Рішення № 32022189, 17.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2013 року Справа № 17/5014/1451/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 37 203 303 грн. 82 коп.

та за зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

про визнання недійсним договору №1120658/ОГЕ купівлі-продажу природного газу від 29.09.2011

Судова колегія у складі:

головуючий суддя - Фонова О.С., судді - Секірський А.В., Якушенко Р.Є.

Представники:

від позивача за первісним позовом - Єфременко О.О., довіреність № 14-3 від 08.01.2013;

від відповідача за первісним позовом - Овчаренко Д.О., довіреність № 1784 від 08.05.2013;

Суть спору за первісним позовом: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 37612491,83 грн., інфляційних нарахувань у сумі 49545,36 грн., пені у сумі 761378,46 грн., 3% річних у сумі 147013,74 грн. та 7% штрафу у сумі 2632874,43 грн., за договором купівлі-продажу природного газу №1120658/ОГЕ від 29.09.2011.

Позивачем в судовому засіданні 04.10.2012 на виконання ухвали суду було надано уточнений розрахунок пені та 3% річних, згідно якого сума пені складає 760860,75 грн., 3% річних складають 147268,15 грн.

Представник позивача 27.05.2013 здав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог №б/н від 24.05.2013, в якій зазначив, що зменшує позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 33612491,83 грн., інфляційні нарахування у сумі 49545,36 грн., пеню у сумі 761378,46 грн., 3% річних у сумі 147013,74 грн. та 7% штрафу у сумі 2632874,43 грн.

Оскільки діюче господарське процесуальне законодавство не передбачає такої процесуальної дії як уточнення позовних вимог, то суд з урахуванням суті такої заяви розцінює її як заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Від ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (відповідач у справі) 02.07.2012 надійшов зустрічний позов до ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач у справі), предметом якого є визнання недійсним договору №1120658/ОГЕ купівлі-продажу природного газу від 29.09.2011. Вказаний зустрічний позов прийнято судом до розгляду, для спільного розгляду з первісним позовом.

Однак, представником відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 26.10.2012 була надана заява №19/12 від 26.10.2012 про відмову від позову, в якій зазначено, що 25.10.2012 ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання договору №1120658/ОГЕ від 29.09.2011 недійсним, та судом було відкрито провадження по справі. Тому, на підставі ст. 22 ГПК України, відповідач відмовляється від зустрічного позову. Наслідки відмови від позову відповідачу відомі.

Вищезазначена заява відповідача про відмову від позову була прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 02.08.2012 надав відзив на позовну заяву №19/12 від 02.08.2012, в якому просить суд відмовити ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.

Водночас, представник відповідача 21.05.2013 надав суду заяву №19/12 від 21.05.2013, згідно якої проти позовних вимог не заперечує та просить суд:

- при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір штрафних санкцій та не стягувати з відповідача інфляційні нарахування у сумі 49545,36 грн., пеню у сумі 761378,46 грн., 3% річних у сумі 147013,74 грн. та штраф (7% від суми простроченого платежу) - 2632874,43 грн.;

- при прийнятті рішення у даній справі відстрочити його виконання строком на 120 календарних місяців.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2013 надав заперечення на заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та відстрочення його виконання строком на 120 календарних місяців, в якому просить суд задовольнити позов у повному обсязі та відмовити відповідачу в задоволенні клопотання в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (позивач у справі), як Продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір на купівлю-продажу природного газу №1120658/ОГЕ від 29.09.2011 (далі - Договір), згідно якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ (далі - газ), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Продавець передає Покупцю з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 49150 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): жовтень 2011 року - 3400, листопад 2011 року - 3200, грудень 2011 року - 3550, січень 2012 року - 3550, лютий 2012 року - 3300, березень 2012 року - 3350, квітень 2012 року - 3200, травень 2012 року - 3100, червень 2012 року - 3050, липень 2012 року - 3150, серпень 2012 року - 3150, вересень 2012 року - 3100, жовтень 2012 року - 3300, листопад 2012 року - 3200, грудень 2012 року - 3550.

Згідно пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується Покупцем протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

Відповідно до пункту 11.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Крім того, сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.09.2011, згідно якої з 01.10.2011 пункт 5.2 Договору викладений у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

В Додатковій угоді № 2 від 11.10.2011, сторони пункт 5.2 Договору виклали у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

У разі поставки газу на газоспоживаючі об'єкти Покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн.».

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що позивач на виконання умов Договору протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року поставив відповідачу природний газ на суму 51122319,60 грн. Однак, в порушення умов Договору відповідач невчасно здійснив оплату за поставлений природний газ, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення основного боргу у сумі 33612491,83 грн. за листопад 2011 року - січень 2012 року, інфляційні нарахування у сумі 49545,36 грн., пеню у сумі 761378,46 грн., 3% річних у сумі 147013,74 грн. та 7% штраф у сумі 2632874,43 грн.

Представник відповідача за первісним позовом в останньому відзиві проти позовних вимог не заперечує та просить не стягувати штрафні санкції та відстрочити виконання рішення на 120 місяців.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача, надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року природний газ на суму 51122319,60 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (т.1 а.с.18-22).

За період з листопада 2011 року по січень 2012 року заборгованість за договором за використаний природний газ складає 33612491,83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Вказаний борг підтверджується належними доказами, є обґрунтованим, таким, що не спростований відповідачем за первісним позовом, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 147013,74 грн. за період з 14.11.2011 по 01.03.2012 та інфляційні нарахування у сумі 49545,36 грн. за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року.

Згідно уточненого розрахунку позивача (т. 2, а.с.73) 3% річних складають 147268,15 грн., що є арифметично вірним, водночас до стягнення заявлено згідно заяви про зменшення позовних вимог 147013,74 грн.

Заявити до стягнення суму 3% річних меншу, ніж можливо стягнути, є правом позивача, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 147013,74 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 49545,36 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за Договором у сумі 761378,46 грн. на борг за жовтень 2011 року за період з 14.11.2011 по 18.11.2011, на борг за листопад 2011 року за період з 14.12.2011 по 01.03.2012, на борг за грудень 2011 року за період з 14.01.2012 по 01.03.2012, на борг за січень 2012 року за період з 14.02.2012 по 01.03.2012, та 7% штрафу в сумі 2632874,43 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Стосовно вимоги про стягнення пені в сумі 761378,46 грн., суд зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду було надано уточнений розрахунок пені та 3 % річних (т.2, а.с.73), згідно якого сума пені складає 760860,75 грн., 3% річних складають 147268,15 грн.

Заяви про зменшення пені від позивача за первісним позовом не надходило, у зв'язку з чим, суд розглядає вимогу про стягнення пені саме в сумі 761378,46 грн., а не 760860,75 грн., як зазначено в уточненому розрахунку.

Водночас, суд при перевірці арифметичної вірності уточненого розрахунку пені, дійшов висновку, що вірно обрахованою є пеня в сумі 760860,75 грн., як це зазначено в розрахунку, а не 761378,46 грн., як заявлено позивачем до стягнення.

З огляду на зазначене, до стягнення підлягає пеня в сумі 760860,75 грн., як вірно обрахована та обґрунтовано заявлена.

7% штрафу в сумі 2632874,43 грн. є також вірно нарахованими та обґрунтовано заявленими.

Водночас, представник відповідача 21.05.2013 надав суду заяву №19/12 від 21.05.2013, згідно якої проти позовних вимог не заперечує та просить суд:

- при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір штрафних санкцій та не стягувати з відповідача інфляційні нарахування у сумі 49545,36 грн., пеню у сумі 761378,46 грн., 3% річних у сумі 147013,74 грн. та штраф (7% від суми простроченого платежу) - 2632874,43 грн.;

- при прийнятті рішення у даній справі відстрочити його виконання строком на 120 календарних місяців.

Заява обґрунтована, тим, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» є єдиним в Україні виробником листового скла, що виробляється за сучасною флоат-технологією. Дана технологія забезпечує отримання полірованого скла високої якості, яке використовується для створення сучасних віконних систем, а також для скління автомобілів, тракторів та таке інше.

У середині двохтисячних років в Україні спостерігався великий попит на флоат-скло, що було обумовлено високими темпами розвитку економіки, зокрема житлового будівництва та машинобудування. Цей попит значною мірою задовольнявся імпортом флоат-скла з інших країн. Так, у 2005-2007 роках частка імпорту у споживанні флоат-скла в Україні складала не менше 60%.

З метою подолання залежності вітчизняних споживачів від імпорту флоат-скла, зміцнення своїх позицій у якості лідера української скляної промисловості, економічного розвитку Лисичанського промислового вузла, зокрема створення понад 1000 додаткових робочих міст, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» на протязі 2006-2007 років створило нове сучасне виробництво великогабаритного флоат-скла. Завдяки цьому виробнича потужність Товариства з виробництва флоат-скла зросла на 63%, а річний випуск цього виробу склав у 2008 році (перший повний рік після завершення будівництва) 24,4 млн. кв. м. у фізичному вимірі.

Будівництво нового виробництва відбувалось з залученням кредитних ресурсів, де банком - кредитором виступало AT «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідач зазначає, що наприкінці 2008 року - на початку 2009 року в експлуатації відповідача знаходились всі з наявних 3-х скловарних агрегатів, які всі разом виробляли понад 58 тис.м2 флоат-скла на добу, залишки готової продукції за 1-й квартал 2009 року зросли майже в 3,7 рази та склали станом на 01.04.2009 3,1 млн.м2.

Кредиторська заборгованість за цей же час зросла на 78%. Реалізація знизилась до мінімальної позначки - 718,1 тис.м2 за лютий місяць 2009 року. За таких умов була здійснена зупинка 2-х скловарних агрегатів в цеху № 3 - у березні 2009 року, в цеху № 2-2 - у квітні 2009 року. При цьому скловарний агрегат в цеху № 3 знаходився у передремонтному стані, тобто його зупинка відбувалася за планом.

Скловарний агрегат у цеху № 2-2 знаходився у експлуатації тільки 1,5 роки, його зупинка була зумовлена виключно економічними чинниками. Щоб забезпечити наявність на підприємстві обігових коштів у кількості, достатньої для забезпечення мінімальних потреб: сплати за сировину та енергоносії, товариство було змушено знизити відпускні ціни на свою продукцію як в Україні, так і за її межами.

У порівнянні з 4-м кварталом 2008 р. у 1-му кварталі 2009 року ціни на флоат-скло виробництва ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зменшилися на 20%, у 2-му кварталі 2009 р. - ще на 18% у порівнянні з цінами, що діяли у 1-му кварталі 2009 року. Тобто за півроку ціни зменшилися на 34%. Зазначені заходи дозволили протягом 2-го - 3-го кварталів 2009 р. зменшити потребу у обігових коштах - з одного боку, з другого - збільшити обсяг реалізованої продукції. Завдяки цьому у вересні 2009 р. вдалося відновити роботу скловарного агрегату в цеху № 2-2. Витрати на виконання цього заходу склали 4,2 млн.грн.

У 2010 році відбувалося деяке покращення економічної ситуації в Україні. Почало відновлюватися будівництво, хоча його обсяги залишилися значно меншими від докризового рівня. Адже падіння обсягів будівництва у 2009 році у порівнянні з 2008 роком було ледве не найбільше - понад 30%. В очікування зростання попиту на флоат-скло ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» вдалося досягнути домовленості з основними кредиторами товариства про реструктуризацію боргу за спожиті матеріальні ресурси, банківських кредитів, строк погашення яких спливав у 2010 року.

Щоб покращити своє фінансове становище в ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» застосовують різноманітні заходи, які групуються за такими напрямами: створення на українському ринку флоат-скла умов, більш сприятливих для реалізації продукції товариства; впровадження заходів, спрямованих на покращення техніко-економічних показників виробництва; проведення заходів щодо ліквідації невиробничих втрат, оптимізації організаційної структури управління.

З метою зменшення виробничих втрат в ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» постійно запроваджуються відповідні технічні заходи. Тільки протягом 2011- 2012 років здійснено:

встановлення сучасних чеських пальників на скловарному агрегаті в цеху № 3 замість застарілих, річний економічний ефект склав 7,4 млн. грн.;

застосування кальцинованої соди марки А замість раніше використовуваної марки Б (марка А у порівнянні з маркою Б більш технологічна), річний економічний ефект складає 4 млн. грн.;

впроваджено застосування у якості перекладального матеріалу замість паперу спеціального порошку - річний економічний ефект складає 1,8 млн. грн. Всього протягом 1,5 років завдяки організаційно-технічним заходам витрати на виробництво зменшено на 22 млн. грн.

Відповідач зазначає, що з метою зменшення невиробничих втрат протягом 2010-2011 років у ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» здійснена передача до комунальної власності територіальної громади міста Лисичанська велику кількість об'єктів соціальної сфери, що раніше перебувала у складі товариства, зокрема, житло, об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, клуб, об'єкти житлово-господарської інфраструктури. Даний захід дозволив скоротити невиробничі втрати на 9,5 млн. грн. на рік. У товаристві постійно ведеться робота по оптимізації організаційній структурі управління. Тільки за останні 2 роки законсервовано або ліквідовано 5 виробничо-господарських підрозділів, експлуатація яких була збитковою. За вказаний проміжок часу чисельність працюючих у товаристві зменшилась на 877 чоловік. Ці заходи дозволили зменшити витрати у товаристві на 80 млн. грн. у розрахунку на рік.

У 2011 році зупинено одну з скловарних ліній на Виробництві № 1 ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій».

22.01.2013 повністю зупинено Виробництво № 2 ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», як наслідок - було скорочено біля 400 працівників.

В свою чергу, 02.04.2013 на підставі рішення технічної ради товариства (протокол № 4 від 02.04.2013) було повністю зупинено виробництво № 1 ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» для виконання робіт з монтажу додаткового електричного підігріву в скловарній печі, які можна виконати тільки при повній зупинці виробництва, тобто на холодному обладнанні. Для проведення робіт з технічного переоснащення виробництва цеху № 3 буде потрібно кілька місяців та відповідне фінансування.

На даний час на підприємстві працює близько 1,5 тисячі чоловік (станом на 01.01.2013 року на підприємстві працювало близько 3,5 тис. чоловік). Припинення роботи ПАО «Лисичанський склозавод «Пролетарій» буде означати для цих людей втрату джерела для існування.

Постановою Кабінету міністрів України від 27.02.2013 № 187 було затверджено Державну програму активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 роки.

Одним із планів заходів з виконання даної програми є створення умов для проведення модернізації, технічного переоснащення, перепрофілювання діючих та відкриття нових підприємств, зокрема стосовно ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій»:

модернізація виробництва крупногабаритного флоат-скла ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій»;

збільшення ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» виробництва загартованого скла;

організація виробництва низькоемісійного листового скла ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій»;

поглиблення промислової переробки флоат-скла на основі модернізації виробництва дзеркал ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій»;

забезпечення ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» власного виробництва електричною енергією шляхом будівництва та введення в дію когенераційної газопоршневої установки.

Як зазначає відповідач, з метою кардинального покращення його фінансового стану, запровадження виробництва товарів, що на даний час в Україні не виробляються, але ввозяться до України у значній кількості, збереження єдиного в Україні виробника високоякісного листового скла, недопущення зростання соціальної напруги у місті Лисичанськ, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» розробив та представив на розгляд у Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (надалі - Державне агентство) низку інноваційних проектів (бізнес-планів).

Розрахунки, наведені у вказаних бізнес-планах, свідчать що, за умови реалізації цих бізнес-планів, термін виконання яких охоплює 2013-2014 роки, вже у 2013 році буде отримано прибутку у розмірі 20 млн. грн., а у наступні 4 роки цей показник буде тільки зростати: у 2014 році - до 64 млн. грн., у 2015 році та у 2016 році - до 71 млн. грн., щороку, у 2017 році - до 73 млн. грн.

Обсяг виробництва зросте у порівнянні з 2012 роком у 2013 році на 65 % ( до 84 млн. грн.), а у наступні 4 роки - не менш чим у 2,5 рази - у 2014, 2015, 2016 та 2017 роках, відповідно, до 1255,3, 1274,4, 1298,1 та 1321,6 млн. грн.

Значення даного показника наведені у відпускних цінах з ПДВ. При цьому вказані показники будуть досягнуті при збільшенні споживання природного газу лише на 10 %. У 2012 році споживання природного газу у Товаристві склало 74,2 млн. куб. м. Значення цього показника по роках, на протязі яких запропоновані проекти мають здійснитися та окупитися складають: у 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роках, відповідно 58,7, 80,5, 81,4, 83,6 та 84,8 млн. куб. м.

Відповідач посилається на те, що докорінно зміниться структура продукції, що виробляється. Якщо у 2012 році виробництво флоат-скла у загальному обсязі товарної продукції складало понад 90 %, то вже у 2013 році тільки 70 %, а в подальші роки зменшиться до 50 %, натомість частка продукції промислової переробки зросте до тих же 50 %. Завдяки цьому частка природного газу у витратах на виробництво зменшиться з 40 до 30 відсотків, частка флоат-скла, що переробляється у самому Товаристві на власних виробничих потужностях, зросте з 3,5 % у 2012 році, що становить 631,4 тис. кв. м до 22 % у 2013 році (4123,7 тис. кв. м), 30 % у 2014 році (7800,7 тис. кв. м), 33 % - у наступних 2015, 2016 та 2017 роках (8502,2, 8735,7 та 9084,1 тис. кв. м, відповідно).

За умови здійснення вказаних бізнес-планів Товариство отримає нагоду розрахуватися за спожитий природний газ протягом 5 років. З погляду на вищенаведене дуже важливим є збереження виробництва флоат-скла у Товаристві, що є неможливим при відсутності постачання природного газу на виробництво.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд при вирішенні питання щодо зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення враховує те, що відповідач є підприємством, єдиним виробником листового скла, що виробляється за сучасною флоат-технологією.

Таке виробництво має ряд ознак, що робить його вразливим від негативних чинників, що впливають на господарську діяльність.

По-перше, це - безперервність виробництва, велика його енерго- та матеріалоємність, великий фізичний знос головної складової технологічного обладнання - скловарної печі внаслідок великих теплових навантажень, що скловарний агрегат зазнає під час виготовлення скла.

Суд бере до уваги пояснення відповідача, що безперервність виробництва означає, що продукція виробляється безперервно на протязі певного проміжну часу, зазвичай не менше 5 років. Але ж це означає, що і виробниче споживання (витрачання) виробничих ресурсів (сировини, палива, електроенергії) відбувається безперервно. Велика енергоємність та матеріалоємність зумовлена тим, що основний технологічний процес відбувається у скловарному агрегаті, у якому температура зсередини досягає понад 1500°С, а виріб, що виготовляється, є конструктивним матеріалом, тобто має певну вагу. Великий фізичний знос скловарного агрегату передбачає регулярне його відновлення. Якщо цього не відбувається, то протягом певного проміжку часу підприємство втрачає свою здатність виготовляти флоат-скло, тобто фактично припиняє свою основну діяльність, що рівнозначно ліквідації підприємства.

Стягнення штрафних санкцій суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може негативно відобразитися на можливості його нормального та безперервного функціонування або існування вказаного підприємства взагалі.

Суд вважає підставними посилання відповідача на те, що ліквідація єдиного виробника стратегічної для будівельної галузі продукції поставить в повну залежність національну економічну безпеку країни від іноземного капіталу.

Крім того, суд враховує соціальний фактор, оскільки на підприємстві працює значна кількість працівників, і погіршення його економічного стану може спричинити не тільки скорочення заробітної плати для 1500 працівників, а і скорочення їх штату, у зв'язку з чим, в умовах безробіття, що існує на даний час в м. Лисичанську, може виникнути значна соціальна напруга у даному місті.

З огляду на вказане, суд вважає за доцільне, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені та штрафу на 90% до 76086,08 грн. та 263287,44 грн. відповідно. У стягненні решти суми пені та штрафу слід відмовити.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Щодо надання відстрочки за заявою відповідача на 120 місяців, суд зазначає наступне.

Відстрочка виконання судового рішення у даній справі сприятиме реалізації зазначеної вище державної програми розвитку економіки у частині виконання відповідачем у справі бізнес-планів з виробництва та реалізації флоат-скла, що, в свою чергу, призведе до отримання відповідачем прибутку від виробничої діяльності у розмірі, достатньому для повного фактичного виконання рішення суду у даній справі.

Водночас, з наданих відповідачем доказів на підтвердження необхідності надання відстрочки виконання рішення, зокрема, бізнес-планів, вбачається, що нормальне функціонування та платоспроможність підприємства відновиться в повному обсязі протягом 5 років.

Суд також враховує, що повна паралізація діяльності відповідача шляхом примусового виконання не сприятиме скорішому та оперативному виконанню рішення суду та відновленню порушених прав позивача, повноцінній роботі стратегічно важливого підприємства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про надання відстрочки частково, строком на 60 календарних місяців (5 років), оскільки надання відстрочки виконання судового рішення на вказаний строк, з урахуванням викладених вище фактичних обставин, надає відповідачеві можливість у повному обсязі сплатити стягнуті судовим рішенням грошові кошти, а позивачеві - отримати повне фактичне виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 33612491,83 грн., пені в сумі 76086,08 грн., штрафу в сумі 263287,44 грн., 3% річних у сумі 147013,74 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 49545,36 грн., є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. В решті вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі на підставі статті 49 ГПК України. Судовий збір при зменшенні позовних вимог повертається позивачу в частині зменшення відповідно до статті 7 Закону України „Про судовий збір".

Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 25.06.2013.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Представником позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 26.10.2012 була надана заява №19/12 від 26.10.2012 про відмову від зустрічного позову.

Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі за зустрічним позовом слід припинити. Судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 60, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82, пп. 1, 6 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області, вул. Мічуріна, буд.1, ідентифікаційний код 31380846 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720, основний борг у сумі 33612491,83 грн., пеню в сумі 76086,08 грн., 7% штрафу в сумі 263287,44 грн., інфляційні нарахування у сумі 49545,36 грн. та 3% річних у сумі 147013,74 грн., судовий збір в сумі 58129,21 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. Провадження у справі за зустрічним позовом припинити.

5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

6. Задовольнити частково заяву Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2013 у справі №17/5014/1451/2012.

7. Відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2013 у справі №17/5014/1451/2012 строком на 60 календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 25.06.2013.

Головуючий суддя О.С. Фонова

Суддя А.В. Секірський

Суддя Р.Є. Якушенко