Рішення № 32016499 від 21.06.2013 , Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.2013 Справа № 901/1199/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Керчгаз», м. Керч

про стягнення 72018,09 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Пількевич В.В., довіреність №14/60 від 22.03.2013, головний юрисконсульт;

від відповідача - Огнєва Л.В., довіреність № 8/21 від 08.01.2013, юрисконсульт.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 27040,62 грн, 3% річних у розмірі 7337,50 грн, пені у розмірі 37639,97 грн, загалом 72018,09 грн, а також суми судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №14/143/11 від 31.01.2011 щодо оплати отриманого природного газу, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 27040,62 грн, 3% річних у розмірі 7337,50 грн та пеню у розмірі 37639,97 грн.

Відповідач проти позовних вимог про стягнення пені за період з 15.02.2011 по 05.04.2012 заперечує з підстави пропуску позивачем позовної давності строком у один рік. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідачем також не визнаються з тих підстав, що з боку Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» акти приймання-передачі газу систематично надходили до Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» в останніх числах звітного місяця, що унеможливлювало вчасні розрахунки з позивачем за природний газ протягом всього періоду, зазначеного у позовній заяві. Не маючи підписаного з боку позивача акта, Публічне акціонерне товариство «Керчгаз» не мало підстав для остаточних розрахунків за звітний місяць. Крім того відповідач зазначає, що причиною затримки у розрахунках з його боку стали також несвоєчасні розрахунки позивача протягом січня-грудня 2011 року за договором про надання ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами №14/268/11 від 31.01.2013, а також протягом січня-березня 2012 року за договором на розподіл природного газу №14/2282/12 від 10.04.2012.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2013 строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2011 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Керчгаз» укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/143/11 (а. с. 9-12), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцеві в 2011 році імпортований природний газ, надалі - газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що Постачальник передає Покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі до 900,000 тис. куб. м.

Згідно пункту 3.6 договору не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна за 1000 куб. м природного газу на дату його укладення становить 2282,00 грн, без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 98,30 грн, крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 2425,94 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2911,13 грн.

Загальна ціна цього договору складається з ціни фактично переданого за цим договором газу з урахуванням ціни його транспортування (пункт 4.3 договору).

Згідно п. 5.1 договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

У подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод (а. с. 13-20) до договору купівлі-продажу природного газу №14/143/11 від 31.01.2011, якими загалом змінено пункти договору, що стосуються ціни природного газу та тарифів на його транспортування.

Слід зазначити, що додатковою угодою №5 від 30.09.2011 (а. с. 17) до договору купівлі-продажу природного газу №14/143/11 від 31.01.2011, зокрема, викладено п. 9.1 статті 9 «Строк дії договору» у новій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 і діє в частині поставки газу до 31.12.2012 включно, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.»

Позивачем у виконання зобов'язання за договором було передано відповідачу імпортований природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи та підписаними обома сторонами актами прийому-передачі

№01/11-47-ВТВ від 31.01.2011 в кількості 150,000 тис. куб. м на суму 438451,20 грн,

№02/11-47-ВТВ від 28.02.2011 в кількості 150,300 тис. куб. м на суму 439544,53 грн,

№03/11-47-ВТВ від 31.03.2011 в кількості 94,950 тис. куб. м на суму 277676,34 грн,

№04/11-47-ВТВ від 30.04.2011 в кількості 49,890 тис. куб. м на суму 163311,76 грн,

№05/11-47-ВТВ від 31.05.2011 в кількості 17,704 тис. куб. м на суму 57952,92 грн,

№05/11-47-ВТВ від 30.06.2011 в кількості 11,904 тис. куб. м на суму 38966,99 грн,

№07/11-47-ВТВ від 31.07.2011 в кількості 14,750 тис. куб. м на суму 57000,55 грн,

№8 від 31.08.2011 в кількості 17,056 тис. куб. м на суму 57088,10 грн,

№09 від 30.09.2011 в кількості 15,274 тис. куб. м на суму 49604,60 грн,

від 31.10.2011 в кількості 61,350 тис. куб. м на суму 222244,06 грн,

від 30.11.2011 в кількості 147,302 тис. куб. м на суму 533610,33 грн,

від 31.12.2011 в кількості 169,520 тис. куб. м на суму 614096,37 грн,

від 31.01.2012 в кількості 237,410 тис. куб. м на суму 891726,20 грн,

від 29.02.2012 в кількості 140,603 тис. куб. м на суму 528113,31 грн,

від 31.03.2012 в кількості 31,304 тис. куб. м на суму 117579,70 грн,

Відповідачем свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №14/143/11 від 31.01.2011 щодо оплати отриманого природного газу було виконано несвоєчасно, а саме:

за актом №01/11-47-ВТВ від 31.01.2011 оплату здійснено 08.04.2011,

за актом №02/11-47-ВТВ від 28.02.2011 оплату здійснено 11.04.2011,

за актом №03/11-47-ВТВ від 31.03.2011 оплату здійснено 05.05.2011,

за актом №04/11-47-ВТВ від 30.04.2011 оплату здійснено 02.06.2011 та 03.06.2011,

за актом №05/11-47-ВТВ від 31.05.2011 оплату здійснено 06.07.2011,

за актом №05/11-47-ВТВ від 30.06.2011 оплату здійснено 27.07.2011,

за актом №07/11-47-ВТВ від 31.07.2011 оплату здійснено 31.08.2011,

за актом №8 від 31.08.2011 оплату здійснено 10.10.2011,

за актом №09 від 30.09.2011 оплату здійснено 16.11.2011,

за актом від 31.10.2011 оплату здійснено 29.11.2011,

за актом від 30.11.2011 оплату здійснено 27.12.2011, 29.12.2011, 01.01.2012, 04.01.2012 та 05.01.2012,

за актом від 31.12.2011 оплату здійснено 27.01.2012 та 30.01.2012,

за актом від 31.01.2012 оплату здійснено 24.02.2012, 01.03.2012 та 02.03.2012,

за актом від 29.02.2012 оплату здійснено 23.03.2012, 27.03.2012 та 28.03.2012,

за актом від 31.03.2012 оплату здійснено 26.04.2012,

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач не своєчасно здійснив оплату вартості отриманого природного газу, у зв'язку з чим за період прострочення позивачем нараховано 3% річних, індекс інфляції та пеню.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Керчгаз» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого природного газу у порушення умов договору не виконував та здійснював її з простроченням, у зв'язку з чим позивачем за періоди прострочення з урахуванням часткової оплати по кожному акту окремо нараховано 3% річних у розмірі 7337,50 грн та індекс інфляції у розмірі 27040,62 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не було виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати вартості отриманого природного газу та оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 7337,50 грн. При цьому суд погоджується із розрахунком 3% річних у розмірі 7337,50 грн, враховуючи їх розмір та період нарахування. Водночас вимоги про стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню, оскільки суд не погоджується з розрахунком інфляційних втрат, зробленим позивачем.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення.

Інформаційним листом №3.2-2005 від 15.07.2005р. Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 Цивільного кодексу УРСР та 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Таким чином, діючим законодавством передбачено компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що пов'язані з інфляційними процесами в державі, які не можна вважати штрафними санкціями для боржника. А тому суд вважає правильним застосування індексу інфляції за весь період прострочення окремо на кожну суму, як це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України.

При розрахунку 3% річних позивачем прийнятий період нарахування на суму заборгованості за кожним актом прийому-передачі окремо з наступного дня після кінцевого дня оплати товару до дня повного погашення заборгованості з урахуванням часткового погашення боргу. Оскільки чинним законодавством, а саме статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено одночасне нарахування відсотків річних та інфляційне відшкодування за весь час прострочення, суд вважає правомірним при розрахунку інфляційного відшкодування застосування періоду

за актом №01/11-47-ВТВ від 31.01.2011 на суму 438451,20 грн з 15.02.2011 по 07.04.2011,

за актом №02/11-47-ВТВ від 28.02.2011 на суму 439544,53 грн з 15.03.2011 по 10.04.2011,

за актом №03/11-47-ВТВ від 31.03.2011 на суму 277676,34 грн з 15.04.2011 по 04.05.2011,

за актом №04/11-47-ВТВ від 30.04.2011 на суму 163311,76 грн з 15.05.2011 по 02.06.2011,

за актом №05/11-47-ВТВ від 31.05.2011 на суму 57952,92 грн з 15.06.2011 по 05.07.2011,

за актом №05/11-47-ВТВ від 30.06.2011 на суму 38966,99 грн з 15.07.2011 по 26.07.2011,

за актом №07/11-47-ВТВ від 31.07.2011 на суму 57000,55 грн з 15.08.2011 по 30.08.2011,

за актом №8 від 31.08.2011 на суму 57088,10 грн з 15.09.2011 по 09.10.2011,

за актом №09 від 30.09.2011 на суму 49604,60 грн з 15.10.2011 по 15.11.2011,

за актом від 31.10.2011 на суму 222244,06 грн з 15.11.2011 по 28.11.2011,

за актом від 30.11.2011 на суму 533610,33 грн з 15.12.2011 по 04.01.2012,

за актом від 31.12.2011 на суму 614096,37 грн з 15.01.2012 по 29.01.2012,

за актом від 31.01.2012 на суму 891726,20 грн з 15.02.2012 по 01.03.2012,

за актом від 29.02.2012 на суму 528113,31 грн з 15.03.2012 по 27.03.2012,

за актом від 31.03.2012 на суму 117579,70 грн з 15.04.2012 по 25.04.2012.

Розрахунок втрат позивача від інфляції зроблено судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») за формулою: (сума заборгованості х індекс інфляції : 100) - сума заборгованості, та виглядає наступним чином:

за актом №01/11-47-ВТВ від 31.01.2011 на суму 438451,20 грн з 15.02.2011 по 07.04.2011:

лютий 2011 року: (438451,20 х 100,9 : 100) - 438451,20 = 3946,06 грн;

за актом №02/11-47-ВТВ від 28.02.2011 на суму 439544,53 грн з 15.03.2011 по 10.04.2011:

березень 2011 року: (439544,53 х 101,4 : 100) - 439544,53 = 6153,62 грн;

за актом №03/11-47-ВТВ від 31.03.2011 на суму 277676,34 грн з 15.04.2011 по 04.05.2011:

квітень 2011 року: (277676,34 х 101,3 : 100) - 277676,34 = 3609,79 грн;

за актом №04/11-47-ВТВ від 30.04.2011 на суму 163311,76 грн з 15.05.2011 по 02.06.2011:

травень 2011 року: (163311,76 х 100,8 : 100) - 163311,76 = 1306,49 грн;

за актом №05/11-47-ВТВ від 31.05.2011 на суму 57952,92 грн з 15.06.2011 по 05.07.2011:

червень 2011 року: (57952,92 х 100,4 : 100) - 57952,92 = 231,81 грн;

за актом №05/11-47-ВТВ від 30.06.2011 на суму 38966,99 грн з 15.07.2011 по 26.07.2011:

липень 2011 року: (38966,99 х 98,7 : 100) - 38966,99 = - 506,57 грн;

за актом №07/11-47-ВТВ від 31.07.2011 на суму 57000,55 грн з 15.08.2011 по 30.08.2011:

серпень 2011 року: (57000,55 х 99,6 : 100) - 57000,55 = - 228,00 грн;

за актом №8 від 31.08.2011 на суму 57088,10 грн з 15.09.2011 по 09.10.2011:

вересень 2011 року: (57088,10 х 100,1 : 100) - 57088,10 = 57,09 грн;

за актом №09 від 30.09.2011 на суму 49604,60 грн з 15.10.2011 по 15.11.2011:

жовтень 2011 року: (49604,60 х 100,0 : 100) - 49604,60 = 0 грн;

за актом від 31.10.2011 на суму 222244,06 грн з 15.11.2011 по 28.11.2011:

листопад 2011 року: (222244,06 х 100,1 : 100) - 222244,06 = 222,24 грн;

за актом від 30.11.2011 на суму 533610,33 грн з 15.12.2011 по 04.01.2012:

грудень 2011 року: (533610,33 х 100,2 : 100) - 533610,33 = 1067,22 грн;

за актом від 31.12.2011 на суму 614096,37 грн з 15.01.2012 по 29.01.2012:

січень 2012 року: (614096,37 х 100,2 : 100) - 614096,37 = 1228,19 грн;

за актом від 31.01.2012 на суму 891726,20 грн з 15.02.2012 по 01.03.2012:

лютий 2012 року: (891726,20 х 100,2 : 100) - 891726,20 = 1783,45 грн;

за актом від 29.02.2012 на суму 528113,31 грн з 15.03.2012 по 27.03.2012:

березень 2012 року: (528113,31 х 100,3 : 100) - 528113,31 = 1584,34 грн;

за актом від 31.03.2012 на суму 117579,70 грн з 15.04.2012 по 25.04.2012:

квітень 2012 року: (117579,70 х 100,0 : 100) - 117579,70 = 0 грн;

Таким чином, сума інфляційного відшкодування, яка підлягає стягненню складає 20455,73 грн, у задоволенні позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 6584,89 грн суд відмовляє.

Відповідачем позові вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не визнавались, зокрема, з тих підстав, що, на думку відповідача, при визначені початку перебігу строку для остаточного розрахунку, передбаченого п. 5.1 договору, повинно враховувати повернення підписаного акту відповідачу.

Пунктами 3.5 та 3.6 договору, зокрема, передбачено, що приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику два примірники Акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Як вже зазначалось, п. 5.1 договору встановлено, зокрема, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Отже купівля-продаж газу у певному обсязі є такою, що відбулась з моменту підписання актів прийому-передачі газу.

Вказані заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки з наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу чітко вбачається дата їх підписання обома сторонами без будь-яких зауважень.

Умовами договору, окрім п. 5.1 договору, інший порядок визначення остаточного розрахунку за фактично переданий газ, не передбачений.

Слід також зазначити, що відповідачем не додані будь-які документальні відомості повернення на адресу відповідача підписаних актів.

На суму заборгованості, що існувала за відповідачем за договором купівлі-продажу природного газу №14/143/11 від 31.01.2011, позивачем, враховуючи часткову оплату, нараховано пеню у розмірі 37639,97 грн.

Вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 37639,97 грн підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

У відзиві на позовну заяву (а. с. 121) відповідач з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України заявив про пропуск позивачем строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені.

Згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

З розрахунку позовних вимог щодо стягнення пені вбачається, що пеня у загальній сумі 37639,97 грн нарахована окремо:

за актом №01/11-47-ВТВ від 31.01.2011 з 15.02.2011 по 07.04.2011 у розмірі 9681,96 грн,

за актом №02/11-47-ВТВ від 28.02.2011 з 15.03.2011 по 10.04.2011 у розмірі 5039,71 грн,

за актом №03/11-47-ВТВ від 31.03.2011 з 15.04.2011 по 04.05.2011 у розмірі 2358,35 грн,

за актом №04/11-47-ВТВ від 30.04.2011 з 15.05.2011 по 02.06.2011 у розмірі 1275,22 грн,

за актом №05/11-47-ВТВ від 31.05.2011 з 15.06.2011 по 05.07.2011 у розмірі 516,81 грн,

за актом №05/11-47-ВТВ від 30.06.2011 з 15.07.2011 по 26.07.2011 у розмірі 198,57 грн,

за актом №07/11-47-ВТВ від 31.07.2011 з 15.08.2011 по 30.08.2011 у розмірі 387,29 грн,

за актом №8 від 31.08.2011 з 15.09.2011 по 09.10.2011 у розмірі 606,07 грн,

за актом №09 від 30.09.2011 з 15.10.2011 по 15.11.2011 у розмірі 674,08 грн,

за актом від 31.10.2011 з 15.11.2011 по 28.11.2011 у розмірі 1321,29 грн,

за актом від 30.11.2011 з 15.12.2011 по 04.01.2012 у розмірі 3708,75 грн,

за актом від 31.12.2011 з 15.01.2012 по 29.01.2012 у розмірі 3486,72 грн,

за актом від 31.01.2012 з 15.02.2012 по 01.03.2012 у розмірі 5343,52 грн,

за актом від 29.02.2012 з 15.03.2012 по 27.03.2012 у розмірі 2511,56 грн,

за актом від 31.03.2012 з 15.04.2012 по 25.04.2012 у розмірі 530,07 грн.

Згідно наявного у матеріалах справи поштового конверту (а. с. 61) днем подання позовної заяви Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до господарського суду є 05.04.2013.

Отже з періодів нарахування пені у зазначених розрахунках позивача вбачається, що позивачем пропущений строк позовної давності встановлений положенням ст. 258 Цивільного кодексу України на суму у загальному розмірі 37109,90 грн, нарахованої