про обґрунтованість та вірність обрахування судом першої інстанції 3 % річних в сумі 9,85 грн. та індексу інфляції в сумі 2,40 грн., так як позивачем при нарахуванні 3 % невраховано, що прострочення оплати відповідачем починається з 11.10.2012 р., та правомірно відмовлено позивачу в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 1,38 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на примірнику договору відповідача відсутній номер договору та дата його укладання, однак при цьому з наявного в справі та наданого суду на огляд примірника позивача вбачається підписання керівниками сторін та проставлення печаток на договорі. Так, відсутність дати та номеру договору на примірнику відповідача не впливає на існування правовідносин підряду між сторонами та факт укладення договору, а тому такі доводи відповідача судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які нова посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2013 року по справі № 927/376/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2013 року по справі № 927/376/13 - залишити без змін.

3. Справу № 927/376/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 21.06.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Кропивна Л.В.