Постанова № 3202782, 20.02.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.02.09Справа №2а-4089/08/8 (13:02 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт», м.Євпаторія

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АРК, м.Євпаторія

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко Е.І., довіреність № 53 від 15.01.09р.,

від відповідача: Афанасьєв М.С., довіреність № 17576\10\10-0 від 18.10.07р.

Суть спору: 10.10.2008 р. Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим про визнання недійсним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.08.2008 р. № 0079962303 на суму 70832,15грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної ДПІ в м.Євпаторії перевірки по контролю за дотриманням розрахункових операцій відповідачем зроблений невірний висновок про незабезпечення відповідності суми готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО, оскільки працівниками ДПІ не враховано, що на момент перевірки із касової книги підприємства вбачалось, що в порту в цей день вже була здійснена інкасація і в банк через інкасаторську службу було здано 17400,00грн., що підтверджується відповідним записом в касовій книзі та супровідною відомістю до сумки з готівковою виручкою, що не знайшло відображення в акті перевірки, натомість зроблено висновок про непроведення через реєстратор розрахункових операцій операцію «службова видача», внаслідок чого і виникла невідповідність між сумою готівки в касі та за даними РРО, через що до позивача неправомірно рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.08.08 №0079962303 застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 70832,15грн. в пятикратному розмірі від суми невідповідності (14166,43 х 5 = 70832,15грн.). При цьому позивач вважає, що в даному випадку Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що порушенням є той випадок, коли по РРО не проведено операцію саме по отриманню грошових коштів в касу і в касі є фактичний залишок готівкових коштів, що перевищує відомості звіту РРО, натомість мав місце випадок, коли в касі готівкових коштів було не більше, а менше, ніж зазначено в РРО.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.08 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2-а-4089/08/8, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем у судовому засіданні 03.12.08 суду надані письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено, що під час перевірки позивача працівниками відповідача виявлені порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме встановлено факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (2182,92грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (16349,35грн.) на суму 14166,43грн., що зафіксоване в акті перевірки №004682 від 18.07.08р. В ході перевірки касиром підприємства власноручно зроблений опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків, відповідно до якого на місці в касі порту знаходилась сума готівки у розмірі 2182,92грн. Відповідач також зазначає, що Закон передбачає відповідальність за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО і немає різниці, більше чи менше готівкових коштів на місці проведення розрахунків. Відповідач зазначає, що в випадку інкасації грошових коштів через РРО повинна бути проведена операція «службова видача», тоді як така операція позивачем проведена не була. Відповідач вважає, що до позивача правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 70832,15грн. в пятикратному розмірі від суми невідповідності, прийняттям рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.08.08 №0079962303.

В судовому засіданні 10.02.08 були допитані в якості свідків головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА в АРК ОСОБА_3, яка проводила перевірку позивача, та касир ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» ОСОБА_4.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України судом оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін та допитавши свідків, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.08 працівниками Державної податкової адміністрації в АвтономнійРеспубліці Крим Гнєдіною С.О. та Дудкіним О.М. проведено планову перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» в приміщенні каси морського порту за адресою: м.Євпаторія, пл. Моряків, 1.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу СПД від 18.07.2008р. №004682 (а.с. 43-44), згідно з висновками якого посадовими особами податкової адміністрації було встановлено порушення п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265\95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями), яке виразилось у встановленні факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 14166,43грн.

В ході перевірки 18.07.08 о 16:00год. працівниками ДПА в АРК роздрукований денний Х-звіт РРО, відповідно до якого в касі підприємства повинна знаходитися сума коштів 16349,35грн., тоді як фактично знадилась сума 2182,92грн. Сума невідповідності готівки в касі зазначеній в денному звіті РРО склала 14166,43 грн. (16349,35грн. - 2182,92грн. = 14166,43 грн.).

На підставі акту перевірки від 18.07.2008р. №004682 ДПІ в м.Євпаторії було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.08.2008р. №0079962303 згідно ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в пятикратному розмірі від суми виявленої невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, в розмірі 70832,15грн. (14166,43 х 5 = 70832,15грн.) (а.с.31).

При дослідженні юридичного статусу позивача, правомірності здійснення діяльності в обєкті торгівлі, що перевірявся, та порядку оприбуткування готівки та здійснення розрахункових операцій позивачем судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» має статус юридичної особи з 26.12.1991р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №442394, виданим виконавчим комітетом Євпаторійської міської Ради АРК (а.с. 20) та Статутом ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 06.10.2008р., затвердженим Міністерством транспорту та звязку України наказом №1080 від 01.09.2008р. (а.с. 9-19).

Відповідно до довідки Відділу статистики м.Євпаторії від 28.05.08 №049769 Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, основними видами діяльності за КВЕД є: функціонування інфраструктури водного транспорту, діяльність морського пасажирського транспорту, добування піску та гравію, діяльність морського вантажного транспорту (а.с.21).

Суд встановив, що позивач має дозвіл на право розміщення обєкту торгівлі, послуг №0254 від 26.02.2008 року терміном дії до 25.02.2009р., виданий виконкомом Євпаторійської міськради на приміщення каси порту на пл.Моряків, 1 в м.Євпаторії (а.с. 60).

Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» здійснює підприємницьку діяльність у сфері оптової торгівлі в приміщенні каси порту за адресою: м.Євпаторія, пл. Моряків, 1, на підставі торгового патенту серії ТПБ №327090 терміном дії з 26.05.2008р. по 30.04.09, виданого ДПІ в м.Євпаторії (а.с. 62).

Суд встановив, що в касі порту за адресою: м.Євпаторія, пл. Моряків, 1, встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій Гном 302.01, заводський номер ЕЕ 000789, фіскальний номер 0105004478, що належить позивачу та підтверджується реєстраційним посвідченням №0105004478, виданим ДПІ в м.Євпаторії 07.11.2007р. (а.с. 63) та довідкою №212\07 про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 02.11.2007року, виданою ТОВ «Побутрадіотехніка» (а.с. 86).

Судом в судовому засіданні оглянута Книга обліку розрахункових операцій №0105004478\1 ДП «Євпаторійський морський торговельний порт», зареєстрована в ДПІ в м.Євпаторії 07.11.2007р., для використання з реєстратором розрахункових операцій Гном 302.01, яка є пронумерованою, прошнурованою та скріпленою печаткою підприємства на 101 аркуші, згідно якої судом встановлено, що в даній Книзі в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» відображено облік розрахункових операцій та рух готівки, а саме в день проведення перевірки 18.07.08 під номером фіскального Z-звіту №98 відображено наявність запису про операцію «службова видача» на суму 16349,35грн. (а.с. 83-84).

Відповідно до Z-звіту реєстратора розрахункових операцій за 18.07.2008р., роздрукованого о 16:27 год., підтверджується видача готівки із РРО на суму 16345,35грн. (а.с. 29).

Судом встановлено, що згідно з наказом позивача №32 від 21.02.2005 року «Про затвердження розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі затверджений ліміт каси з 14.02.2005р. в сумі 15473,00грн. (а.с. 66).

Каса порту є окремим приміщенням, обладнаним сигналізацією, в ньому знаходиться компютер, касовий апарат «Гном 302», машинка для перерахунку коштів, сейф, стіл з ящиком для зберігання коштів продовж операційного дня. В центральній касі порту ведеться видача заробітної плати, витрат на відрядження, прийом виручки від підрозділів порту, прийом грошових коштів від юридичних та фізичних осіб за послуги та товари, які оформлюються через РРО.

Судом встановлено, що між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в АРК та позивачем укладений договір №ЕП 12-0076 від 27.12.2006р. на інкасацію коштів, відповідно до якого передбачено здійснення приймання, перевезення і здавання коштів до банку в інкасаторських сумках (мішках) (п.2.1 договору) в Євпаторійському морському торгівельному порту в період з 14:00 год. до 15:00 год., з понеділка по пятницю (а.с. 70-72).

Реалізацію товарів за готівкові кошти, інші розрахункові операції позивач здійснює із застосуванням реєстратора розрахункових операцій шляхом роздрукування та видачі касових чеків, при цьому в касовій книзі підприємства, яка ведеться в документарному вигляді, здійснюються записи про проведені операції через РРО.

Судом оглянута касова книга №2 на 2008 рік ДП «Євпаторійський морський торговельний порт», розпочата 14.07.2008р., в якій пронумеровано, прошнуровано та скріплено печаткою підприємства 100 аркушів (з №101 по №200), згідно якої судом встановлено, що в даній Книзі на арк.105 відображений звіт за 18.07.2008р. і під номером запису 414 відображено здавання торгівельної виручки до Укрпромбанку на суму 17400,00грн. (а.с. 68).

Отже, в касовій книзі робиться запис про інкасацію до банку грошових коштів, яка відбувається щоденно впродовж дня. Оприбуткування та видача готівки в порту здійснюється прибутковими та видатковими касовими ордерами, які також ведуться в документарному вигляді. Судом встановлено, що 18.07.08 оформлено здавання готівки до Укрпромбанку видатковим касовим ордером №414, що відповідає запису Касової книги із відповідним номером на суму 17400,00грн. (а.с. 69).

18.07.08 факт здавання готівки до банку при інкасації підтверджується також супровідною відомістю з готівковою виручкою №0095 на суму 17400,00грн.

Допитана в якості свідка касир ОСОБА_4. пояснила, що 18.07.2008р. в день коли проводилась перевірка каси порту на підприємстві проходила ще і планова документальна перевірка, і тому їй як касиру було доручено підготувати документи. Біля 15:10год. в касі порту почалася інкасація, касир підготувала супровідну відомість до інкасаторської сумки на суму 17400грн., виготовила видатковий касовий ордер та провела операцію по касовій книзі, яка ведеться в паперовому вигляді. В касові книзі був зроблений запис під номером 414, який відповідає номеру видаткового касового ордеру про здачу торгівельної виручки до банку на суму 17400грн. Свідок пояснила, що повинна була провести операцію «службова видача» через РРО, однак одразу цього не зробила, оскільки завершувала операцію по інкасації грошових коштів і близько 15:40год. прийшли з перевіркою податківці, які розпочали перевірку РРО та зробили Х-звіт, відповідно до якого сума готівки в касі складала 16349,35грн, в той час як 16345,35грн. були вже вилучені із каси в ході інкасації до банку, однак касир не встигла провести операцію «службова видача». В столі знаходилась сума готівки 2182,92грн. Свідок пояснила, що операцію «службова видача» вона провела через РРО вже в ході перевірки каси порту і до її завершення. Свідок вважає, що не могла не провести таку операцію і не мала наміру не проводити операцію «службова видача», оскільки всі операції проводяться прозоро, все підтверджується іншими документами: касовою книгою, видатковим касовим ордером, супровідною відомістю до інкасаторської сумки, однак через те, що потрібно було готувати документи для документальної перевірки трохи відклала у часі проведення операції «службова видача», однак обовязково провела би таку операцію до обнулення каси в той же день. Касир пояснила, що до банку вона здала більшу суму, ніж взяту із каси банку, оскільки на початок дня в касі вже була сума 5458,41грн., яка не перевищувала встановленого ліміту каси порту. Касир пояснила, що згідно акту перевірки від 18.07.08р. перевірка розпочата о 16:00год., однак дійсно перевірка розпочата раніше, близько 15:40год., оскільки о 16:00год. вже був роздрукований Х-звіт РРО.

Допитана в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА в АРК ОСОБА_3 пояснила, що 18.08.08 проводила перевірку в приміщені каси порту в окремому кабінеті, в якому знаходиться стіл, сейф, касовий апарат. В ході перевірки о 16:00год. був зроблений Х-звіт РРО, в якому зазначено суму 16349,35грн. (а.с.45), в той час як в сейфі знаходилось готівки на суму 2182,92грн. В ході перевірки складений покупюрний опис на суму 2182,92грн. Сума невідповідності коштів, які знаходилися в касі порту сумі, зазначеній в денному звіті РРО склала 14166,43грн. Свідок пояснила, що сума готівки в касі не відповідає зазначеній в денному звіті РРО, оскільки за повідомленням касиру кошти тільки що були здані до банку і касир не встигла провести «службову видачу» через РРО, перевіряючим була продемонстрована супровідна відомість до інкасаторської сумки про здавання до банку 17400грн. Свідок зазначила, що в разі інкасації через РРО повинна бути проведена операція «службова видача», однак касир за її словами мала намір провести таку операцію в кінці робочого дня. Свідок підтвердила, що інкасація коштів до банку відбулася до проведення перевірки каси.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м.Євпаторії є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України №265), Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) (далі Закон України №509), наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 «Про затвердження Порядку реєстрації, опломбовування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари та послуги» (далі Порядок №614), зареєстрованим Міністерством юстиції України від 05.02.2001р. за № 107/5298.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, відповідно до наведених норм (статті 216, 217, 238 Господарського кодексу України) штрафи, передбачені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відносяться до адміністративно господарських санкцій.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано і без урахування і встановлення всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, без використання повноважень з належною метою.

Статтями 8, 9, 10 Закону України "Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами та доповненнями) (далі Закон №509) визначені функції органів державної податкової служби, до яких відносяться і здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкового розрахунку за товари (послуги) у встановленому законом порядку, контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 11 Закону №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право:

- здійснювати … планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами…;

- здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до п. 13 ст.3 Закону України №265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 22 Закону України №265, відповідно до якої у випадку невідповідності суми наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначено в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність.

Як визначено статтею 2 Закону України №265, місце проведення розрахунків це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно ст. 7 Закону України №265, наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 затверджений Порядок реєстрації, опломбовування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари та послуги (далі Порядок), зареєстрований Міністерством юстиції України від 05.02.2001р. за № 107/5298.

У відповідності до п.4.5 зазначеного Порядку №614 передбачено, що унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".

В п.1 Порядку №614 дається визначення понять Х-звіт та Z-звіт, відповідно до якого X-звіт це денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Отже, судом встановлено, що касиром каси порту дійсно 18.07.2008р. близько 15:30год вилучено із каси грошових коштів на суму 16345,35грн. для проведення інкасації та здавання готівки до банку, однак о 15:40 год. розпочата перевірка ДПА в АРК з контролю за здійсненням розрахункових операцій, в ході якої о 16:00год. роздрукований Х-звіт РРО, операцію «службова видача» касиром було проведено через РРО о 16:27год. після початку перевірки каси підприємства і роздрукування денного Х-звіту РРО, однак до закінчення перевірки (о 17:00год.)

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) передбачений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. №637 (далі Положення №637).

В п.1.2. Положення №637 надано визначення наступних термінів:

готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (абз.1 п.2.6).

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (абз.2 п.2.6.).

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абз.3 п.2.6).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (абз.5 п.2.6.).

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів (абз.2 п. 2.8 Положення №637).

Судом встановлено, що під час проведеної відповідачем перевірки працівниками контролюючого органу не з'ясовувалась наявність у позивача касової книги, не з'ясовувалась наявність видаткового касового ордеру про вилучення готівки з каси та здавання її до банку, про що свідчать матеріали перевірки та пояснення допитаного в якості свідка головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА в АРК Гнєдіної С.О., що призвело до помилкового висновку про те, що позивач допустив порушення Закону України №265 в частині відповідності грошових коштів в касі підприємства сумі, зазначеній в денному звіті РРО, оскільки несвоєчасне проведення через реєстратор розрахункових операцій операції «службова видача» не може свідчити про невідповідність грошових коштів в касі підприємства сумі, зазначеній в денному звіті РРО. Судом встановлено, що своїми подальшими діями позивач довів, що не мав наміру не проводити через РРО операцію «службова видача», оскільки подальше оформлення видаткового касового ордеру, проведення відповідного запису в касовій книзі, оформлення супровідної відомості до інкасаторської сумки свідчать про прозоре ведення розрахункових операцій та касових операцій.

У роз'ясненні щодо оприбуткування готівки, викладеному у листі від 25.05.2007 № 11-110/2058-5398 Національний банк України прийшов до висновку, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, у якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає недоведеним з боку відповідача факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, натомість суд прийшов до висновку, що відповідачем формально та штучно викладені висновки в акті перевірки про порушення позивачем п.13. ст.3 Закону України №265 і не відображено в акті перевірки до закінчення проведення перевірки, що позивач провів операцію «службова видача» через РРО, хоча про це працівникам податкової адміністрації стало відомо ще до закінчення перевірки, тому не бере до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на протилежному твердженні.

Відповідно до частини 3 статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи, що акт перевірки №004682 від 18.07.08р. отриманий з порушенням закону, отже не є належним доказом вчинення позивачем відповідних порушень, тому суд вважає неправомірним застосування до позивача фінансових санкцій на суму 70832,15 грн.

Таким чином фінансові санкції за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО та передбачені ст. 22 Закону України №265 фінансові санкції в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність, застосовані до позивача неправомірно.

Крім того, системний аналіз Закону України №265 дозволяє суду зробити висновок про те, що метою цього закону є передусім необхідність оприбуткування грошових коштів та запобігання тіньовому обігу готівки субєктами господарювання.

Суд також вважає, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державному чи місцевому бюджетам, а застосовані податковою інспекцією штрафні санкції не відповідають протиправності правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 20 лютого 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 25 лютого 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим №0079962203 від 08.08.2008р. про застосування до Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 70832,15 грн.

3.Стягнути на користь Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (АРК, м.Євпаторія, пл. Моряків, 1, код ЄДРПОУ 01125583, розрахунковий рахунок 2600331673002 в ЄВ КБ «УСБ», МФО 324076) з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31115095700002; Банк: ГУ ДКУ в АРК Сімферополь; МФО 824026; Отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; код ЄДР 34740405) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.