ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.06.2013р. Справа № 905/3017/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.
при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.,
За участю представників сторін:
від позивача: Табалєнкова О.С. за довіреністю
від відповідача1: Голобородько С.О. на підставі ухвали
від відповідача2: Ященко В.В., за довіреністю
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Соболєва Ю.С. за довіреністю
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Донецьк
до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Важбудсервіс" в особі ліквідатора Голобородька Сергія Олександровича, м. Донецьк
до відповідача-2: Торгівельної організації товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконтакт", м. Донецьк
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1 - Приватне підприємство «АРТ-ТРЕЙД КОМПАНІ»,м. Донецьк
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області
про визнання недійсними торгів від 18.01.2013р. в частині реалізації заставного майнового комплексу ТОВ "Важбудсервіс" та договору купівлі-продажу від 18.01.2013р., укладеного між ліквідатором ТОВ "Важбудсервіс" та переможцями торгів, -
Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», м. Київ особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Важбудсервіс" в особі ліквідатора Голобородька Сергія Олександровича, м. Донецьк (далі-Відповідач-1) та до відповідача2 Торгівельної організації товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконтракт", м. Донецьк про визнання недійсними торгів від 18.01.2013р. в частині реалізації заставного майнового комплексу ТОВ "Важбудсервіс" та договору купівлі-продажу від 18.01.2013р., укладеного між ліквідатором ТОВ "Важбудсервіс" та переможцями торгів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ліквідатором відповідача при здійснення продажу майна банкрута здійснено наступні порушення законодавства: не створено комітет кредиторів, не виконані умови закону щодо порядку формування ліквідаційної маси та порядку підготовки майна для продажу; порушений порядок оцінки майна, а саме не проведено рецензування оцінки; здійснено продаж майна ліквідатором, який був повідомлений про оскарження його дії. Позивач також вказав на недійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна Банкрута укладеного на аукціоні, оскільки відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним, а також зазначив що відповідачем обрано самостійно без погодження торгівельну організацію чим порушено право позивача вибору такої організації, а також зазначив про невідповідність оголошення про проведення торгів вимогам п.8 ст.19, оскільки перелік майна, зазначений у оголошенні не відповідає дійсному переліку найменувань та загальної площі будівель, зазначених у правоустановчих документах та технічній документації на майновий комплекс.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. порушено провадження у справі № 905/3017/13.
Разом з позовною заявою Позивачем надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, які полягають у забороні ліквідатору вчиняти дії, спрямовані на проведення реєстрації припинення права власності на майно відповідача-1; забороні ліквідатору вчиняти дії, спрямовані на проведення реєстрації права власності на майно боржника ТОВ «Важбудсервіс» на третіх осіб; забороні будь-яким особам вчиняти дії щодо реєстрації права власності на майно відповідача-1.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення за відсутністю таких забезпечувальних заходів, що є обов'язковою умовою їх застосування за змістом ст. 66 зазначеного Кодексу. Крім того, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності, з огляду на що не підлягає задоволенню.
17 травня 2013р. Відповідач-2 надав письмові пояснення по справі, в яких вказав на відсутність порушень в процесі проведення аукціону, неправомірність претензій Позивача та відсутність підстав для визнання аукціону недійсним.
20 травня 2013р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Державної податкової інспекцію у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області про вступ у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Заява вмотивована порушенням ліквідатором прав та інтересів інспекцій, як кредитора по справі №45/86Б, що може вплинути на її права та обов'язки. За змістом зазначеної заяви ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька підтримує вимоги щодо визнання недійсними торгів від 18.01.2013р. в частині реалізації заставного майнового комплексу ТОВ "Важбудсервіс" та договору купівлі-продажу від 18.01.2013р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2013р. залучено до участі у справі № 905/3017/13 у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області.
Ухвалою від 21.05.2013р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Приватне підприємство «АРТ-ТРЕЙД КОМПАНІ»,м. Донецьк, якого визнано переможцем аукціону.
05 червня 2013р. Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, враховуючи, що ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» не передбачено створення такого органу, як комітет кредиторів, що порядок формування або підготовки до реалізації ліквідаційної маси банкрута, порядок оцінки та реалізації майна банкрута, а також права кредитора, вимоги якого забезпечені заставою про участь у реалізації майна банкрута не порушені, вказав на встановлення відсутності порушень в діях ліквідатора при розгляді судом скарги позивача, а також на безпідставність тверджень Відповідача щодо обов'язкового погодження з іпотекодержателем реалізації іпотечного майна.
07 червня 2013р. Позивач надав клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу квитанції про сплату договору купівлі-продажу лоту-1 на прилюдних торгах від 18.01.2013р. та витягу з рахунку про рух коштів за рахунком ТОВ «Важбудсервіс».
Позивач 21.06.2013р. надав клопотання про залишення без розгляду клопотань про витребування доказів, з огляду на що зазначені клопотання залишені судом без задоволення.
13.06.2013р. за заявою Позивача суд ухвалою замінив неналежного відповідача 2 Торгівельну організацію товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконтракт", м. Донецьк на належного відповідача 2 Торгівельну організацію товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконтакт", м. Донецьк.
21 червня 2013р. через канцелярію суду від Позивача надійшла заява за змістом якої останній, посилаючись на відсутність договору купівлі-продажу майна, відмовився від позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.01.2013р., укладеного між ліквідатором ТОВ "Важбудсервіс" та переможцями торгів.
Виходячи зі змісту ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем та долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Судом проаналізовано зміст заяви позивача про відмову від позову та встановлено її відповідність вищевказаним вимогам: зазначена заява підписана представником Позивача, уповноваженим на вчинення таких дій довіреністю.
У судовому засіданні судом роз'яснено Позивачу наслідки вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.
Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 4.10. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р., у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі - рішенні.
Таким чином провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.01.2013р., укладеного між ліквідатором ТОВ "Важбудсервіс" та переможцями торгів підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням часткової відмови від позовних вимог.
Представник відповідача1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Представник третьої особи-2 у судовому засіданні підтримав позицію позивача, з підстав викладених у письмових поясненнях від 19.06.2013р.
Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалі суду від 13.06.2013р.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 22.04.10р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Важбудсервіс", м.Донецьк господарським судом Донецької області відносно нього порушена справа про банкрутство по ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою суду від 29.04.10р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором призначений арбітражний керуючий Голобородько С.О.
Ухвалою суду від 20.12.11 строк ліквідаційної процедури продовжений до 20.03.12.
Як вбачається з матеріалів справи, під час провадження у зазначеній справі про банкрутство було виявлено майно відповідача, а саме будівлі загальною площею 6139,9 кв.м. за адресою: м. Донецьк, вул. Шахтна, б.7 а.
Для подальшої реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатором направлений лист Позивачу про дату, місце і умови проведення аукціону з продажу заставного майна.
У газеті «Партнер» №39 (712) за грудень 2012 року опубліковано оголошення про продаж на аукціоні у рамках ліквідаційної процедури згідно рішення суду про банкрутство будівель загальною площею 6139,9 кв.м. за адресою: м. Донецьк, вул. Шахтна, б.7 а.
Виконуючи покладені на ліквідатора функції, останній здійснив оцінку виявленого майна, що підтверджується наявними у справі звітом про оцінку майна та рецензією на зазначений акт оцінки.
17.09.2012р. ліквідатором та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконтакт" (відповідач-2) укладено договір № 1812-1/2012 предметом якого є проведення аукціону з продажу майна у процедурі банкрутства, що належить відповідачу 1, а саме будівлі загальною площею 6139,9 кв.м. за адресою: м. Донецьк, вул. Шахтна, б.7 а., за початковою вартістю 180 275,75 гривень без урахування ПДВ.
19.09.2012р. ліквідатором ТОВ «Важбудсервіс» затверджено на направлено на адресу ПАТ «Кредитпромбанк» проміжний звіт про проведену роботу, в якому він повідомив кредитора про включення до реєстру вимог кредиторів по справі №45/86б до першої черги, проведення актуалізації оцінки майна та не затвердження комітету кредиторів, враховуючи особливості ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Листом №25384/20.2 ДС-б.б.-20. 2 від 09.11.2012р. Позивач звернувся до ліквідатора ТОВ «Важбудсервіс» з вимогою про утворення комітету кредиторів.
Листом №571/20.2 ДС-б.б.-1 від 11.01.2013р. Позивач звернувся до ліквідатора ТОВ «Важбудсервіс» з вимогою про зупинення процедури реалізації майна; зупинення прилюдних торгів та призначення рецензування звіту про незалежну оцінку майна.
18 січня 2013р. року відбувся аукціон з продажу нерухомого майна ТОВ «Важбудсервіс», що оформлений протоколом №1. На аукціоні було реалізовано: Лот № 1 - будівлі загальною площею 6139,9 кв.м. за адресою: м. Донецьк, вул. Шахтна, б.7 а. Остаточна ціна продажу вказаного об'єкта склала 180 275,75 гривень.
Переможцем аукціону визначено учасника під № 1 Приватне підприємство «АРТ-ТРЕЙД КОМПАНІ»,м. Донецьк - третя особа-1, що отримало право на придбання об'єкту по ціні, що склалася на аукціоні.
Посилаючись на порушення відповідачем-1 норм чинного законодавства при організації та проведенні 18.01.2013р. аукціону, позивач просить визнати торги в частині реалізації заставного майнового комплексу ТОВ "Важбудсервіс" недійсними.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовних заяв, сутність вимог полягає саме в оспорюванні законності результатів торгів.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор здійснив інвентаризацію активів банкрута та додатково направив запити про встановлення підтвердження наявності або відсутності рухомого та нерухомого майна банкрута до державних та комунальних установ.
Про результати проведеної інвентаризації ліквідатором складено акт інвентаризації будівель.
За приписами норм ч. 1 ст. 29 Закону про банкрутство включене до складу ліквідаційної маси майно підлягає оцінці згідно із законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, а повноваження щодо проведення оцінки належить арбітражному керуючому. Відповідно до норм ч. 2 цієї ж статті арбітражний керуючий для проведення вказаної оцінки має право на підставі договору залучати суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.
Як встановлено судом, для проведення оцінки майна ТОВ «Важбудсервіс», що виявлено та увійшло до ліквідаційної маси, ліквідатор Боржника скористався правом, передбаченим ч. 2 ст. 29 Закону про банкрутство.
Оцінка вартості майна для здійснення його продажу на аукціоні (відповідно до законодавства) була здійснена суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Центр економічного аналізу», що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію в державному реєстрі та здійснює свою оціночну діяльність на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 135550/12 від 19.06.2012 року.
Згідно з вищевказаним висновком про вартість об'єкту оцінки склала 180 275,75грн.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
В матеріалах справи наявна рецензія від 25.12.2012р. на звіт про оцінку вартості нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Шахтна буд.1-а, яка складена рецензентом Сорокіною Г.А., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_1 від 23.02.2010р., тобто рецензент відповідає вищезазначеним критеріям та вимогам.
Суд зауважує на тому, що підстави та порядок визнання недійсними результатів оцінки майна, їх скасування, а також відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності визначені статтями 8, 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а відповідно до норм ст. 33 цього ж закону спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку, однак ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем. При цьому, визначена за результатами оцінки ринкова вартість спірного майна оскаржена у встановленому законом порядку не була.
За таких підстав, посилання Позивача на порушення порядку формування або підготовки до реалізації ліквідаційної маси банкрута та її оцінки судом не приймаються через їх необґрунтованість та безпідставність.
Крім того, законом не встановлено обов'язку ліквідатора погодження кандидатури незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності, порядку оплати його послуг, суми винагороди за проведену незалежну оцінку та торгівельної організації з комітетом кредиторів або з кредиторами.
З матеріалів справи вбачається, що справу про банкрутство відповідача 2 було порушено за правилами ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до норм ч.9 ст. 7, ст.ст. 16, 51 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, відсутня.
Разом з тим, у разі необхідності або наявності ініціативи щодо створення комітету кредиторів у такій справі, слід виходити із загальних положень щодо порядку проведення зборів кредиторів та створення комітету кредиторів, передбачених нормами ст. 16 Закону про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, банк звертався до ліквідатора з проханням про утворення комітету кредиторів, яка ліквідатором залишена без задоволення.
Відповідно до норм абзацу 1 ч. 3 ст. 16 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
Ініціатива ж створення комітету кредиторів, відповідно до норм частин 5, 6 вказаної статті, належить лише зборам кредиторів.
Таким чином, враховуючи відсутність рішення зборів кредиторів про створення комітету кредиторів, Відповідачем 1 не порушені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо обов'язкового погодження рішення про продаж майна та його процедури з комітетом кредиторів.
Щодо доводів позивача про те, що публікація про проведення аукціону не відповідає вимогам п.8 ст.19 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки перелік майна, зазначений у оголошенні не відповідає дійсному переліку найменувань та загальної площі будівель, зазначених у правоустановчих документах та технічній документації на майновий комплекс, суд зазначає настуане.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначені вимоги, які повинні бути застосовані до інформації про об`єкти, що підлягають продажу на аукціоні (конкурсі).
В публікації про проведення аукціону міститься необхідна інформація, яка має міститися у оголошенні про проведення аукціону згідно вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та вимог п.8 ст.19 Закону
Посилання позивача на невідповідність переліку майна зазначеного у найменуванні дійсному переліку найменувань та дійсної загальної площі будівель, зазначених у правовстановлюючих документах та технічної документації на майновий комплекс спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки зазначене майно є тотожнім, а певні відмінності у літерах та площах деяких приміщень є наслідком проведеної інвентаризації.
Наведене зумовлює висновки суду, що зазначені обставини не можуть вважатися підставою для визнання такого аукціону недійсним та безпідставність доводів позивача про невідповідність оголошення про проведення аукціону вимогам закону.
Також, є необґрунтованими посилання позивача на приписи ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку», за змістом яких правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним, враховуючи наступне.
В процедурі банкрутства діє спеціальний закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який має пріоритетне право перед іншими законами України та встанововлює порядок провадження процедур банкрутства.
Згідно положень п.6 ч.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Зазначена норма права є імперативною і передбачає, що з моменту визнання боржника банкрутом в силу вимог закону з усього майна банкрута, яке йому належить на праві власності на день визнання банкрутом, знімаються всі обтяження та обмеження, не залежно від того, які саме обтяження існували на майні банкрута і не залежно від того, чи є про такі обтяження записи у відповідних державних реєстрах.
Статтею 3-1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено обов'язок арбітражного керуючого повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, обов'язку отримання згоди кредитора, вимоги якого забезпечені заставою на відчуження переданого в іпотеку законом не передбачено.
Отже, суд дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на порушення положень Закону України «Про іпотеку» через неотримання його згоди як іпотекодержателя на відчуження майна відповідача-1 шляхом проведення аукціону, оскільки таке відчуження відбувалося у межах процедури реалізації майна ПАТ «Важбудсервіс» після відкриття провадження у справі про визнання відповідача-1 банкрутом, а також після визнання його банкрутом.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, позивачем не доведено наявності жодної обставини, з якими закон пов'язує недійсність проведеного аукціону, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
З урахуванням наведених висновків, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд відносить на рахунок Позивача понесені ним судові витрати.
Вимога позивача про повернення помилково сплаченого судового збору в сумі 1147грн. у зв'язку з відмовою від позову задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Частиною 1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" передбачені підстави для повернення сплаченої суми судового збору, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та вразі закриття провадження у справі сплачена сума судового збору повністю повертається за ухвалою суду.
Посилання Позивача на зменшення розміру позовних вимог необґрунтоване, оскільки зменшено може бути лише майнову вимогу, в той час як у розглядуваній справі заявлено дві різних вимоги немайнового характеру, від однієї з якої Позивач відмовився.
Судовий збір не може бути повернуто і з підстав припинення провадження у справі в частині, оскільки відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 27, 33, 43, 49, 66, 67, 77, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Припинити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Донецьк до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Важбудсервіс" в особі ліквідатора Голобородька Сергія Олександровича, м. Донецьк до відповідача 2 Торгівельної організації товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконтакт", м. Донецьк за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1 - Приватне підприємство «АРТ-ТРЕЙД КОМПАНІ», м. Донецьк та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.01.2013р., укладеного між ліквідатором ТОВ "Важбудсервіс" та переможцями торгів.
Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Донецьк до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Важбудсервіс" в особі ліквідатора Голобородька Сергія Олександровича, м. Донецьк до відповідача 2 Торгівельної організації товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконтакт", м. Донецьк за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1 - Приватне підприємство «АРТ-ТРЕЙД КОМПАНІ», м. Донецьк та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області про визнання недійсними торгів від 18.01.2013р. в частині реалізації заставного майнового комплексу ТОВ "Важбудсервіс".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.В. Чернова
У судовому засіданні 21.06.2013 р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2013 р.
Судове рішення № 32028488, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/3017/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: