Постанова № 32020547, 07.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 р.

Справа №2а-14015/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Гришановій Г.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

до Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая про стягнення заборгованості в розмірі 143262,53 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податкову заборгованість до бюджету, через що за ним утворилась сума податкового боргу за період з 30.03.2012 року по 22.10.2012 року в розмірі 143262,53 гривень, в тому числі: з податку на додану вартість в сумі 44825,00 гривень, екологічному податку в сумі 6541,70 гривень, земельного податку з юридичних осіб в сумі 88013,03 гривень та по збору за спеціальне використання води в сумі 3882,80 гривень. Податковою інспекцією на адресу відповідача надсилались податкові вимоги, але в добровільному порядку податковий борг ним сплачений не був, у зв'язку з чим позивач просить стягнути цю суму примусово.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно.

Позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог на суму 15417,14 гривен, через часткове погашення відповідачем заборгованості з податку на додану вартість, у зв’язку із чим несплаченою залишилась заборгованість з ПДВ в сумі 29407,86 гривень та в загальному розмірі - 127845,39 гривень.

Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу здійснення звірки з позивачем у зв'язку із частковим погашенням заборгованості у сумі 30000,00 гривень.

Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за їх відсутністю, наданням позивачем уточнених позовних вимог у зв'язку зі сплатою заборгованості відповідачем, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з’явившихся учасників процесу.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Державне підприємство радгосп-завод ім. 1 Мая (код ЄДРПОУ 00413009, юридична адреса: 96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Б. Хмельницького, 11) зареєстроване 17.03.1995 року Первомайською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №446723 (а.с.5). Відомості щодо виключення із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідача та про зміну юридичної адреси на час розгляду справи у суду відсутні.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 15.1. та 16.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зокрема зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пп. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 34 Податкового кодексу України встановлено, що податковим періодом може бути календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день.

Згідно з матеріалами справи, Державне підприємство радгосп-завод ім. 1 Мая, є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку в Первомайському відділенні Красноперекопської ОДПІ АРК з 03.04.1995 року, та є платником податку на додану вартість (а.с. 18).

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що Державне підприємство радгосп-завод ім. 1 Мая були подані до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість, в яких відповідач самостійно задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ, а саме:

- податкова декларація за лютий 2012 року №9012467893 від 19.03.2012 року, у сумі 760 гривень (а.с. 23-24);

- податкова декларація за березень 2012 року №9019584303 від 18.04.2012 року, у сумі 18648,00 гривень (а.с.25-26);

- податкова декларація за квітень 2012 року №9026780729 від 16.05.2012 року, у сумі 7117,00 гривень (а.с.27-28);

- податкова декларація за травень 2012 року №9034486789 від 19.06.2012 року, у сумі 1578,00 гривень (а.с.29-30);

- податкова декларація за червень 2012 року №9042022067 від 19.07.2012 року, у сумі 2182,00 гривень (а.с.31-32);

- податкова декларація за липень 2012 року №9049692313 від 17.08.2012 року, у сумі 13067,00 гривень (а.с.33-34);

- податкова декларація за серпень 2012 року №9057114183 від 19.09.2012 року, у сумі 1473,00 гривень (а.с.35-36).

Як свідчать матеріали справи, на момент звернення позивача із позовом, задекларована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44825,00 гривень залишилась не сплаченою у повному обсязі.

Також відповідачем самостійно розрахована сума податкових зобов'язань з екологічного податку за кодом бюджетної кваліфікації 19010100 (надходження від викидів забруднених речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), а саме:

- податкова декларація за 1-й квартал 2012 року №9021215243 від 23.04.2012 року, у сумі 3143,75 гривень (а.с. 40-41);

- податкова декларація за 2-й квартал 2012 року №9044480184 від 30.07.2012 року, у сумі 3397,95 гривень (а.с. 38-39).

Однак, задекларована сума податкового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 6541,70 гривень відповідачем у встановлені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України строки сплачена не була.

Порядок, підстави та строки сплати земельного податку передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Нарахування плати за землю, зарахування її до бюджету здійснюється відповідно до вимог ст.ст.285-287 ПК України.

Судом встановлено, що 20.02.2012 року відповідачем до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006801494 за 2012 рік, відповідно до якої розмір земельного податку склав 88013,03 гривень, щомісячно – 12573,29 гривень (а.с.47).

Отже, зазначена сума грошового зобов'язання є самостійно узгодженою платником податку.

Однак, задекларована сума податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за 2012 рік в розмірі 88013,00 гривень відповідачем у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Також відповідачем самостійно розрахована сума податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання води, а саме подано податкову декларацію за 3 квартали 2012 року по збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води №9039346981 від 10.07.2012 року в сумі 3882,80 гривень (а.с.43-45).

Однак, задекларована сума податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води в розмірі 3882,80 гривень відповідачем у встановлені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України строки сплачена не була.

Таким чином, відповідно до розрахунку податкового боргу Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая для пред’явлення грошових вимог, на час звернення позивача із позовом загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом, складала 143262,53 гривень.

Згідно з п.95.2 ст 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що станом на 01.11.2011 року, коли набув чинності Податковий Кодекс України, у відповідача вже існував непогашений податковий борг.

До 01.11.2011 року порядок надіслання податкових вимог був врегульований Законом України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, згідно з п.п.6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що позивачем було вручено 19.10.2010 року відповідачу першу податкову вимогу від 16.10.2010 року №1/167 на суму 2474,08 гривень (а.с.16).

Також, відповідачем 18.11.2010 року було отримано другу податкову вимогу №2/172 від 18.11.2010 року на суму 15752,82 гривень (а.с.17).

Згідно з п.п. 59.5 ст.59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що згідно з даними облікової картки платника, відповідачем сума податкового боргу, що заявлений в позові, не погашена та виникла після надіслання відповідачу податкової вимоги.

З моменту виставлення позивачем вимоги, податковий борг не сплачувався відповідачем в повному обсязі.

На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначеної вимоги у встановленому діючим законодавством порядку.

Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією АР Крим Державної податкової служби було прийнято рішення №8389 від 20.12.2010 року про застосування заходів погашення податкового боргу податника податків за рахунок стягнення його активів, що перебувають у його власності, а таж за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому (а.с.21).

Судом також встановлено, що станом на 06.02.2012 року відповідачем частково, в розмірі 15417,14 гривень сплачена заборгованість з податку на додану вартість, у зв’язку із чим заборгованість відповідача з ПДВ становить 29407,86 гривень (44825,00 гривень – 15417,14 гривень = 29407,86 гривень).

Таким чином, розмір загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача складає 127845,39 гривень.

Суд не може прийняти до уваги посиланнями позивача на сплату ним заборгованості за даним позовом у грудні 2012 року в розмірі 30000,00 гривень та 134405,00 гривень у січні 2013 року, оскільки у позивача на час виникнення податкового боргу, що є предметом спору існувала заборгованість, яка не була погашена у повному обсязі, тому вказані відповідачем платежі, частково, були зараховані в рахунок сплати попередньої заборгованості на підставі п.87.8 ст.87 Податкового кодексу України, через що в рахунок погашення заборгованості за даним позовом була зарахована лише сума 15417,14 гривень.

Згідно ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним податкової заборгованості у повному обсязі - в сумі 127845,39 гривень.

За таких обставин, враховуючи, що сума заборгованості з узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 127845,39 гривень, в тому числі з податку на додану вартість в сумі 29407,86 гривень, екологічному податку в сумі 6541,70 гривень, земельного податку з юридичних осіб в сумі 88013,03 гривень та по збору за спеціальне використання води в сумі 3882,80 гривень, відповідачем у повному обсязі не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Приймаючи до уваги, що податковий борг в розмірі 127845,39 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст. 95 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 127845,39 гривень.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючі, що позивач звільнений від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.02.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.02.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая (код ЄДРПОУ 00413009, юридична адреса: 96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Б.Хмельницького, 11) кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 127845 (сто двадцять сім тисяч вісімсот сорок п’ять) гривень 39 копійок, а семе:

- податок на додану вартість в сумі 29407 (двадцять дев’ять тисяч чотириста сім) гривень 86 копійок на р/р 31119029700212, ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 14010100, ЄДРПОУ 37273586, Державний бюджет Первомайського району АР Крим;

- екологічний податок в сумі 6541 (шість тисяч п’ятсот сорок одна) гривня 70 копійок на р/р 33118362700213, ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 19010100, ЄДРПОУ 37273586, місцевий бюджет Первомайської селищної ради;

- земельний податок з юридичних осіб в сумі 88013 (вісімдесят вісім тисяч тринадцять) гривень 03 копійки на р/р 33216811700213, ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, код платежу 13050100, ЄДРПОУ 37273586, місцевий бюджет Первомайської селищної ради;

- збір за спеціальне використання води в сумі 3882 (три тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок - р/р 33113357700212, ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 13020100, ЄДРПОУ 37273586, місцевий бюджет Первомайського району АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.