Постанова № 32020829, 19.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р. Справа №805/8774/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-15 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Алфьорової А.Ю.,

за участю:

представника позивача - Зоря Д.А.,

представника відповідача 2 - Балдинюка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу

за позовом Виконавчого комітету Донецької міської ради

до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (відповідач 1), управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Донецька обласна державна адміністрація, виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, суддя апеляційного суду Донецької області Стародуб Олег Григорович, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про:

- визнання дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, щодо примусового виконання рішення суду одним боржником - виконавчим комітетом Донецької міської ради, протиправними;

- визнання нечинним п. 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 30.05.2013 року про відкриття виконавчого провадження;

- скасування вимоги державного виконавця від 30.05.2013 року щодо виконання виконавчого листа виданого Донецьким окружним адміністративним судом 21.05.2013 року по справі № 2а-2739/09/0570.

Ухвалою суду від 14.06.2013 року про відкриття провадження у справі до участі у справі було залучено в якості другого відповідача управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

Ухвалою суду від 14.06.2013 року про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду були залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Донецька обласна державна адміністрація, Виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, суддя апеляційного суду Донецької області Стародуб Олег Григорович.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити, зазначивши наступне.

05.06.2013 року позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2013 року з виконання виконавчого листа № 2а-2739/09/0570, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 21.05.2013 року на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 16.04.2013 року про зобов'язання Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради, Ворошиловської районної в м. Донецьку ради надати судді апеляційного суду Донецької області Стародубу О.Г. окрему благоустроєну квартиру жилою площею 50,95 кв.м у м. Донецьку та видати ордер для заселення. Строк добровільного виконання рішення суду встановлений до 06.06.2013 року.

П. 3 зазначеної постанови державним виконавцем постановлено про виконання рішення в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій, у разі невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк.

Також, разом з постановою 05.06.2013 року отримано вимогу державного виконавця від 30.05.2013 року (вих. № 5/175-13П 4012) про виконання зазначеного виконавчого документу в строк до 06.06.2013 року.

Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних місцевих судів, станом на час виникнення спірних правовідносин, був врегульований постановою Кабінету України 03.08.2005 року № 707, відповідно до якої суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, надають окрему квартиру або будинок органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після обрання на посаду.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом відповідної міської ради, та є підконтрольним і підзвітним їй.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Таким чином, законодавство розрізняє поняття «місцеві органи державної виконавчої влади» та «органи місцевого самоврядування», функції та повноваження яких є відмінними.

Повноваження органів місцевого самоврядування передбачені п. 4 зазначеного Порядку, зокрема це: взяття, перебування та зняття з обліку суддів виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства, які відповідно до мотивувальної частини постанови ВАС України від 16.04.2013 року № К-8489/10 є такими, що виконані (рішення виконкому Ворошиловської районної в м. Донецьку ради від 10.05.2007 року № 114, яким затверджено рішення спільного засідання президії Апеляційного суду Донецької області та Ради суддів Донецької області від 10.04.2007 року). Отже, державний виконавець помилково ототожнює повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері надання йому житла, а саме - обов'язок органу виконавчої влади з надання житла, зокрема шляхом його придбання за рахунок коштів Державного бюджету, та обов'язок виконавчого комітету місцевої ради з видачі ордеру на конкретну квартиру.

Стаття 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає особливості здійснення повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів, зокрема, питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. У зв'язку із цим, Донецькою міською радою рішенням від 21.02.2007 року № 8/62 делеговані виконавчим комітетам районних в місті рад повноваження з обліку громадян, що відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, надання відповідно до законодавства житла, що перебуває у комунальній власності, обліку відповідно до законодавства житлового фонду, здійснення контролю за його використанням, здійснення контролю за станом квартирного обліку і дотриманням житлового законодавства на підприємствах, установах, організаціях, що розташовані на території району, незалежно від форм власності, видачі ордерів на заселення житлової площі в будинках державних і комунальних організацій тощо.

Таким чином, на день прийняття судом рішення, видачі виконавчого документу та вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій, у виконавчого комітету Донецької міської ради відсутні повноваження з видачі ордерів на житлові приміщення через їх делегування відповідно до законодавства відповідним районним в місті радам.

Отже, позивач, як орган місцевого самоврядування, не наділений повноваженнями щодо забезпечення житлом суддів за рахунок коштів місцевого бюджету або за рахунок житла, що належить до комунальної власності.

Приймаючи до уваги те, що у виконавчого комітету Донецької міської ради відсутні відомості щодо вчинення одним з відповідачів - Донецькою обласною державною адміністрацією, як органу виконавчої влади, передбачених житловим законодавством дій, які б зумовили необхідність здійснення виконавчим комітетом місцевої ради (виконкомом Ворошиловської районної в м. Донецьку ради) повноважень з надання житла позивачу, зокрема, шляхом видачі ордера на таке вільне жиле приміщення, виконання рішення, зокрема, в добровільному або примусовому порядку, виключно з боку виконкому Донецької міської ради є неможливим.

Враховуючи зазначене позивач вважає дії державного виконавця, спрямованими на виконання в примусовому порядку одним боржником - виконавчим комітетом Донецької міської ради постанови Вищого адміністративного суду України від 16.04.2013 року відповідно до виконавчого листа № 2а-2739/09/0570, виданого 21.05.2013 року Донецьким окружним адміністративним судом - протиправними, а п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2013 року та вимогу державного виконавця від 30.05.2013 року щодо виконання зазначеного виконавчого листа такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомлені.

Представник відповідача 2 - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області - в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

28.05.2013 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області надійшли на виконання виконавчі листи Донецького окружного адміністративного суду № 2а-2739/09/0570 від 21.05.2013 року про зобов'язання Донецьку обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Донецької міської ради, виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради надати судді апеляційного суду Донецької області Стародубу Олегу Григоровичу окрему благоустроєну квартиру жилою площею 50,95 кв.м. у м. Донецьку та видати ордер для заселення.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

На виконання зазначених приписів 30.05.2013 року були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень у відношенні боржників - виконавчого комітету Донецької міської ради, виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради.

Таким чином, відповідач 2 вважає, що державний виконавець діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих йому повноважень та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення на адміністративний позов представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.04.2013 року К-8489/10, прийнятої за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 року у справі за його позовом до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради, Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, треті особи: Державна судова адміністрація України, апеляційний суд Донецької області, Міністерство фінансів України , Державне казначейство України, про визнання бездіяльності протиправною, забезпечення благоустроєним житлом, - постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 року скасовано. Прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_3 до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради, Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, треті особи: Державна судова адміністрація України, апеляційний суд Донецької області, Міністерство фінансів України , Державне казначейство України, про визнання бездіяльності протиправною, забезпечення благоустроєним житлом задоволено частково. Визнано бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради, виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради щодо забезпечення ОСОБА_3 благоустроєним житлом як суддю апеляційного суду Донецької області протиправною; зобов'язано Донецьку обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Донецької міської ради, виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради надати судді апеляційного суду Донецької області Стародубу Олегу Григоровичу окрему благоустроєну квартиру жилою площею 50,95 кв.м у м. Донецьку та видати ордер для заселення; в задоволенні позову до Ворошиловської районної у м. Донецьку ради відмовлено за необґрунтованістю (а.с. 45-48).

На виконання зазначеної постанови Донецьким окружним адміністративним судом ОСОБА_3 були видані виконавчі листи, в тому числі виконавчий лист, в якому в якості боржника зазначено виконавчий комітет Донецької міської ради (а.с. 41).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. від 30.05.2013 року ВП 38218390 відкрито виконавче провадження на виконання зазначеного вище виконавчого листа (а.с. 37).

30.05.2013 року на адресу виконавчого комітету Донецької міської ради була направлена вимога (вих. № 5/175-13-П про виконання в строк до 06.06.2013 року рішення суду по справі № 2а-2739/09/0570 про зобов'язання Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради, виконавчого комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради надати судді апеляційного суду Донецької області Стародубу Олегу Григоровичу окрему благоустроєну квартиру жилою площею 50,95 кв.м у м. Донецьку та видати ордер для заселення (а.с. 39).

12.06.2013 року виконавчим комітетом Донецької міської ради на адресу державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. направлений лист, в якому зазначено про неможливість виконати рішення суду з боку виконавчого комітету Донецької міської ради та надані пояснення щодо неможливості виконання (а.с. 43-44).

Не погодившись із цим 10.06.2013 року (відповідно до штампу на конверті, а.с. 7) виконавчий комітет Донецької міської ради звернувся із даним позовом до Донецького окружного адміністративного суду.

Крім цього, 12.06.2013 року виконавчим комітетом Донецької міської ради на адресу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. направлений лист, в якому зазначено про неможливість виконати рішення суду з боку виконавчого комітету Донецької міської ради та надані пояснення щодо неможливості виконання (а.с. 43-44).

Приймаючи рішення по справі, суд керується наступним.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Так, відповідно до ст. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як зазначено у ст. 17 зазначеного закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, в тому числі виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 19 цього закону державний виконавець отримавши заяву стягувача про примусове виконання рішення та виконавчий лист відкриває виконавче провадження.

Статтею 18 Закону № 606-ХІV встановлені вимоги, що пред'являються до виконавчого документу, де зазначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Як встановлено під час розгляду справи виконавчий лист, на виконання якого 30.05.2013 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП 38218390, повністю відповідає вимогам, встановленим зазначеною статтею (а.с. 41).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 25 Закону України № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як встановлено під час розгляду справи спірна постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Балдинюка М.Ю. від 30.05.2013 року про відкрито виконавче провадження ВП 38218390 на виконання зазначеного вище виконавчого листа на підставі повністю відповідає вимогам ст. 25 Закону України № 606-ХІV, тобто, прийнята у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

На виконання Закону України № 606-ХІV прийнята Інструкція з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, відповідно до п.п. 1.7-1.8 якої вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

В судовому засіданні встановлено, що вимога державного виконавця про виконання рішення суду в строк до 06.06.2013 року, яка направлена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюком М.Ю. 30.05.2013 року за вих. № 5/175-13-П на адресу позивача, є такою, що відповідає п.п. 1.7-1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, тобто, є цілком правомірною.

Враховуючи наведене вище та беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 71 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 181, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Донецької міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Донецька обласна державна адміністрація, виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, суддя апеляційного суду Донецької області Стародуб Олег Григорович, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 19 червня 2013 року в присутності представників позивача та представника відповідача.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 21 червня 2013 року.

Суддя Волгіна Н.П.