Постанова № 32027264, 10.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 червня 2013 року 16 год. 46 хв. № 826/7925/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсним рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 10 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27 травня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 12 грудня 2012 року № 0038891502 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідачем складено з порушенням чинного податкового законодавства.

Ухвалою суду від 29 травня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 07 червня 2013 року представниками позивача заявлено усне клопотання про уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

У ході судового розгляду справи представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 07 червня 2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 05 листопада 2012 року складено акт № 566/15-30107866 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (також далі - ПДВ) (також далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, відсутня реєстрація податкових накладних від 01 лютого 2012 року № 1 та № 2 (також далі - податкові накладні) на загальну суму ПДВ у розмірі 97692,00 грн., включених позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року, у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту перевірки, 12 грудня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 97692,00 грн. за основним платежем та у розмірі 24423,00 грн. за штрафними фінансовими (санкціями).

За результатами розгляду заперечень та скарг в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки та оскаржуване рішення залишено без змін.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абзацу 1 п. 75.1, підпункту 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (також далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В акті перевірки зазначено, що на підставі податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року від 20 березня 2012 року № 9013210917 (також далі - декларація) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року (також далі - реєстр податкових накладних) виявлено, що контрагентом позивача, а саме товариством з обмеженою відповідальністю "Когель Україна", у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано податкові накладні, виписані на ім'я позивача, інформація про які зазначена у реєстрі податкових накладних.

Зокрема, з наявних у матеріалах справи копій податкових накладних від 01 лютого 2012 року № 1 та № 2 вбачається, що у кожній із них зазначена сума ПДВ у розмірі 48542,35 грн. Факт реєстрації вказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується квитанціями № 1.

При цьому, у ході проведення перевірки виявлено, що позивачем у реєстрі податкових накладних зазначено суми ПДВ по кожній податковій накладній у розмірі 48846,21 грн., замість 48542,35 грн.

Слід зазначити, що копії декларації та реєстру податкових накладних представниками позивача до суду не надано.

Як пояснили у ході судового розгляду справи представники позивача та не заперечувала представник відповідача, вказану помилку позивачем виправлено шляхом складання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 06 грудня 2012 року.

Згідно з п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.10, 201.12 ст. 201, п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, враховуючи, що податкові накладні датовані 01 лютого 2012 року, а розрахунки їх коригування - груднем 2012 року, тобто після спливу встановленого положеннями ПК України строку, суд прийшов до висновку про правильність висновку відповідача про заниження позивачем ПДВ у розмірі 97692,00 грн. та, як наслідок, правомірність складання оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача надала достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року № 0038891502.

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 17 червня 2013 року