Постанова № 32025062, 18.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 905/1761/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коваленка В.М.розглянувши касаційну скаргуДПІ у Куйбишевському районі міста Донецькана постанову та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року господарського суду Донецької області від 18.03.2013 рокуу справі господарського суду№ 905/1761/13-г Донецької областіза заявоюДПІ у Куйбишевському районі міста ДонецькадоТОВ "Восток-Документ-Ресурси"провизнання банкрутомза відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Донецької області від 18.03.2013 року (суддя Гурова А.І.) заяву ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька про банкрутство ТОВ "Восток-Документ-Ресурси" повернено без розгляду, як додаток до ухвали зазначено про повернення на адресу ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька заяви з доданими документами (а.с. 1 - 2).

Ухвала суду мотивована недодержанням заявником вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закону) щодо надання до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною 3 статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, а також доказів надіслання боржнику копії заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та доданих до неї документів, що є підставами для її повернення без розгляду відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 15 Закону.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька (далі - скаржник) звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.03.2013 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи неналежною оцінкою судом першої інстанції обставин справи при винесенні оскаржуваного судового рішення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді: М'ясищева А.М., суддів: Будко Н.В., Москальової І.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2013 року у справі №905/1761/13-г - без змін з тих же підстав (а.с. 24 - 27).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 08.04.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.03.2013 року, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 19, 67, 68 Конституції України, статей 16, 191, 20, 41, 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 1, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 1, 3 Закону України "Про виконавче провадження", статей 32, 33, 36, 43, 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, скаржник зазначав про необґрунтованість висновків судів про ненадання скаржником виконавчих документів на підтвердження невиконання боржником грошового зобов'язання з посиланням на приписи статті 95 ПК України, згідно з якими податковий орган є уповноваженим органом на виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків в банківських установах. Також скаржник зазначав про надання суду поштових квитанцій та опису вкладення з печаткою поштового відділення в підтвердження факту відправлення боржнику копії заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та додатків до неї.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 08.04.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.03.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

За приписами статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України, а редакції Закону, чинній на момент подання заяви.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 15 Закону передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Отже, саме з фактичним відкриттям виконавчого провадження, а не з набуттям статусу виконавчого документа, законодавець пов'язує початок перебігу трьохмісячного строку незадоволення вимог ініціюючого кредитора.

За приписами частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Отже, виконавче провадження - це особлива процедура виконання судового рішення, яка здійснюється виключно органами державної виконавчої служби та не може здійснюватись іншими органами, незалежно від наділення їх окремими функціями щодо можливого проведення стягнення коштів за судовим рішенням (наприклад, органів державної податкової служби за статтями 20, 95 ПК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2013 року до господарського суду надійшла заява ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька №142610/10/10-013 від 22.02.2013 року про порушення проваження у справі про банкрутство ТОВ "Восток-Документ-Ресурси" на підставі статей 1, 9, 10, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011 року).

Розглянувши зазначену заяву, суд першої інстанції повернув її без розгляду з підстав передбачених пунктами 4 - 6 частини 1 статті 15 Закону з надісланням оригіналу заяви та додатків до неї ініціюючому кредитору, не залучивши до матеріалів переведення за ухвалою суду першої інстанції від 18.03.2013 року копії заяви ініціюючого кредитора з копіями доданих документів, що унеможливило їх передачу апеляційному суду разом з апеляційною скаргою.

Звернувшись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ініціюючий кредитор не долучив до неї оригіналу заяви ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька №142610/10/10-013 від 22.02.2013 року про порушення справи про банкрутство ТОВ "Восток-Документ-Ресурси" та доданих до неї документів.

Прийнявши апеляційну скаргу до розгляду та призначивши судове засідання, апеляційний суд не витребував від ініціюючого кредитора оригіналу поверненої заяви та доданих до неї документів, тим самим, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 18.03.2013 року, порушив вимоги статті 101 ГПК України про перевірку рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

З огляду на зазначене процесуальне порушення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про залишення в силі ухвали суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви податкової інспекції №142610/10/10-013 від 22.02.2013 року без ознайомлення зі змістом самої заяви та доданих до неї документів.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року винесена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька №7020/10/10-013 від 25.03.2013 року - направленню на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

При новому апеляційному розгляді апеляційному суду належить витребувати у ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька оригінал заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Восток-Документ-Ресурси" з додатками, та з врахуванням викладених вище норм процесуального права, приписів податкового законодавства України та норм Законів України "Про виконавче провадження" та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дійти обґрунтованого висновку про наявність або відсутність правових підстав для прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Восток-Документ-Ресурси" чи її повернення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року у справі №905/1761/13-г скасувати.

Апеляційну скаргу ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька №7020/10/10-013 від 25.03.2013 року на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2013 року передати на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.М. Коваленко