Ухвала суду № 32016372, 20.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20.06.2013 Справа № 5021/1536/12

Господарський суд Сумської області у складі: судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредитора - УПФУ в м.Сумах - Бабченко С.Г.

ліквідатора - Градун А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №5021/1536/12

за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

до боржника - Малого приватного підприємства «Відродження» (м.Суми, вул.Харківська, 58, корп. А, кв.101, ід. код 30321088)

про банкрутство, -

встановив:

У травні 2013 року до суду звернувся кредитор - УПФУ в м.Сумах із клопотанням про встановлення кінцевого строку подання до суду ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута, мотивуючи свої вимоги відсутністю у банкрута будь - яких активів.

В судовому засіданні представник УПФУ клопотання підтримує.

В судовому засіданні представник ліквідатора проти клопотання УПФУ заперечує у зв'язку з його необґрунтованістю. Представник ліквідатора наголосив, що на даний час вживаються заходи з пошуку активів банкрута.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника кредитора та ліквідатора, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.10.2012р. порушено провадження у даній справі.

Постановою господарського суду Сумської області від 11.12.2012р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Курбанова Н.В.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Встановлений частиною 2 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк ліквідаційної процедури у даній справі не закінчився.

Згідно з п.86 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури без зазначення строку. Її тривалість не повинна перевищувати дванадцяти місяців. Пізніше строк ліквідаційної процедури за клопотанням ліквідатора або комітету кредиторів може бути продовжено судом, про що виноситься ухвала. Загальний строк ліквідаційної процедури не може перевищувати вісімнадцяти місяців. Ліквідатор зобов'язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс у встановлений строк, проте невиконання ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені Законом, не є підставою для припинення провадження у справі. Наслідків перевищення строку ліквідаційної процедури Закон не містить.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс , до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено, що подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється на момент завершення ліквідаційної процедури, визначено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури та за участі кредиторів (комітету кредиторів).

Тому, подання до суду звіту ліквідатора неможливе до завершення ліквідаційної процедури.

Згідно з ч.3 статті 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Максимальний строк ліквідаційної процедури встановлено ч.2 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено встановлення судом кінцевого строку для подачі звіту та ліквідаційного балансу на затвердження до суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання управління пенсійного фонду.

Керуючись статтями 22, 24, 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, п.86 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», суд -

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання УПФУ в м.Сумах про встановлення кінцевого строку подання ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута - відмовити.

2. Копію даної ухвали надіслати кредитору, ліквідатору.

Суддя (підпис) Н.О. Спиридонова