Ухвала суду № 32020104, 25.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1019/2580/12 Головуючий у І інстанції Опанасюк І.О. Провадження № 22-ц/780/2711/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 46 25.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Управління Держкомзему у Переяслав - Хмельницькому районі Київської області про розподіл спільного сумісного майна, набутого під час шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя і витребування особистого майна , -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати земельну ділянку для ведення садівництва розміром 0,053 га, яка розташована на території Стовп'язької сільської ради в садовому товаристві "Меліоратор" Переяслав-Хмельницького району Київської області об'єктом права спільної сумісної власності між ним та відповідачкою, визнати за ним право власності на частину спірної земельної ділянки, тобто на 0,0265 га, провести розподіл спірної земельної ділянки в натурі, виділивши йому половину цієї ділянки розміром 0,0265 га з подальшим виготовленням відповідною установою двох окремих державних актів на право власності на земельну ділянку, також просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору, витрати на юридичну допомогу та витрати на проведення судової будівельно - технічної експертизи.

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в зустрічним позовом, в якому просила відмовити ОСОБА_3, у задоволенні первинного позову в повному обсязі, виключити з переліку майна, яке підлягає розподілу, земельну ділянку для ведення садівництва розміром 0,053 га, яка розташована на території Стовп'язької сільської ради в садовому товаристві "Меліоратор" Переяслав-Хмельницького району Київської області, та визнати її особистою приватною власністю ОСОБА_2; поділити спільне майно, визнавши за нею право власності на: телевізор "Sony", мікрохвильову піч, електрочайник, музикальний центр "Sony", фен "Rowenta", праска "Rowenta", блендер "Philips", пральна машинка "Hotpoint-Ariston", пилосос "THOMAS", DVD плеєр "Sony", фотоапарат "Sony", акваріум, посуд, мопед, дрель, меблі "Юніор", ліжко, матрац, комод, тумба під телевізор, сушка для білизни, штори; визнати право власності ОСОБА_3 на все інше майно; Залишити у власності ОСОБА_3 невід'ємні та неподільні речі, які були використані під час ремонтних робіт в його квартирі; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на золоті прикраси та витребувати їх у ОСОБА_3

Рішенням Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Управління Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про розподіл спільного сумісного майна, набутого під час шлюбу задоволено частково.

Визнано земельну ділянку для ведення садівництва розміром 0,053 га, яка розташована на території Стовп'язької сільської ради в садовому товаристві "Меліоратор" Переяслав-Хмельницького району Київської області об'єктом права спільної сумісної власності між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, тобто 0,0265 га, яка розташована на території Стовп'язької сільської ради в садовому товаристві "Меліоратор" Переяслав -Хмельницького району Київської області, та надати: в ізольоване користування ОСОБА_2, як співвласнику (частка1/2) земельну ділянку площею 0,0234 га (234м.кв) з точки 3-лівий передній кут земельної ділянки, по лівій межі на 17,78м до точки 4, і перпендикулярно вправо на 13.08м до точки 8, і знову вправо по лінії на відстані 3,5м від правої межі ділянки на 17,78м до точки 2, що знаходиться на відстані 3,50м від правого переднього кута ділянки і вправо на 13,18м до вихідної точки 3,обмежену на Схемі №2 в Додатку №1 точками: 3,4,8,2,3.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, тобто 0,0265га, яка розташована на території Стовп'язької сільської ради в садовому товаристві "Меліоратор" Переяслав-Хмельницького району Київської області, та надати: в ізольоване користування ОСОБА_3, як співвласнику (частка 1/2) земельну ділянку площею 0,0234 га (234м.кв) від точки 4, що розташована на лівій межі земельної ділянки, на відстані 17,78 м від лівого переднього кута ділянки і по лівій межі на 14,34м до точки 5- лівий задній кут ділянки, потім вправо по задній межі ділянки на 16,42м до точки 6-правий задній кут ділянки і з неї вправо по правій межі на 14,57м до точки 7, з неї вправо через точку 8 у вихідну точку 4,обмежену на Схемі №2 в Додатку №1 точками: 4,5,6,7,8,4.

Залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0062 га (62м.кв) для проїзду обмежену на Схемі №2 точками - А,2,8,7,А.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати в розмірі 106 гривень 04 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2975 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 71 копійка.

Зустрічній позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя і витребування особистого майна задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину вартості причіпу бортового (марки ПГМФ, модель 8302, синього кольору) в сумі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі з 27.04.1996 року по 28.10.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. ст. 60, 69, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків передбачених Цивільним кодексом України.

Під час перебування у шлюбі сторони придбали земельну ділянку для ведення садівництва розміром 0,053 га, яка розташована на території Стовп'язької сільської ради в садовому товаристві "Меліоратор" Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка знаходилась на той час на праві приватної власності у ОСОБА_4

Судом першої інстанції також встановлено, що бортовий причіп який також був придбаний сторонами під час шлюбу, та знаходиться в даний час в користуванні ОСОБА_3 (марки ПГМФ, модель 8302, синього кольору).

Сторони оцінили та визнали в судовому засіданні на суму 3500 гривень, вказана обставина вважається судом доведеною та сторонами не оспорюється.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що прояв ворожнечі і конфліктність сторін вказує на неможливість вирішення спору добровільно, у такий спосіб, котрий забезпечить нормальне співжиття двох співвласників домоволодіння та дасть змогу раціонально використовувати належну земельну ділянку.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що розподіл спірної ділянки має бути здійснений у такий спосіб, котрий дасть можливість усунути протистояння між сторонами, буде ефективним і таким, що не порушуватиме їх право власності.

Відповідно до висновків судової будівельно - технічної експертизи № 15 - 12 від 11.01.2013 року, було запропоновано 2 варіанта розподілу спірної земельної ділянки( а.с. 125).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 та ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтованим варіантом розподілу вказаної земельної ділянки, можна вважати схему № 2 запропоновану в вищевказаній експертизі, а саме надати в ізольоване користування першого співвласника (частка 1/2) земельну ділянку площею 0,0234 га (234м.кв) обмежену на Схемі №2 в Додатку №1 точками: 3,4,8,2,3; в ізольоване користування першого співвласника (частка 1/2) земельну ділянку площею 0,0234 га (234м.кв) обмежену на Схемі №2 в Додатку №1 точками: 4,5,6,7,8,4; залишити в спільному користуванні земельну ділянку площею 0,0062 га (62м.кв) для проїзду обмежену на Схемі № 2 точками - А,2,8,7,А.

Що ж стосується вирішення судом першої інстанції питання щодо стягнення на користь ОСОБА_3 судових витрат, зокрема, витрат на сплату судового збору, витрат на юридичну допомогу та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, то колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням задоволення зустрічних позовних вимог зважаючи на наступне.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи із змісту ст. ст. 56, 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.

Проте, всупереч положення ст. 60 ЦПК України, ОСОБА_3 не надав належних доказів на підтвердження суми витрат на правову допомогу.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, щодо стягнення на її користь половини вартості причіпу бортового ( марка ПГМФ, модель 8302, синього кольору).

Суд першої інстанції з урахуванням ч.1 ст.60 ЦПК України та на виконання вимог ст.212 ЦПК України оцінив всі доводи сторін, надавши їм належну правову оцінку.

Таким чином, висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши спір, повно та всебічно дослідив й оцінив обставини справи, надані сторонами докази, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_2

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення має бути залишено без змін.

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: