Постанова № 32019536, 19.06.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 901/434/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність № 40 від 07.02.13, фізична особа - підприємець ОСОБА_3;

відповідач не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_4;

третьої особи ОСОБА_5, довіреність № б/н від 03.06.13, комунальне підприємство "Дирекція ринків";

третьої особи не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя";

третьої особи не з'явився, Сімферопольська міська рада;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 10.04.13 у справі № 901/434/13-г

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

3-тя особа комунальне підприємство "Дирекція ринків" (вул. Заліська, 78, Сімферополь, 95044)

товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (вул. Воровського, 24, Сімферополь, 95053)

Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 17350,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якому просить суд:

- зобов'язати звільнити та витребувати з володіння відповідача торгове місце - торгівельний павільйон, НОМЕР_3 загальною площею 7,6 кв.м., розташоване в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_3;

- стягнути з відповідача 17350,00 грн. заборгованості, а саме: 3900,00 грн. заборгованості з орендної плати за жовтень-грудень 2012 року, 6 000,00 грн. штрафу за 94 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.09.2012 по 31.12.2012, 4500,00 грн. штрафу за 64 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.10.2012 по 31.12.2012, 2950,00 грн. штрафу за 33 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.11.2012 по 31.12.2012.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору суборенди від 01.07.2012 в частині повернення майна і сплати орендної плати та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.13 у справі № 901/434/13-г у позові відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заявник посилається на те, що у матеріалах справи немає доказів того, що спірне майно є власністю відповідача, або іншої особи окрім товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя". Також, немає доказів того, що спірне майно було демонтоване на законних підставах.

Заявник зазначає, що у матеріалах справи немає жодного належного та допустимого доказу звільнення відповідачем орендованого майна з кінця вересня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник комунального підприємства "Дирекція ринків" у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач та представники інших третіх осіб у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та представників третіх осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням від 19 червня 2013 року суддю Видашенко Т.С. замінено у складі колегії на суддю Дмитрієва В.Є.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01.01.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди (а.с.8).

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено додаткові угоди до договору оренди від 01.01.2012 №1 від 01.01.2012, №2 від 30.06.2012, №4 від 01.12.2012 (а.с.9-11) та №5 від 01.04.2012 (а.с.89).

Згідно умов договору оренди від 01.01.2012 (з урахуванням додаткової угоди №5 від 01.04.2012), орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування торгові місця (металічні ларьки, пристінні тумби) у кількості 67 штук, загальною площею 286,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, підземний перехід, з правом суборенди на строк до 31.12.2013 включно.

На виконання умов договору оренди від 01.01.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" передало, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 прийняла торгове місце (торгівельний павільйон) НОМЕР_3, за адресою: м. Сімферополь, підземний перехід АДРЕСА_3 площею 7,6 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі (а.с.12).

01.07.2012, на підставі договору оренди від 01.01.2012, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (суборендар) укладено договір суборенди (а.с.13).

Згідно п. 1.2. договору суборенди, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове користування з ціллю здійснення торгівлі торгове місце - торгівельний павільйон, НОМЕР_3, площею 7,6 кв.м. (об'єкт), розташований за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_3, підземний перехід.

Відповідно до п. 2.1. договору суборенди, об'єкт вважається переданим в суборенду з моменту підписання даного договору.

Згідно п. п. 4.1., 4.2. договору суборенди, розмір суборендної плати становить 1 300,00 грн. в місяць без ПДВ. Суборендна плата за перший місяць суборенди оплачується суборендарем орендарю не пізніше 5 числа поточного місяця, за наступні місяці - не пізніше 28 числа місяця, наступному за поточним.

Відповідно до п. 7.1. договору суборенди, у випадку невиконання суборендарем п. 4 даного договору суборендар зобов'язаний звільнити об'єкт з наступного за граничним строком оплати календарного дня; за кожен день прострочення суборендар оплачує орендарю штраф в сумі 50,00 грн.

Згідно п. 3.1. договору суборенди, строк суборенди становить з моменту підписання даного договору по 31.12.2012 та не може перевищувати строк, на який укладений договір оренди.

Відповідно до п. 3.3. договору суборенди, сторони мають право достроково розірвати даний договір, повідомивши письмово про це другу сторону в строк не пізніше 10 календарних днів.

01.10.12 відповідач направив позивачу повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди (а.с.14).

Листом від 31.10.2012 позивач вимагав від відповідача повернення об'єкту суборенди за актом приймання-передачі та погашення заборгованості з суборендної плати за жовтень 2012 року в сумі 1300,00 грн. та штрафних санкцій за 26 днів за період з 06.10.2012 по 31.10.2012 в сумі 2600,00 грн. (а.с.16).

Листом від 31.12.2012 позивач повідомив відповідача про наявну непогашену заборгованість з орендної плати та вимагав від відповідача розірвання договору суборенди від 01.07.2012 шляхом підписання угоди про розірвання, повернення об'єкту суборенди за актом приймання-передачі та погашення заборгованості з суборендної плати за жовтень, листопад, грудень 2012 року в сумі 3900,00 грн. та штрафних санкцій за 191 день за період з 29.09.2012 по 31.12.2012 в сумі 13 450,00 грн.

Отже, невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору суборенди від 01.07.2012 в частині повернення майна і сплати орендної плати та штрафних санкцій стали причиною звернення до суду із даним позовом про зобов'язання звільнити та витребувати з володіння відповідача торгове місце - торгівельний павільйон, НОМЕР_3 загальною площею 7,6 кв.м., розташоване в підземному пішохідному переході за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_3 та стягнення 17350, 00 грн. заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до частин 1,6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Статтею 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п. п. 4.1., 4.2. договору суборенди, розмір суборендної плати становить 1300,00 грн. в місяць без ПДВ. Суборендна плата за перший місяць суборенди оплачується суборендарем орендарю не пізніше 5 числа поточного місяця, за наступні місяці - не пізніше 28 числа місяця, наступному за поточним.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не сплачено суборендну плату за користування орендованим майном за жовтень-грудень 2012 року (три місяці), і доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо спростування вказаної обставини відповідачем не надано.

Та обставина, що 01.10.12 відповідач направив позивачу повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди (а.с.14) не може вважатись належним доказом розірвання договору, оскільки у силу приписів статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, листом від 31.12.2012 позивач повідомив відповідача про наявну непогашену заборгованість з орендної плати та вимагав від відповідача розірвання договору суборенди від 01.07.2012 шляхом підписання угоди про розірвання, повернення об'єкту суборенди за актом приймання-передачі та погашення заборгованості з суборендної плати за жовтень, листопад, грудень 2012 року в сумі 3900,00 грн. та штрафних санкцій за 191 день за період з 29.09.2012 по 31.12.2012 в сумі 13 450,00 грн.

Крім того, сам факт повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати суборендної плати за користування орендованим майном.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 3900,00 грн. заборгованості з суд орендної плати за жовтень-грудень 2012 року підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 7.1. договору суборенди, у випадку невиконання суборендарем п. 4 даного договору суборендар зобов'язаний звільнити об'єкт з наступного за граничним строком оплати календарного дня; за кожен день прострочення суборендар оплачує орендарю штраф в сумі 50,00 грн.

Позивач у своєму позові вимагає стягнути з відповідача 6000,00 грн. штрафу за 94 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.09.2012 по 31.12.2012, 4500,00 грн. штрафу за 64 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.10.2012 по 31.12.2012, 2950,00 грн. штрафу за 33 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.11.2012 по 31.12.2012.

Проте, розрахунки позивача щодо сум штрафу не відповідають п. 7.1. договору суборенди.

Так, п. 7.1. договору суборенди встановлено штраф в сумі 50,00 грн. за кожен день прострочення. Отже, за 94 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.09.2012 по 31.12.2012 сума штрафу складає (94 дні * 50, 00 грн.) 4700,00 грн. За 64 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.10.2012 по 31.12.2012 сума штрафу складає (64 дні * 50, 00 грн.) 3 200,00 грн. За 33 дні прострочення грошового зобов'язання за період з 29.11.2012 по 31.12.2012 сума штрафу складає (33 дні * 50, 00 грн.) 1650, 00 грн. Разом сума штрафу складає 9550, 00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу підлягають частковому задоволенню у сумі 9550, 00 грн.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

01.01.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди (а.с.8). Згідно умов договору оренди від 01.01.2012 (з урахуванням додаткової угоди №5 від 01.04.2012), орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування торгові місця (металічні ларьки, пристінні тумби) у кількості 67 штук, загальною площею 286,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, підземний перехід, з правом суборенди на строк до 31.12.2013 включно.

Згідно п. 3.1. договору суборенди, строк суборенди становить з моменту підписання даного договору по 31.12.2012 та не може перевищувати строк, на який укладений договір оренди.

Отже вбачається, що договір суборенди припинив свою дію 31.12.2012 та у відповідача, у силу приписів статті 785 Цивільного кодексу України, виникло зобов'язання повернути позивачеві орендоване майно і доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо повернення орендованого майна відповідачем не надано.

Позивач у своєму позові просить зобов'язати звільнити та витребувати з володіння відповідача торгове місце - торгівельний павільйон, НОМЕР_3 загальною площею 7,6 кв.м., розташоване в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_3. Слід зазначити, що вимоги, які стосуються повернення орендованого майна, такі як: зобов'язати звільнити, зобов'язати повернути, зобов'язати передати, витребувати з володіння, тощо, є тотожними за своєю сутністю.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити торгове місце - торгівельний павільйон, НОМЕР_3 загальною площею 7,6 кв.м., розташоване в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_3, підлягають задоволенню.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції посилався на те, що умовами договору суборенди не передбачено передачу об'єкту суборенди за актом приймання-передачі і повернути об'єкт у такий же спосіб не уявляється можливим. Проте, судом першої інстанції не враховані положення статті 785 Цивільного кодексу України.

Також, суд першої інстанції зазначив, що з кінця вересня 2012 року у підземному пішохідному переході здійснюються ремонтні роботи, у зв'язку з чим, відповідачем було звільнено орендоване місце з кінця вересня 2012 року. Проте, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наведеного. Крім того, зазначене твердження не звільняє відповідача від обов'язку повернути орендоване майно після припинення договору суборенди.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що з 26.03.2012 об'єкт вулично-дорожньої мережі міста (підземний пішохідний перехід) - "Центральний ринок" пл. Ахмет-Хан Султана знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дирекція ринків", а згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.12.2012, власником підземного пішохідного переходу за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, АДРЕСА_3 є Територіальна громада в особі Сімферопольської міської ради. Однак, відносини права власності щодо орендованого майна, також не впливають на обов'язок відповідача повернути об'єкт оренди саме позивачеві, оскільки ні договір оренди від 01.01.12 (а.с.8), ні договір суборенди 01.07.2012 (а.с.13) у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися.

Відмовляючи у позові щодо стягнення заборгованості з орендної плати та штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що з жовтня 2012 року відповідач не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність на суборендованому об'єкті у зв'язку з початком ремонтних робіт підземного переходу "Центральний ринок" пл. Амет-Хан Султана". Проте, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідач не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність на суборендованому об'єкті.

Усе вищенаведене призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Позивачем при зверненні з даним позовом до суду першої інстанції було сплачено 1720,50 грн. судового збору згідно квитанції №69 від 01.02.2013, тобто за вимогу майнового характеру.

Згідно п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась з даною позовною заявою до суду яка має одночасно майновий і немайновий характер.

Враховуючи, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив на необхідність стягнення з позивача на користь Державного бюджету України суму судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.13 у справі № 901/434/13-г скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1; АДРЕСА_2) звільнити торгове місце - торгівельний павільйон, НОМЕР_3 загальною площею 7,6 кв.м., розташоване в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_3.

6. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1; АДРЕСА_2) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2; АДРЕСА_1) 3900, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 9550, 00 грн. штрафу та 1333, 76 грн. судового збору.

7. В частині позовних вимог про стягнення 3900,00 грн. штрафу в позові відмовити.

8. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2; АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 1147,00 грн. судового збору.

9. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

2. фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

3. Комунальне підприємство "Дирекція ринків" (вул. Заліська, 78, Сімферополь, 95044)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (вул. Воровського, 24, Сімферополь, 95053)

5. Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)