Рішення № 32024125, 10.06.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа № 926/401/13.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія»

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк»

про стягнення заборгованості - 109410,35 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача - Чорний С.В., довіреність від 01.01.2013 р.

Від відповідача - Жмінка І.В., довіреність від 12.03.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія», звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілка» в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в сумі 109410,35 грн., 101273,86 грн. основного боргу, 4825,00 грн. - пені, 3311,49 грн. - річних за користування чужими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу поставлено товар загальною вартістю 1103208,35 грн. Відповідачем вартість товару оплачено частково в сумі 1001934,49 грн., непогашеною залишилась заборгованість в сумі 101273,86 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.04.2013 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 24.04.2013 р. Ухвалою господарського суду від 24.04.2013 р. замінено неналежного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» на належного відповідача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк». Ухвалою господарського суді від 16.05.2013 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 10.06.2013 р., відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази в його обгрунтування.

Представник позивача у судовому засіданні 10.06.2013 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі 101290,66 грн. та просить відмовити в стягненні пені в розмірі 4825,00 грн. та річних за користування чужими коштами сумі 3311,49 грн. Також відповідачем подана заява про розстрочку виконання рішення рівними частинами на 20 місяців.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Позивачем на підставі накладної РН 100000002 від 04.01.2012 р. відпущений товар на суму 5142,90 грн., розхідною накладною РН 1200000238 від 11.02.2012 р. на суму 410,50 грн., розхідною накладною РН 1200000239 від 11.02.1012 р. на суму 3320,00 грн., розхідною накладною РН 1200000250 від 13.01.2012 р. на суму 850,00 грн., розхідною накладною РН 2000000026 від 16.02.2012 р. на суму 199517,80 грн., розхідною накладною РН 2000000025 від 16.02.2012 р. на суму 61196,05 грн., розрахунковою накладною РН 2000000032 від 20.02.2012 р. на суму 233332,50 грн., розхідною накладною РН 2000000077 від 23.02.2012 р. на суму 189290,00 грн., розхідною накладною РН 2000000101 від 28.02.2012 р. на суму 9287,50 грн., розхідною накладною РН 3000000135 від 06.03.2012 р. на суму 2700, 00 грн., розхідною накладною РН 300000014 від 07.03.2012 р. на суму 1880,00 грн., розхідною накладною РН 3000000287 від 15.03.2012 р. на суму 4700,00 грн., розхідною накладною РН 3000000585 від 27.03.2012 р. на суму 40805, 00 грн. розхідною накладною РН 3000000586 від 27.03.2012 р. на суму 35027,10 грн., розхідною накладною РН 4000000039 від 03.04.2012 р. на суму 10695,00 грн., розхідною накладною РН 4000000055 від 03.04.2012 р. на суму 80,00 грн., розхідною накладною РН 4000000132 від 06.04.2012 р. на суму 58968,00 грн., розхідною накладною РН 4000000134 від 06.04.2012 р. на суму 58968, 00 грн., розхідною накладною РН 4000000135 від 06.04.2012 р. на суму 57676,80 грн., розхідною накладною РН 4000000137 від 06.04.2012 р. на суму 41527,40 грн., розхідною накладною РН 4000000163 від 09.04.2012 р. на суму 211,00 грн., розхідною накладною РН 4000000179 від 10.04.2012 р. на суму 52550,00 грн., розхідною накладною РН 4000000183 від 10.04.2012 р. на суму 7816,60 грн. розхідною накладною від 29.12.2011р. на суму 3429,50 грн., всього позивачем було відпущено товару на загальну суму 1102775,30 грн. (копії розхідних накладних містяться в матеріалах справи). Оригінали даних накладних досліджені судом в судовому засіданні.

Однак позивачем в позовній заяві та представником в судових засіданнях зазначалося, що відповідачем отримано товару на загальну суму 1103208,35 грн., однак позивачем не надано доказів отримання відповідачем товару, ще на суму 433,05 грн.

Даний товар отриманий відповідачем, що підтверджується його підписом на накладних та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ААД №037201 від 02.01.2012 р. та не заперечується відповідачем у відзиві.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідачем вартість товару оплачено частково, в сумі 1001934,49 грн., Отримання продукції згідно розхідних накладних відповідачем, підтверджується також частковою оплатою.

Відповідно непогашеною залишилась заборгованість в сумі 100840,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли та існували зобов'язальні відносини відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 509 ЦК України), на підставі накладних на відвантаження від 11.01.2012 р., 13.01.2012 р., 28.02.2012 р., 06.03.2012 р., 07.03.2012 р., 15.03.2012 р., 27.03.2012 р., 03.04.2012 р., 06.04.2012 р., 09.04.2012 р., 10.04.2012 р., які містять всі істотні умови необхідні для даного виду договору.

За своєю правовою природою угода, яка укладена між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно дана норма є спеціальною по відношенню до ст..530 Цивільного кодексу України та право вимоги у позивача настало.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов'язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення, повернення товару відповідач до суду не подав.

Отже стягненню підлягає основний борг в сумі 100840,90 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач просить стягнути із відповідача 3% річних в сумі 3311,49 грн. за період з 29.12.2011 р. по 25.03.2013 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом задоволено частково позовні вимоги, щодо стягнення основної суми заборгованості, то стягненню підлягають 3% річних нараховані на задоволену суму заборгованості в сумі 3299 грн. за період з 29.12.2011 р. по 25.03.2013 р. (розрахунок виконаний судом міститься в матеріалах справи).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4825,00 грн.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»: «Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

А згідно статті 1 даного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно даними нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено максимальний розмір пені, більше якого не можна стягувати, однак сторони можуть у договорі передбачити менший розмір, чого зроблено не було.

А оскільки сторонами не передбачено відповідальності у вигляду пені та її розміру, суд прийшов до висновку, що слід відмовити в стягненні з відповідача 4825,00 грн.

Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення слід зазначити наступне. Статтею 121 ГПК України передбачено: «При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання».

Відповідно підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, при цьому обставини мають винятковий характер.

Позивачем не подано доказів про відсутність на його рахунках коштів на даний момент, а також доказів про його спроможність в подальшому погашати заборгованість.

Виняткових обставин, які об'єктивно унеможливлюють виконання судового рішення, яке за приписами ст..115 ГПК України є обов'язковим до виконання, заявником не наведено та не надано доказів у їх підтвердження, тому підстав для надання розстрочки виконання судового рішення не вбачається.

Судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» (Чернівецька область, Заставнівський район, с. Горішні Шерівці, вул. Задубрівська, 2, код ЄДРПОУ 36752260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія» (58020, м. Чернівці, вул. Хотинська, 43, код ЄДРПОУ 33978976, р/р 26007017110657 «Укрексімбанк» філія м. Чернівці, МФО 356271) 100840,90 грн. основного боргу, 3299 грн. 3% річних та 2082,76 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 10.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 18.06.2013 року.

Суддя І.В. Марущак