Рішення № 32022410, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10777/13 19.06.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Стархування» до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення суми боргу в порядку регресу в розмірі 49 000 гривень 00 копійок

Представники:

від Позивача: Лисов О.О. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Великородний А.О. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Стархування» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «АХА Стархування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (надалі також - «Відповідач», «ПАТ «УСК «Гарант-Авто») про стягнення суми боргу в порядку регресу в розмірі 49 000 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «АХА Стархування» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортну № 2090а/10х від 21 жовтня 2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер АХ 0188 АХ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВН 6359 АХ, яким скоєно ДТП, застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3138399, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 червня 2013 року порушено провадження у справі № 910/10777/13, розгляд справи призначено на 19 червня 2013 року.

В судовому засіданні 19 червня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви та надав суду, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, копію витягу з ЄДРПОУ відносно Відповідача, копію витягу з ЄДРПОУ відносно Позивача, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію витягу зі Статуту Позивача, копію довідки про банківські рахунку та письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору. Представник Відповідача надав суду Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у зв'язку з неповним та неналежним оформленням документів наданих в обґрунтування вимоги, Листом, вих.. № 501 від 25.12.2012 року Позивач просив ПрАТ «СК «АХА Стархування» надати постанову суду завірену належним чином, договір добровільного страхування наземного транспорту, рахунок-фактуру, копію свідоцтва про реєстрацію ФОП Куценко Ю.С., акт виконаних робіт за ремонт автомобіля «Peugeot», однак на зазначений Лист Позивач відповіді не надав. Разом з тим, замість надання всіх необхідних документів та належного їх оформлення в підтвердження свої вимоги, Позивач звернувся з позовом до суду. Також, Позивач зазначає, що Позивач, звертаючись до Відповідача з Заявою про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП, просив сплатити йому відшкодування в сумі 55 698 гривень 17 копійок. Однак, Відповідачем було розраховано коефіцієнт фізичного зносу, який склав 0,473. Отже, сума, яку Відповідач визнає до сплати Позивачу складає 33 390 гривень 92 копійки.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 19 червня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2010 року між АТ «СК «АХА Стархування» (Страховик) Архиповою Ганною Костянтинівною (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну № 2090а/10х, предметом якого є страхування транспортного засобу «Peugeot», державний реєстраційний номер АХ 0188 АХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 вересня 2011 року на перехресті вул. Героїв Праці - вул. Ак. Барабашова в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Peugeot», державний реєстраційний номер АХ 0188 АХ, під керуванням Архипової Ганни Костянтинівни та транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВН 6359 АХ, під керуванням Підбуцького Віктора Трохимовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Peugeot», державний реєстраційний номер АХ 0188 АХ.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2011 року у справі № 3-6315/11 Підбуцького Віктора Трохимовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 341, складеного ФОП Шаповаловим В.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер АХ 0188 АХ, на момент ДТП 23 вересня 2011 року, складає 55 135 гривень 67 копійок.

На підставі Страхового Акту № 2011/V/OMOD12109/VESKO22495 від 03 листопада 2011 року та Розрахунку страхового відшкодування від 17 жовтня 2011 року, Позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 55 698 гривень 17 копійок, що підтверджується Платіжним дорученням № 32870 від 07 листопада 2011 року.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3138399, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВН 6359 АХ, на момент настання страхової події була застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3138399.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої 49 000 гривень 00 копійок (50 000 гривень 00 копійок ліміт за шкоду завдану майну згідно з Полісом № АА/3138399 - 1 000 гривень 00 копійок франшиза згідно з Полісом № АА/3138399).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспортну № 2090а/10х відшкодовано на користь страхувальника 55 698 гривень 17 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВН 6359 АХ встановлена у судовому порядку Постановою Київського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2011 року у справі № 3-6315/11.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд не погоджується з доводами представника Відповідача, викладеними в Відзиві на позовну заяву, про те, що Відповідач повинен сплатити Позивача 33 390 гривень 92 копійки (з урахуванням розрахунків Відповідача), оскільки реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Крім того, Суд не приймає доводи представника Відповідача про те, що замість надання всіх необхідних документів та належного їх оформлення в підтвердження свої вимоги, Позивач звернувся з позовом до суду, а тому спору щодо питання виплати страхового відшкодування навіть не виникало, з огляд на наступне.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року у справі № 23/279.

Отже, враховуючи визначені Полісом № АА/3138399 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 49 000 гривень 00 копійок (50 000 гривень 00 копійок ліміт за шкоду завдану майну згідно з Полісом № АА/3138399 - 1 000 гривень 00 копійок франшиза згідно з Полісом № АА/3138399).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Стархування» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 20 червня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин