Ухвала суду № 32019512, 12.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"12" квітня 2013 р.Справа № 922/223/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву (вх.№13413) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Кочеток;

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків;

про визнання незаконними та припинення дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків про визнання незаконними та припинення дій Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України м. Харків відносно ФОП ОСОБА_1 щодо повернення ФОП ОСОБА_1 майна, а саме: нежитлових приміщень магазину за інвентарним номером 12 площею 69,1 кв.м., КПП за інвентарним номером 6 площею 13 кв.м. та складу за інвентарним номером 13 площею 44,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, орендованого за договором оренди № 138/2002/Голов КЕУ від 19.08.2002 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що листом № 6007 від 04.10.2012р. відповідачем вчинена вимога на адресу ФОП ОСОБА_1, суть якої полягає у необхідності повернення майна, орендованого позивачем за договором оренди № 138/2002/Голов КЕУ від 19.08.2002 року, яка, на думку позивача, висунута відповідачем з перевищенням владних повноважень, не ґрунтується на законі, а дії відповідача спрямовані на вилучення зазначеного майна - незаконні, та такі, що порушують право власника новоствореного майна. Крім того, в зв'язку з переробкою (реконструкцією) позивачем орендованих приміщень, які передавалися в оренду позивачеві за договором оренди №138/2002/Голов КЕУ від 19.08.2002р., майна, яке б за індивідуальними ознаками відповідало б нежитловим приміщенням, які відповідач заявляє до повернення, - не існує.

Ухвалою суду від 08.04.2013р. розгляд справи відкладено на 16.04.2013р.

09.04.2013р. позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог (вх.№13413), в якій, керуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, просить суд визнати за ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на нежитлові приміщення №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 загальною площею 164,9кв.м., розташовані в будівлі літера "А" за адресою: АДРЕСА_1; визнати незаконними та припинити дії Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України м. Харків відносно ФОП ОСОБА_1 щодо повернення ФОП ОСОБА_1 майна, а саме: нежитлових приміщень магазину за інвентарним номером 12 площею 69,1 кв.м., КПП за інвентарним номером 6 площею 13 кв.м. та складу за інвентарним номером 13 площею 44,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, орендованого за договором оренди № 138/2002/Голов КЕУ від 19.08.2002 року. В обгрунтування вимог цієї заяви позивач вказує на те, що ним за власні кошти та на підставі дозволу відповідача створено нову річ - будівлю кафе, посилаючись при цьому на приписи ст. ст. 328, 331 ЦК України. Супровідним листом (вх.№13447) позивач надав докази на підтвердження своєї заяви та докази на підтвердження сплати судового збору й направлення копії заяви про збільшення позовних вимог відповідачу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви позивача до розгляду, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд критично ставиться до визначення позивачем своєї заяви від 09.04.2013р. як заяви про збільшення позовних вимог, оскільки за змістом дана заява є заявою про об'єднання позовних вимог. Так відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК.

Вирішуючи спір у даній справі, суд не перейшов до розгляду справи по суті і позивачем виконано вимоги ст. 57 ГПК України, але позивачем порушено правила поєднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки предметом позову у первісній редакції (від 17.01.2013р.) є визнання незаконними та припинення дій КЕВ м. Харкова відносно ФОП ОСОБА_1 щодо повернення ФОП ОСОБА_1 майна, а саме: нежитлових приміщень магазину за інвентарним номером 12 площею 69,1 кв.м., КПП за інвентарним номером 6 площею 13 кв.м. та складу за інвентарним номером 13 площею 44,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, орендованого за договором оренди № 138/2002/Голов КЕУ від 19.08.2002 року, тобто дослідженню підлягають відносини між сторонами, що виникли на підставі договору оренди № 138/2002/Голов КЕУ від 19.08.2002 року.

В той час як предметом позову в редакції заяви від 09.04.2013р. є, окрім визнання незаконними та припинення дій КЕВ м. Харкова відносно ФОП ОСОБА_1 щодо повернення ФОП ОСОБА_1 вищевказаного майна, визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 загальною площею 164,9кв.м., розташовані в будівлі літера "А" за адресою: АДРЕСА_1, і предметом дослідження за даними вимогами є як встановлення правомірності здійсненої реконструкції спірних приміщень так і відносини між сторонами, що виникли на підставі договору оренди № 138/2002/Голов КЕУ від 19.08.2002 року .

З цього приводу, Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.6. постанови від 26.12.11р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснив, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Сумісний розгляд позовних вимог в редакції від 09.04.2013р. перешкоджатиме та суттєво утруднить вирішення спору у даній справі, а відтак - має наслідком повернення позивачу заяви від 09.04.2013р. без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви без розгляду. У даному, разі судовий збір, сплачений квитанцією №к32/А/3 від 10.04.2013р., підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачу у розмірі 573,50грн.

Звернути увагу сторін, що гідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 22, 58, п.5 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву про збільшення позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 без розгляду.

Видати ухвалу про повернення судового збору, сплаченого квитанцією №к32/А/3 від 10.04.2013р. у розмірі 573,50грн.

Суддя Калініченко Н.В.