Постанова № 32029009, 17.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 р. Справа №805/5150/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:50

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк

про: стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у відповідності до частини 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1669295,53 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Медведєв М.Ю. - за довір.

від відповідача: Паровченко М.А. - за довір.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у відповідності до частини 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1669295,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. п. «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку.

Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2012 року по березень 2013 року складає 1669295,53 грн., у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою суми боргу та просив суд стягнути відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у відповідності до частини 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1529295,53 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог та стягнення суми заборгованості в розмірі 1529295,53 грн. не заперечував, надавши при цьому заяву-клопотання про встановлення способу, строків і порядку виконання судового рішення та графік погашення заборгованості, відповідно до яких, зазначаючи про тяжкий фінансовий стан на підприємстві, просив суд на підставі ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити наступний спосіб та строки виконання рішення: здійснювати стягнення з рахунків комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» суми 1529295,53 грн. шляхом перерахування її протягом 60 місяців наступним чином: протягом липня 2013 року - травня 2018 року - по 25500 грн. щомісячно, у червні 2018 року - 24795,53 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 03328250 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.

Сума заборгованості відповідача по сплаченим пенсіям призначених згідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931-ХІІ від 06.12.1991 року за період з вересня 2012 року по березень 2013 року складає 1669295,53 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, довідками про наявний пільговий стаж та протоколами про призначення пільгових пенсій працівникам відповідача, а також довідками нарахування та виплату пільгових пенсій зазначеним особам.

З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що особам які працювали на підприємстві відповідача було призначено та виплачується пільгова пенсія за списком № 2.

На час розгляду справи заборгованість підприємством не сплачена.

Відповідно до ч. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об'єкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зокрема, у відповідності до вимог вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.8 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6.9 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив.

Відповідно до заяви відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову (ст. 112).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, так як він дійсно має право на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, а у відповідача є заборгованість з таких витрат.

Виходячи з вимог законодавства та обставин справи, які підтверджені відповідними доказами, несплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій підлягають стягненню з відповідача із застосуванням ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у відповідності до частини 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1529295,53 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у відповідності до частини 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1529295,53 грн.

Стягнення здійснювати наступним чином: з липня 2013 року по травень 2018 року по 25500 грн. щомісячно та за червень 2018 року - 24795,53 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 17 червня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.