Рішення № 32029079, 21.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/2295-2012 21.06.13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект», м.Київ, ЄДРПОУ 20038832

до відповідача: Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» («CHINA MEHECO CORPORATION»), Китай

про розірвання контракту та стягнення грошових коштів

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Кислий А.С. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Сантехкомплект», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» («CHINA MEHECO CORPORATION»), Китай про:

- розірвання контракту №10J001U від 22.11.2010р., який укладений між Приватним акціонерним товариством «Сантехкомплект» та Компанією «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН»;

- стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» на користь Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» 21 381,12 доларів США, що станом на 28.12.2011р. за курсом Національного банку України становить 170 813,77 грн.;

- стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» на користь Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» збитків у розмірі 5454,01 доларів США, що станом на 28.12.2011р. за курсом Національного банку України становить 43 572,09 грн.

Ухвалою від 28.12.2011р. господарського суду м.Києва у прийняті позовної заяви було відмовлено.

Постановою від 08.02.2012р. Київського апеляційного господарського суду ухвалу від 28.12.2011р. господарського суду м.Києва скасовано, позовну заяву та додані до неї документи повернуто до господарського суду м.Києва для розгляду позовної заяви по суті.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов контракту №10J001U від 22.11.2010р. в частині виконання обов'язку продавця передати товар покупцю, що, за твердженням позивача, є підставою для розірвання укладеного контракту та стягнення з відповідача сплаченої передоплати в сумі 21 381,12 доларів США та збитків, завданих нарахуванням податковими органами Приватному акціонерному товариству «Сантехкомплект» пені за порушення валютного законодавства в розмірі 5454,01 доларів США.

Згідно із заявою вих.№320/12 від 05.10.2012р. Приватним акціонерним товариством «Сантехкомплект» збільшено розмір позовних вимог, а саме заявлено позов про:

- розірвання контракту №10J001U від 22.11.2010р., який укладений між Приватним акціонерним товариством «Сантехкомплект» та Компанією «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН»;

- стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» на користь Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» 21 381,12 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 170 836,11 грн.;

- стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» на користь Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» збитків у розмірі 13 151,23 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 105 078,17 грн.

В судовому засіданні 21.06.2013р. позивач позовні вимоги, викладені в заяві вих.№320/12 від 05.10.2012р., підтримав у повному обсязі.

З огляду на встановлене приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України право позивача на збільшення позовних вимог до початку розгляду справи по суті, судом розглядаються остаточні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» з урахуванням заяви вих.№320/12 від 05.10.2012р.

Відповідач в судове засідання 21.06.2013р., як і в попередні судові засідання, не з'явився. Разом з цим, за висновками суду, Компанія «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, виходячи з наступного.

Законом України №2052-III від 19.10.2000р. було ратифіковано Конвенцію про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладену 15.11.1965р. в м.Гаага, до якої приєдналася, у тому числі, держава Китай, на території якої знаходиться Компанія «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН».

За змістом ст.1 вказаного нормативного акту міжнародного права Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Відповідно до ст.2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

Статтями 2, 3 вказаної Конвенції передбачено, що кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Оскільки при приєднанні до Конвенції державою Китай було заявлено заперечення проти вручення документів безпосередньо поштою або через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб Запитуваної Держави згідно зі ст.10 Конвенції, 13.08.2012р. відповідно до п.«а» ст.5 Конвенції господарським судом м.Києва було складено судове доручення про вручення Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» відповідного процесуального документу та позовної заяви по справі, які було викладено англійською мовою та направлено до Центрального органу Китаю, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

05.09.2012р. до суду надійшов лист Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», який було складено китайською мовою з перекладом на англійську мову, зі змісту якого вбачається посилання відповідача на необхідність застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

24.09.2012р. на адресу господарського суду м.Києва надійшов лист Міністерства юстиції Китайської Народної Республіки, яким було повернуто без виконання прохання судового органу України, оскільки направлені документи не складені китайською мовою.

За приписами ст.7 Конвенції типові умови формуляру, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.5 зазначеного міжнародного договору, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

За таких обставин господарським судом України було направлено на адресу Міністерства юстиції Китайської Народної Республіки прохання від 22.11.2012р. про вручення Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» процесуального документу та позовної заяви по справі, які було викладено китайською мовою.

Попри таке, станом на дату проведення судового засідання, призначеного на 21.06.2013р., до господарського суду м.Києва не надійшло жодного підтвердження про вручення Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» направлених документів. Відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву або інших письмових пояснень по суті справи.

28.05.2013р. прохання від 22.11.2012р. про вручення Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» процесуального документу та позовної заяви по справі було повернуто запитуваною державою до господарського суду м.Києва без виконання. При цьому, вказано, що документи не було вручено відповідачу у зв'язку з зазначенням неправильної назви компанії. Однак, судом встановлено, що найменування відповідача, зазначене в судовому дорученні, відповідає матеріалам справи, у тому числі, інформації, яку вказано у спірному контракті.

Пунктом 6 Закону України №2052-ІІІ від 19.10.2000р. «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» встановлено, що, якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Відповідно до ч.2 ст.15 зазначеної Конвенції кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, в разі коли виконані всі нижчеперелічені умови:

a) документ передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

б) з дати направлення документа сплинув строк, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

в) не отримано будь-якого підтвердження незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Процесуальний документ було передано відповідачу одним із способів, передбачених Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, а саме відповідно до п.«а» ст.5 вказаного міжнародного договору. Проте, незважаючи на усі зусилля господарського суду м.Києва від Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» не було отримано відзиву на позовну заяву або будь-яких пояснень по суті справи.

Наразі, однією з вимог, при виконанні якої суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, є закінчення строку з дати направлення документа, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, з дати направлення господарським судом м.Києва прохання до Міністерства юстиції України Китайської Народної Республіки минуло понад шість місяців, а тому, за висновками суду, можливо прийняти рішення у розглядуваній справі без участі Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» в порядку ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Крім того, господарський суд зазначає, що ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Господарський суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Тобто, строк розгляду справи є обмеженим та має закінчитися 24.06.2013р., що унеможливлює відкладення судового засідання на іншу дату з урахування часу поштового обігу, а сторонами клопотань в порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України заявлено не було.

Враховуючи, що з дати направлення прохання минуло понад шість місяців, приймаючи до уваги положення ст.69 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, з огляду на приєднання Китаю до вказаного міжнародного договору, господарський суд м.Києва вважає за можливе розглянути дану справу по суті в судовому засіданні 21.06.2013р. без участі відповідача, за відсутності його відзиву на позовну заяву. При цьому, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

22.11.2010р. між Компанією «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Сантехкомплект» (покупець), найменування якого було змінено на Приватне акціонерне товариство «Сантехкомплект», було укладено контракт №10J001U, за умовами якого сторони дійшли згоди придбати та, відповідно, продати латунні шарові крани, стальний фітинг (товар) на умовах CIF, відповідно до конкретних заказів покупця в асортименті, в кількості та за ціною згідно зі специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного контракту, на кожну партію поставки.

Валютою контракту сторонами в п.1.1 договору визначено долари США.

Відповідно до п.1.2 вказаного правочину загальна суму контракту на момент його підписання орієнтовно складає 500 000 доларів США та може бути змінена за згодою сторін.

Ціна на товар вказується в специфікаціях, на кожну окрему поставку (п.1.3 контракту).

Умови поставки передбачено розділом 3 контракту, відповідно до п.3.1 якого поставка товару здійснюється на умовах - CIF порт України, визначений в специфікації на кожну окрему партію товару, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2000».

Згідно з п.9.3 контракту він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє на предмет поставок до 21.09.2011р., а відповідно до розрахунків - до проведення повних розрахунків між сторонами.

01.02.1991р. відповідно до Указу №7978-XI від 23.08.1989р. Президії Верховної Ради УРСР Україна приєдналась до Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р.

За змістом ст.10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Згідно зі ст.1 вказаного міжнародного договору ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах у випадках, коли ці держави є Договірними державами або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.

Частиною 2 ст.7 Конвенції встановлено, що питання, що стосуються предмета регулювання цієї Конвенції, які безпосередньо в ній не вирішені, підлягають вирішенню згідно із загальними принципами, на яких вона ґрунтується, за умови відсутності таких принципів - згідно з правом, застосованим відповідно до норм міжнародного приватного права.

11.12.1986р. Китай приєднався до Конвенції від 11.04.1980р. Зазначений міжнародний договір набув чинності для держави, в якій перебуває відповідач, 01.01.1988р.

Таким чином, за висновками суду, застосуванню при вирішенні розглядуваного спору підлягає Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р., оскільки спірний правочин є зовнішньоекономічним договором, а саме договором купівлі-продажу, який було укладено між сторонами, що перебувають у Договірних Державах.

За змістом ст.30 Конвенції продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.

Пунктом «b» ст.33 вказаного міжнародного договору встановлено, що продавець повинен поставити товар, якщо договір визначає чи дає можливість визначити період часу для поставки - в будь-який момент у межах цього періоду, оскільки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем.

За змістом п.3.3 правочину строк поставки складає 60 календарних днів з моменту отримання передоплати відповідно до п.4.1 контракту.

Зазначеним пунктом контракту передбачено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 30% вартості узгодженої партії товару на підставі висунутого інвойсу. Інші 70% оплати вартості поставки оплачуються покупцем за три дні до запланованої дати прибуття судна в порт призначення. Продавець має право відправити вантаж назад або продати вантаж у тому випадку, коли покупець не сплачує остаточну вартість контейнера протягом 15 днів з моменту прибуття вантажу в порт призначення. У цьому випадку 30% передоплата не повертається покупцю.

Відповідно до рахунку-фактури №0147 до контракту №10J001U від 22.11.2010р. позивачем було замовлено поставку товарів на загальну суму 71 270,40 доларів США. При цьому, за змістом вказаного інвойсу поставка товару здійснюється з порту Ningbo, Китай у порт Одеса, Україна протягом 30 днів з дня отримання передоплати.

На виконання умов п.4.1 контракту позивачем було перераховано відповідачу передоплату в розмірі 30% вартості узгодженого товару, а саме 21 381,12 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах №86 від 30.11.2010р. на суму 10 000 доларів США та №11 від 02.03.2011р. на суму 11 381,12 доларів США.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем було належним чином виконано його обов'язок щодо здійснення передоплати в розмірі 30% вартості узгодженої партії товару, який передбачено п.4.1 контакту, в результаті чого у Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» виник обов'язок здійснити поставку товару на борт судна в порту відвантаження у встановлений строк.

За змістом п.«а» ч.1 ст.49 Конвенції, яка застосовується, покупець може заявити про розірвання договору, якщо невиконання продавцем будь-якого з його зобов'язань за договором або за цією Конвенцією є істотним порушенням договору.

При цьому, відповідно до ст.26 Конвенції заява про розірвання договору має чинність лише в тому разі, якщо вона зроблена іншій стороні шляхом повідомлення.

Відповідно до ст.25 Конвенції порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про розірвання договору повинен бути доведений факт істотного порушення відповідачем умов укладеного правочину.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на невиконання відповідачем обов'язку поставити товар покупцю у встановлений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2011р. позивачем було направлено відповідачу претензію вих.№169/11 від 15.06.2011р., в якій Закрите акціонерне товариство «Сантехкомплект» заявило про розірвання укладеного контракту, оскільки продавцем не було здійснено поставку товару. Крім того, позивачем зазначено про повернення сплаченої передоплати в сумі 21 381,12 доларів США.

Згідно з листом вих.№9-51133/11 від 09.08.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-експрес» вказану вище претензію позивача було отримано Компанією «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» 24.06.2011р.

Відповідач у листі без номера та дати, який було зареєстровано службою діловодства позивача за вх.№68-1/11 від 29.06.2011р., з приводу отриманої претензії висловив заперечення, посилаючись на невиконання заводом-виробником своїх обов'язків. Також Компанією «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» було зазначено про обізнаність відповідача про те, що позивачу завдаються збитки внаслідок не проведення розрахунків протягом 180 днів.

Відповідно до листа вих.№186/11 від 01.07.2011р. Приватне акціонерне товариство «Сантехкомплект» повторно висунуло відповідачу вимогу про повернення передоплати у розмірі 30% вартості замовленого товару.

Згідно з електронним листом Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», отриманого позивачем за вх.№114/11 від 18.08.2011р., відповідач підтвердив отримання грошових коштів, проте, проти їх повернення заперечив та просив для здійснення поставки оплатити повну вартість товару.

Дослідивши подані позивачем докази та оцінивши їх згідно зі ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що всупереч умовам укладеного контракту і положенням Конвенції від 11.04.1980р., відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання за контрактом №10J001U від 22.11.2010р. поставити позивачу товар у строк, який складає 60 календарних днів з моменту отримання передоплати. Доказів виконання умов спірного договору відповідачем суду представлено не було.

Як вбачається з позовної заяви, а також пояснень позивача, укладаючи контракт №10J001U від 22.11.2010р., Закрите акціонерне товариство «Сантехкомплект», найменування якого в подальшому було змінено на Приватне акціонерне товариство «Сантехкомплект», розраховувало на придбання певного товару, а саме латунних кульових кранів, сталевого фітингу. Проте, відповідачем не було поставлено товар позивачу, що свідчить про істотне порушення Компанією «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» умов контракту №10J001U від 22.11.2010р. Тобто, в результаті неотримання замовленого товару позивач не досяг мети, яку він ставив при укладенні договору, та у значній мірі позбавлений того, на що розраховував при укладенні спірного контракту у зв'язку з чим встановлене порушення відповідачем зобов'язань за договором є істотним.

Таким чином, виходячи з того, що факт допущення відповідачем істотного порушення умов підписаного між сторонами контракту №10J001U від 22.11.2010р. повністю доведений відповідними засобами доказування, позов в частині розірвання спірного договору підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.81 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. сторона, що виконала договір повністю або частково, може вимагати від другої сторони повернення всього того, що було поставлене чи сплачене за договором. Якщо обидві сторони зобов'язані здійснити повернення отриманого, вони повинні це зробити одночасно.

Як встановлено судом, позивачем було сплачено, а відповідачем отримано передоплату в розмірі 21 381,12 доларів США на виконання контракту №10J001U від 22.11.2010р.

Враховуючи висновки суду про розірвання контракту №10J001U від 22.11.2010р. та положення ч.2 ст.81 Конвенції від 11.04.1980р., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» про стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» грошових коштів в сумі 21 381,12 доларів США також підлягають задоволенню.

Як вбачається зі змісту позовної заяви з урахуванням заяви вих.№320/12 від 05.10.2012р. про збільшення позовних вимог, позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» збитків, завданих нарахуванням податковими органами Приватному акціонерному товариству «Сантехкомплект» пені за порушення валютного законодавства у розмірі 13151,23 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 170 836,11 грн.

З приводу вказаних позовних вимог господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.4 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000682350 від 27.07.2011р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва було нараховано Приватному акціонерному товариству «Сантехкомплект» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 30.05.2011р. по 15.07.2011р. в розмірі 1410 доларів США, що складає 0,3% від 10 000 доларів США, які було перераховано Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» при виконанні контракту №10J001U від 22.11.2010р.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000902350 від 19.10.2011р. Приватному акціонерному товариству «Сантехкомплект» було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні контракту №10J001U від 22.11.2010р. в сумі 4044,01 доларів США, з яких:

- 2610 доларів США, що складають 0,3% від 10 000 доларів США, які було сплачено 30.11.2010р. Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», за період з 16.07.2011р. по 10.10.2011р.;

- 1434,01 доларів США, що складають 0,3% від 11 381 доларів США, які було сплачено 02.03.2011р. Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», за період з 30.08.2011р. по 10.10.2011р.

Податковим повідомленням-рішенням №000162350 від 21.02.2012р. державною податковою інспекцією доведено до відома позивача про нарахування Приватному акціонерному товариству «Сантехкомплект» пені в розмірі 7697,22 доларів США, з яких:

- 3600 доларів США, що складають 0,3% від 10 000 доларів США, які було сплачено 30.11.2010р. Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», за період з 11.10.2011р. по 07.02.2012р.;

- 4097,20 доларів США, що складають 0,3% від 11 381,12 доларів США, які було сплачено 02.03.2011р. Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», за період з 11.10.2011р. по 07.02.2012р.

- 0,02 долара США, що складають 0,3% від 0,12 доларів США, які було сплачено 30.11.2010р. Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», за період з 30.08.2011р. по 10.10.2012р.

Тобто, загальний розмір пені, нарахованої позивачу за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, складає 13 151,23 доларів США.

На виконання зазначених вище податкових повідомлень-рішень позивачем було оплачено нараховану пеню, перераховану у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями №002699 від 14.07.2011р., №004167 від 30.09.2011р., №004885 від 19.10.2011р., №000914 від 01.03.2012р.

Відповідно до ст.74 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. збитки за порушення договору однією із сторін становлять суму, що дорівнює тій шкоді, включаючи упущену вигоду, якої зазнала інша сторона внаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати.

Тобто, з урахуванням вимог вказаної статті Конвенції, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи, що пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності було нараховано позивачу внаслідок недотримання відповідачем строків, передбачених спірним контрактом, господарський суд вважає обґрунтованою позовну вимогу Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» до Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» про стягнення збитків в сумі 13 151,23 доларів США.

Одночасно, за змістом листа №01-08/369 від 29.06.2010р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України, Декрет №15-93 від 19.02.93р. Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому, законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача грошової суми в іноземній валюті з одночасним визначенням її еквіваленту в гривнях України станом на 05.10.2012р. за офіційним курсом Національного банку України.

За відомостями Національного банку України офіційний курс долару США по відношенню до гривні України станом на 05.10.2012р. становив 7,993.

Разом з тим, позивачем було допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунків щодо переведення заявленої до стягнення суми в іноземній валюті в українську, а саме застосовано невірний курс Національного банку України.

В судовому засіданні 21.06.2013р. позивачем були надані пояснення щодо допущеної арифметичної помилки в позовній заяві та підтримано клопотання про зазначення в резолютивній частині судового рішення про стягнення суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент за офіційним курсом Національного банку України станом на 05.10.2012р.

За розрахунками суду, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти, які були сплачені в якості передоплати за спірним контрактом, в сумі 21 381,12 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 170 899,29 грн., та збитки у розмірі 13 151,23 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 105 117,78 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» до Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» про розірвання контракту №10J001U від 22.11.2010р. та стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» на користь Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» грошових коштів в сумі 21 381,12 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 170 899,29 грн., та стягнення збитків у розмірі 13 151,23 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 105 117,78 грн., є правомірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект», м.Київ до Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН», Китай про розірвання контракту №10J001U від 22.11.2010р.; стягнення з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» на користь Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» грошових коштів в сумі 21 381,12 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 170 899,29 грн., та стягнення збитків у розмірі 13 151,21 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 105 117,78 грн.

Розірвати контракт №10J001U від 22.11.2010р., який укладений між Приватним акціонерним товариством «Сантехкомплект» та Компанією «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН».

Стягнути з Компанії «ЧАЙНА МЕХЕКО КОРПОРЕЙШН» («CHINA MEHECO CORPORATION») (No/18, Guangming Zhongjie, Chongwen District, Beijing 100061 КНР) на користь Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (02002, м.Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ РАСКОВОЇ МАРИНИ, будинок 19, кімната 9-0-1, ЄДРПОУ 20038832) грошові кошти в сумі 21 381,12 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 170 899,29 грн., збитки у розмірі 13 151,23 доларів США, що станом на 05.10.2012р. за курсом Національного банку України становить 105 117,78 грн., а також судовий збір в розмірі 6454,45 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.06.2013р.

Суддя М.О. Любченко