Рішення № 32020241, 25.06.2013, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/2405/13-ц

пр. 2/336/1481/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Гончар М.С.

при секретарі Олєйник М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» (надалі ПАТ «ДЕІБУ») до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ДЕІБУ» звернулось з позовом (а.с.2) до суду до ОСОБА_1, якій у подальшому уточнило (а.с.26), та в якому просило стягнути з відповідача на користь банку кредитну заборгованість (платіжна картка № 104 від 15.08.2006 року) станом на 17.05.2013 року у сумі 17.811,20 грн., яка складається із заборгованості за відсотками за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 8.581,10 грн., пені за порушення строків погашення кредиту за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 5.772,11 грн.; пені за прострочення погашення відсотків за період з 22.04.2009 року по 17.05.2013 року 3.457,99 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 229,40 грн. В обґрунтування свого позову зазначало наступне 15.08.2006 року між ПАТ ПАТ «ДЕІБУ» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії для проведення операцій з платіжною карткою № 104 (кредитний договір). За яким банк відкрив відповідачу кредитну лінію для проведення операцій з використанням карток з лімітом не більше 10.000,0 грн. під 25,5 % річних з кінцевою датою погашення 31.07.2008 року. ОСОБА_1 зобовязалась у свою чергу повернути кредит та сплатити відсотки відповідно до умов договору. Банк виконав свої зобовязання за вищезазначеним договором. Однак, ОСОБА_1, як позичальник, за вищезазначеним кредитним договором, неналежним чином та не у повному обсязі виконувала свої зобовязання. У звязку із чим, станом на 17.05.2013 року у відповідача перед банком має місце заборгованість у сумі 17.811,20 грн., яка складається із заборгованості за відсотками за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 8.581,10 грн., пені за порушення строків погашення кредиту за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 5.772,11 грн.; пені за прострочення погашення відсотків за період з 22.04.2009 року по 17.05.2013 року 3.457,99 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2013 року провадження у справі відкрито.

Представник позивача за довіреністю (а.с.24) ОСОБА_2 у судове засідання 19.06.2013 року не зявився. Разом з тим, останній подав суду 19.06.2013 року через канцелярію заяву (а.с.33), в якій просив дану справу розглядати за відсутністю представника позивача, на позові позивача з урахуванням уточнень (а.с.26) наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував, з правовими наслідками заочного розгляду справи ознайомлений.

У судові засідання по цій справі відповідач ОСОБА_1 повторно (20.05.2013 року о 11.30 годині та 19.06.2013 року о 15.00 годині) не зявилась, про причину своєї неявки та зміну місця проживання на виконання вимог ст. 77 ЦПК України відповідач суд не сповістила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином на ці дати (а.с. 19, 23, 31-32, 34), у звязку із чим, судом визнана неповажною причина неявки відповідача у дані судові засідання.

Також відповідач не надавала суду будь-яких клопотань про відкладення розгляду цієї справи, заяв про визнання позову або заперечень проти позову.

Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи за відсутністю представника позивача та відповідача по наявних у справі матеріалах та доказах (а.с.35).

У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов позивача підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Встановлено, що 15.08.2006 року між ПАТ ПАТ «ДЕІБУ» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії для проведення операцій з платіжною карткою № 104 (кредитний договір). За яким банк відкрив відповідачу кредитну лінію для проведення операцій з використанням карток з лімітом не більше 10.000,0 грн. під 25,5 % річних з кінцевою датою погашення 31.07.2008 року (копія а.с.3-8).

ОСОБА_1 зобовязалась у свою чергу повернути кредит та сплатити відсотки відповідно до умов договору.

Суд виходить із презумпції правовірності правочину в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Встановлено, що банк виконав свої зобовязання за вищезазначеним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ОСОБА_1, як позичальник, за вищезазначеним кредитним договором, неналежним чином та не у повному обсязі виконував свої зобовязання.

У звязку із чим, станом на 17.05.2013 року у відповідача перед банком має місце заборгованість у сумі 17.811,20 грн., яка складається із заборгованості за відсотками за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 8.581,10 грн., пені за порушення строків погашення кредиту за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 5.772,11 грн.; пені за прострочення погашення відсотків за період з 22.04.2009 року по 17.05.2013 року 3.457,99 грн. (розрахунок а.с.27).

Саме суму цієї заборгованості позивач просив стягнути з відповідача у своєму позові на користь банку, оскільки останній ухиляється від її сплати у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання по цій справі жодного разу не зявлялась, взагалі не надавала суду будь-яких заперечень проти позову та доказів у спростування фактичних обставин, викладених позивачем у його позові в обґрунтування його позовних вимог та встановлених судом у судовому засіданні по цій справі.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Проте, встановлено, що відповідач по цій справі про застосування строку позовної давності до нарахованої банком заборгованості за кредитним договором не заявляла.

Таким чином, у суду немає підстав для застосування строку позовної давності відносно розміру заборгованості, розрахованої позивачем за вищезазначеними кредитним договором, укладеним між сторонами по цій справі.

Крім того, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні тощо.

Відповідач суду у цій справі не подавала заяви про зменшення розміру неустойки на підставі ст. 551 ЦК України та не надавала доказів у підтвердження наявності будь-яких істотних обставин.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕІБУ» кредитну заборгованість (платіжна картка № 104 від 15.08.2006 року) станом на 17.05.2013 року у сумі 17.811,20 грн., яка складається із заборгованості за відсотками за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 8.581,10 грн., пені за порушення строків погашення кредиту за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 5.772,11 грн.; пені за прострочення погашення відсотків за період з 22.04.2009 року по 17.05.2013 року 3.457,99 грн.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ПАТ «ДЕІБУ» з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229,40 грн. (платіжне доручення, оригінал а.с.1).

Керуючись ст.ст. 15,16, 204, 258, 259 ч.1, 267 ч.3, 526-527, 530, 551 ч.3, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-11, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка на теперішній час реєстрації у Запорізькій області не має, останнє відоме місце реєстрації: 69000 м. Запоріжжя вул. Батумська б. 6, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ 24905013, 69000 м. Запоріжжя пр. Леніна, 111-а, рах. № 373916375 в Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Запоріжжі, МФО 313979) кредитну заборгованість (платіжна картка № 104 від 15.08.2006 року) станом на 17.05.2013 року у сумі 17.811,20 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот одинадцять гривень двадцять копійок), яка складається із заборгованості за відсотками за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 8.581,10 грн., пені за порушення строків погашення кредиту за період з 22.04.2009 року по 25.02.2013 року 5.772,11 грн.; пені за прострочення погашення відсотків за період з 22.04.2009 року по 17.05.2013 року 3.457,99 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 229,40 грн. (двісті двадцять девять гривень сорок копійок).

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.С. Гончар